33. Фактичні та планові видатки, їх структура. Графічна модель планових видатків.

Видатки в МА теорії зазвичай позначають літерою Е. В основу сукупного попиту кейнсіанці поклали криву сукупних планових витрат (АЕ).

Сукупні планові видатки (АЕ) – сума, яку д/г, фірми, уряд і зовнішній світ планують витратити на товари та послуги

АЕ = С+І_ч+G+NX.

АЕа – автономні сукупні планові видатки. Їхній обсяг формується як сума автономного споживання, автономних державних витрат, автономного споживання та чистого експорту.

Фактичні видатки – реальна сума витрат суб’єктів господарювання на придбання товарів і користування послугами.

Сукупні фактичні видатки відрізняються від планових тоді, коли фірми змушені робити незаплановані інвестиції в товарно-матеріальні запаси при раптових змінах в рівнях продаж.

Сукупні фактичні видатки = Унд.

Порушення рівності між сукупними плановими та сукупними фактичними витратами приводить до дисбалансу в економіці.

34. Механізм досягнення рівноваги на товарному ринку в кейнсіанській теорії.

Рівноважна ціна - це ціна на конкурентному ринку, за якої величина попиту і пропозиції однакові, немає ні дефіциту, ні надлишку товарів і послуг. Така ціна не містить у собі тенденції до зростання або до зниження обсягів виробництва

Постулатами теорії рівноваги Л. Вальраса є такі:

1. Зміни цін впливають на попит і пропозицію і навпаки; зміна попиту впливає на пропозицію і навпаки. Отже, їхній взаємозв'язок впливає на встановлення рівноваги.

2. Рівноважна ціна встановлюється у результаті конкуренції, спів-відношення попиту і пропозиції, наявності ресурсів та інших чинників.

3. Загальна рівновага здійснюється щодо всіх товарів. Це пояснюється тим, що потреба у цьому товарі залежить від наявності інших товарів. Наприклад, споживання м'яса залежить від наявності кави.

4. Рівновагу характеризує, як правило, мінова вартість. Мінова цінність товарів - це рівень економічної рівноваги. В умовах конкуренції діють механізми, які усувають диспропорції та встановлюють таку мінову вартість, що грунтується на ціні рівноваги. В умовах монополії диспропорції зберігаються.

5. Рівновага досягається на основі дії всіх учасників ринку.Крива IS визначає всі можливі види співвідношень доходу (У) та процентної ставки (г), які відповідають рівновазі на товарному ринку, але не показує, при якому саме сполученні У таrринок товарів буде стабілізований. Крива LM при будь-яких заданих М та Р не показує, яка саме комбінаціяrта У фактично забезпечить рівновагу грошового ринку. Але якщо ми сполучимо криві IS та LM у рамках однієї моделі, побачимо, що при заданих М та Р існує лише єдина комбінація У та г, яка одночасно забезпечує встановлення рівноваги на ринках товарів і грошей, а саме - У* та г*. Отже, рівновага в економіці визначається кривими IS та LM, взятими разом.

Розглянемо модель IS-LM. її можна показати таким чином:

Рівняння моделі: • Внутрішні змінні моделі: доход (У), споживання (С), інвестиції (/), процентна ставка (г).

• Зовнішні змінні моделі: державні видатки (G), пропозиція грошей (М), податки (Т), податкова ставка (ґ), рівень цін (Р).

• Емпіричні коефіцієнти а, Ь, с, d, k, h позитивні й відносно стабільні.

Модель IS-LM досліджується в короткостроковому періоді, коли економіка не перебуває у стані повної зайнятості ресурсів, рівень цін (Р) — фіксований, а ставка процента (г) і доход (У) — змінюються. Оскільки P=const, то номінальні і реальні значення всіх змінних моделі збігаються. Точка перетину кривих IS та LM — точка рівноваги А — визначає доход Y=Y* і процентну ставку г=г*, які забезпечують рівновагу як товарного, так і грошового ринків при заданих значеннях екзогенних змінних моделі.

Модель IS-LM використовується для аналізу впливу короткострокових змін макроекономічної політики на рівноважний рівень доходу в економіці. За допомогою моделі IS-LM можна показати, як зовнішні змінні моделі (державні видатки, пропозиція грошей, податки тощо) визначають її внутрішні змінні (насамперед процентну ставку і доход). Модель дає змогу також продемонструвати, яким чином впливають на економічну систему шоки, викликані зміною ситуації на товарному і грошовому ринках.