- •Конспект лекцій
- •1.2.1. Санітарно-гігієнічне нормування
- •1.2.3. Науково технічне нормування
- •Список рекомендованої літератури
- •Гдк (мг·м-3) деяких шкідливих речовин у повітрі населених пунктів
- •Гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі для рослин
- •Список рекомендованої літератури
- •Фізичне забруднення
- •Хімічне забруднення
- •Біологічне забруднення
- •Теплове забруднення
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у воді водних об’єктів господарсько-питного та культурно-питного водокористування
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин у воді водойм рибогосподарського призначення
- •3.4.1. Метод інтегральної оцінки якості води
- •3.4.2. Метод сумарного ефекту оцінки якості води
- •Список рекомендованої літератури
- •План лекції
- •4.1. Грунти. Роль грунтів у біосфері
- •Значення гдк хімічних речовин в грунті
- •Показники санітарного стану грунтів населених пунктів та сільськогосподарських угідь
- •Нормативи оцінок пестицидного забруднення грунтів
- •Список рекомендованої літератури
- •Лекція № 5. Нормування якості продуктів харчування
- •Максимально допустимі рівні нітратів у плодоовочевій продукції
- •Санітарна оцінка продуктів тваринництва
- •Санітарна оцінка м’яса
- •Гранично допустимі концентрації важких металів у харчових продуктах, мг·кг-1
- •Допустимі рівні вмісту радіонуклідів цезію–137 та стронцію–90 у харчових продуктах та питній воді (Бк·кг-1, Бк·л-1)
- •Список рекомендованої літератури
- •Список рекомендованої літератури
- •Значення коефіцієнта q для різних видів випромінювання
- •Значення коефіцієнтів wт для різних органів і тканин організму людини
- •Дозові межі опромінювання, мЗврік-1
- •Запитання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
- •8.1.1. Основні параметри шуму
- •8.1.2. Шумове забруднення довкілля
- •Рівні шуму від різних джерел
- •8.1.3. Технічне та гігієнічне нормування шуму
- •Допустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні шуму та еквівалентні рівні шуму
- •Допустимі рівні інфразвуку
- •8.3. Нормування впливів ультразвукових шумів
- •Типові значення віброшвидкостей
- •Список рекомендованої літератури
- •Гранично допустимі рівні емп
- •Гранично допустимі рівні емп для населення
- •Гранично допустимі значення енергетичної експозиції
- •Список рекомендованої літератури
- •План лекції
- •Допустима тривалість безперервної роботи й регламентованих перерв протягом години
- •Допустимі рівні інтенсивності ультрафіолетових випромінювань
- •Гдр лазерного випромінювання
- •Запитання для самоперевірки
- •Список рекомендованої літератури
Допустимі рівні інтенсивності ультрафіолетових випромінювань
Діапазони довжини хвиль, нм |
Допустима інтенсивність, Втм-2 |
УФА (400–320) |
10,0 |
УФВ (320–280) |
0,01 |
УФС* (280–220) |
0,001 |
Примітка: * – частина діапазону УФС.
10.3. Лазерне випромінювання. Особливості впливу лазерного випромінювання
Лазерна техніка з кожним роком набуває дедалі ширшого використання. Це зумовлено унікальними властивостями лазерного випромінювання: монохромністю, високою спрямованістю, великою інтенсивністю (до 1014 Втсм-2).
Лазерне випромінювання широко використовується в інформаційних системах, енергетиці, металообробці, біології, медицині і т.п.
Джерелом лазерного випромінювання є оптичний квантовий генератор, принцип роботи якого базується на використанні вимушеного (стимульованого) електромагнітного випромінювання, яке генерується робочим елементом в результаті збудження (накачування) його атомів електромагнітною енергією.
Лазерні системи використовуються для дистанційного зондування об’єктів довкілля.
При експлуатації лазера виникає небезпека, пов’язана не тільки із впливом лазерного випромінювання на організм людини, а і з низкою супутніх несприятливих чинників, а саме: підвищеною запиленістю та загазованістю повітря робочої зони продуктами взаємодії лазерного випромінювання з матеріалом мішені та повітрям (утворюється озон, оксиди азоту тощо); ультрафіолетовим випромінюванням імпульсних ламп накачки або кварцових газорозрядних трубок у робочій зоні; світлом високої яскравості від імпульсних ламп накачування. І зони взаємодії лазерного випромінювання з матеріалом мішені; іонізуючим випромінюванням радіочастотного діапазону, які виникають при роботі генераторів накачування газових лазерів; підвищеною напругою в електричних колах живлення лазера.
10.3.1. Нормування лазерного випромінювання
З метою забезпечення безпечних умов праці персоналу санітарними правилами та нормами (СанПіН №5804–91) регламентовані гранично допустимі рівні (ГДР) лазерного випромінювання на робочих місцях, які виражені в енергетичних експозиціях.
Енергетична експозиція – це відношення енергії випромінювання, що падає на відповідну ділянку поверхні, до площі цієї ділянки. Одиницею вимірювання цієї величини є Джсм-2.
Енергетична експозиція нормується окремо для рогівки та сітківки ока, а також шкіри. В різних діапазонах довжини хвиль норми встановлюють ГДР лазерного випромінювання в залежності від тривалості імпульсу, частоти повторення імпульсів, тривалості дії, кутового розміру променя, фонового освітлення тощо.
В таблиці 11.3. Наведені ГДР енергетичної експозиції Н при опромінюванні імпульсами та безперервним лазерним променем з довжиною хвилі від 0,2 до 0,4 мкм рогівки ока чи шкіри.
Таблиця 10.3.
Гдр лазерного випромінювання
-
Довжина хвилі, мкм
НУФ, Джсм-2
Довжина хвилі, мкм
НУФ, Джсм-2
0,2–0,21
110-8
0,29–0,3
110-5
0,21–0,215
110-7
0,3–0,37
110-4
0,215–0,29
110-6
0,37–0,4
110-3
Примітка: довжина хвилі лазерного випромінювання відповідає ультрафіолетовій області спектра оптичного діапазону