Допустимі рівні інтенсивності ультрафіолетових випромінювань

Діапазони довжини хвиль, нм	Допустима інтенсивність, Втм^-2
УФА (400–320)	10,0
УФВ (320–280)	0,01
УФС* (280–220)	0,001

Примітка: * – частина діапазону УФС.

10.3. Лазерне випромінювання. Особливості впливу лазерного випромінювання

Лазерна техніка з кожним роком набуває дедалі ширшого використання. Це зумовлено унікальними властивостями лазерного випромінювання: монохромністю, високою спрямованістю, великою інтенсивністю (до 10¹⁴ Втсм^-2).

Лазерне випромінювання широко використовується в інформаційних системах, енергетиці, металообробці, біології, медицині і т.п.

Джерелом лазерного випромінювання є оптичний квантовий генератор, принцип роботи якого базується на використанні вимушеного (стимульованого) електромагнітного випромінюван­ня, яке генерується робочим елементом в результаті збудження (накачування) його атомів електромагнітною енергією.

Лазерні системи використовуються для дистанційного зондування об’єктів довкілля.

При експлуатації лазера виникає небезпека, пов’язана не тільки із впливом лазерного випромінювання на організм людини, а і з низкою супутніх несприятливих чинників, а саме: підвищеною запиленістю та загазованістю повітря робочої зони продуктами взаємодії лазерного випромінювання з матеріалом мішені та повітрям (утворюється озон, оксиди азоту тощо); ультрафіолетовим випромінюванням імпульсних ламп накачки або кварцових газорозрядних трубок у робочій зоні; світлом високої яскравості від імпульсних ламп накачування. І зони взаємодії лазерного випромінювання з матеріалом мішені; іонізуючим випромінюванням радіочастотного діапазону, які виникають при роботі генераторів накачування газових лазерів; підвищеною напругою в електричних колах живлення лазера.

10.3.1. Нормування лазерного випромінювання

З метою забезпечення безпечних умов праці персоналу санітарними правилами та нормами (СанПіН №5804–91) регламентовані гранично допустимі рівні (ГДР) лазерного випромінювання на робочих місцях, які виражені в енергетичних експозиціях.

Енергетична експозиція – це відношення енергії випромінювання, що падає на відповідну ділянку поверхні, до площі цієї ділянки. Одиницею вимірювання цієї величини є Джсм^-2.

Енергетична експозиція нормується окремо для рогівки та сітківки ока, а також шкіри. В різних діапазонах довжини хвиль норми встановлюють ГДР лазерного випромінювання в залежності від тривалості імпульсу, частоти повторення імпульсів, тривалості дії, кутового розміру променя, фонового освітлення тощо.

В таблиці 11.3. Наведені ГДР енергетичної експозиції Н при опромінюванні імпульсами та безперервним лазерним променем з довжиною хвилі від 0,2 до 0,4 мкм рогівки ока чи шкіри.

Таблиця 10.3.

Гдр лазерного випромінювання

Довжина хвилі, мкм	НУФ, Джсм^-2	Довжина хвилі, мкм	НУФ, Джсм^-2
0,2–0,21	110^-8	0,29–0,3	110^-5
0,21–0,215	110^-7	0,3–0,37	110^-4
0,215–0,29	110^-6	0,37–0,4	110^-3

Примітка: довжина хвилі лазерного випромінювання відповідає ультрафіолетовій області спектра оптичного діапазону