Список рекомендованої літератури

1. Закон “Про охорону атмосферного повітря”: від 16.10.1992.

2. Добровольський В.В. Екологічне знання. Навчальний посібник. – К.: ВД «Професіонал», 2005. – 304 с.

3. Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навчальний посібник. – К.: Т-во “Знання”, 2002. – 203 с.

4. Иванов Б.А. Инженерная экология. – Л.: Изд-во Ленинг.института, 1989.

5. ГОСТ 17.2.01-80 Охрана природы. Атмосфера. Общие требования и методы определения загрязняющих веществ.

6. Хван Т.А. Промышленная экология / Серия «Учебники, учебные пособия». – Ростов н/д: Феникс, 2003. – 320 с.

ЛЕКЦІЯ № 3. Нормування якості води

План лекції

3.1. Гідросфера. Екологічні функції води

3.2. Види забруднення води. Джерела

забруднення

3.3. Якість води. Нормативні показники якості води

3.3.1. Вимоги та нормативи до якості води, яку скидають у відкриті водойми господарсько-питного та культурно-побутового призначення

3.3.2. Нормативи якості води водойм рибогосподарського призначення

3.4. Методика оцінки якості води

3.4.1. Метод інтегральної оцінки якості води

3.4.2. Метод сумарного ефекту оцінки якості води

3.1. Гідросфера. Екологічні функції води

Гідросфера, або водна оболонка Землі – це її моря та океани, крижані шапки полярних районів, річки, озера й підземні води. Запаси води на Землі величезні – 1,4610⁹ км³. Але це переважно гірко-солона морська вода, непридатна до пиття й технологічного використання. Прісна вода становить усього 2 % від її загальної кількості на планеті, причому 85 % її зосереджено у льодовикових щитах Гренландії та Антарктиди, айсбергах і гірських льодовиках. І лише 1 % прісної води містять річки, озера й підземні води; саме ці джерела й використовує людство для своїх потреб.

Вода виконує дуже важливі екологічні функції:

• вода – це головна складова частина всіх живих організмів (тіло людини, наприклад, на 70 % складається з води, а деякі організми, такі як медуза, на 98–99 %);

• за участю води здійснюються чисельні процеси в екосистемах (наприклад, обмін речовин, тепла);

• води Світового океану – основний кліматоутворюючий фактор, головний акумулятор сонячної енергії й “кухня” погоди для всієї планети;

• вода – один з найважливіших видів мінеральної сировини, основний природний ресурс, що споживається людством.

Велику роль відіграє гідросфера у формуванні поверхні Землі, її ландшафтів, розвитку екзогенних процесів (ерозія, карст тощо), а також перенесення хімічних речовин, у тому числі й забруднювачів довкілля.

3.2. Види забруднення води. Джерела забруднення

В результаті діяльності людей гідросфера змінюється: кількісно (зменшення кількості води, придатної для використання) та якісно (забруднення).

Серед забруднень розрізняють фізичне, хімічне, біологічне й теплове.

Фізичне забруднення

Фізичне забруднення води відбувається внаслідок накопичення в ній нерозчинних домішок – піску, глини, мулу в результаті змивання дощовими водами з розорених ділянок (полів), надходження суспензій з підприємств гірничодобувної промисловості, потрапляння пилу, що переноситься вітром в суху погоду тощо. Тверді частинки погіршують прозорість води, пригнічують розвиток водяних рослин, тварин забивають зябра риб, погіршують смакові якості води, а іноді роблять її взагалі непридатною для споживання.