- •1.Об’єкт і предмет макроекономіки. Макроекономічні цілі і засоби їх досягнення.
- •2.Функції макроекономіки.
- •3. Макроекономіка і економічна політика.
- •4. Функціональний метод в макроекономіці.
- •5. Моделювання в макроекономіці: поняття моделі та їх види.
- •6. Економіко-математичне моделювання: види змінних та засоби їх вимірювання.
- •7. Графічні моделі та їх роль у прийнятті рішень.
- •8. Економічний кругообіг. Схеми кругообігу в закритій, відкритій економіці без державних дій та за участю держави.
- •9.Умови рівноваги в моделі економічного кругообігу. Модель «ін’єкція-вилучення».
- •10. Валовий внутрішній продукт та його форми.
- •11.Номінальний і реальний валовий внутрішній продукт. Дефлятор ввп.
- •12. Міжгалузеві баланси та система національних рахунків. Принципи побудови снр за стандартами оон 1993р. Етапи її вдосконалення.
- •13. Проблеми втілення системи національних рахунків в Україні.
- •14.Неокласичне трактування макроекономічної рівноваги в умовах досконалої конкуренції.
- •15. Принципи та інструменти неокласичної макроекономічної теорії.
- •16. Рівновага на ринку ресурсів (праці) та формування рівноважної ставки заробітної плати.
- •17.Рівновага на ринку грошей в неокласичній теорії.
- •18. Рівновага на ринку позичкових коштів та формування рівноважної ставки відсотку.
- •19. Умови рівноваги на ринку товарів і послуг.
- •20. Сукупний попит та фактори , що його визначають. Кількісне рівняння обміну.
- •21. Економічні ефекти, що визначають спадний характер кривої сукупного попиту.
- •22.Фактори сукупного попиту. Рівень цін, нецінові фактори.
- •23.Споживання, заощадженя та інвестиції в довгостроковому та короткостроковому періодах.(за неокласичним трактуванням)
- •24.Державні закупівлі.
- •25. Сукупна пропозиція та фактори, що її визначають.
- •26. Крива сукупної пропозиції у короткостроковому на довгостроковому періодах.
- •27. Рівновага на національному ринку. Модель загальної рівноваги «сукупний попит – сукупна пропозиція.»
- •29. Порівняльна хар-ка кейнсіанської та неокласичної моделей макроекономіки.
- •30. Принцип кейнсіанського моделювання макроекономіки.
- •31. Фактори, що визначають динаміку споживання, заощаджень та інвестицій.
- •32. Кейнсіанська модель «витрати – випуск» («кейнсіанський хрест»)
- •33. Фактичні та планові видатки, їх структура. Графічна модель планових видатків.
- •34. Механізм досягнення рівноваги на товарному ринку в кейнсіанській теорії.
- •35. .Рівноважна модель «ін’єкції – вилучення» та її використання для обгрунтування фіскальної політики держави.
- •36.Мультиплікатор автономних видатків.
- •37.Коливання рівноважного рівня випуску навколо економічного потенціалу.
- •39. Взаємозв’язок моделей «сукупний попит – сукупна пропозиція» та «кейнсіанського хреста».
- •41. Дискреційна і недискреційна фіскальна політика.
- •42. Бюджетний дефіцит і профіцит. Засоби фінансування бюджетного дефіциту.
- •43. Проблеми зростання податкових надходжень в державний бюджет.
- •44. Неокласична і кейнсіанська теорії попиту на гроші.
- •45. Реальний попит на гроші. Фактори попиту на гроші.
- •46. Пропозиція грошей та фактори, що її визначають.
- •47. Пропозиція грошей. Грошовий агрегат: м1, м2, м3. Грошовий мультиплікатор.
- •48. Рівновага на грошовому ринку та механізм її підтримки. Формування ставки відсотку. Ефект Фішера.
- •49. Кредитно – грошова (монетарна) політика, мета, види та засоби.
- •50. Модель „is” як модель рівноваги на товарному ринку. Її графічна побудова та алгебраїчне доведення.
- •51. Модель „lm” як модель рівноваги на грошовому ринку, її графічна побудова. Алгебраїчне доведення функції „lm”.
- •52. Модель подвійної рівноваги «is-lm».
- •53. Взаємодія фіскальної та монетарної політики. Кейнсіанський передаточний механізм.
- •54.Відносна ефективність фіскальної та монетарної політики при жорстких цінах. Ефект витіснення.
- •55. Графічна модель переходу від моделі «is- lm» до моделі «сукупний попит-сукупна пропозиція».
- •56.Використання моделі „is-lm” в економічній політиці.
- •57. Вибір моделей макроекономічної політики в Україні.
- •58. Економічні цикли: сутність, структура, види та причини.
- •59. Динаміка макроекономічних показників на фазах економічного циклу.
- •60. Економічний занепад та форми його прояву.
- •61. Безробіття: суть, структура, вимірювання та соціально-економічні наслідки.
- •62.Закон Оукена.
- •63. Державне регулювання рівня безробіття.
- •64. Політика зайнятості в Україні.
- •65. Інфляція: сутність, причини та вимірювання.
- •66. Види інфляції.
- •67. Шляхи подолання інфляції.
- •68. Антиінфляційна політика держави.
- •69. Взаємозв’язок безробіття та інфляції. Крива Філіпса.
- •70. Стагфляція та її трактування в сучасній неокласичній макроекономіці.
- •71. Шляхи подолання стагфляції.
- •72. Зміст та чинники економічного зростання.
- •73. Екстенсивне та інтенсивне економічне зростання.
41. Дискреційна і недискреційна фіскальна політика.
Фіскальна політика - це сукупність фінансових заходів держави щодо регулювання бюджетних доходів і витрат з метою цілеспрямованого впливу на соціально–економічний розвиток країни.
Дискреційна фінансова політика – це свідома маніпуляція урядовими витратами і доходами, яка здійснюється на підставі державних рішень з метою цілеспрямованого впливу на реальний обсяг виробництва, безробіття та інфляцію. Дискреційна фінансова політика застосовує два інструменти:
державні закупки, які є інструментом прямої дії. Збільшуючи або зменшуючи державні закупки, держава безпосередньо впливає на сукупний попит і реальний ВВП;
чисті податки, які змінюються за рахунок зміни податкових ставок і трансфертів. Змінюючи чисті податки на такій основі, держава впливає на реальний ВВП опосередковано через споживання як компонент сукупного попиту.
Основні засоби дискреційної фіскальної політики:
Зміна програм суспільних робіт та інших програм, пов’язаних з витратами.
Зміна програм "трансфертного типу" (перерозподільчих)
Циклічні зміни рівня податкових ставок.
Недискреційна (автоматична) фіскальна політика пояснює, що певна стабілізація економіки може бути досягнута і без значного впливу держави, за рахунок внутрішніх можливостей економіки, властивій й автоматичній, або «вмонтованій», стабільності. В якості «вмонтованого» стабілізатора виступає податкова система. Податки представляють собою втрату потенціальної купівельної спроможності, так званий витік з економіки.
42. Бюджетний дефіцит і профіцит. Засоби фінансування бюджетного дефіциту.
Державний бюджет – фінансовий план доходів і видатків держави за певний проміжок часу (рік). Уряд розробляє проект державного бюджету і звітує за його виконання. Затверджує бюджет ВРУ.
Державний бюджет включає в себе доходи і витрати. Доходи є: податкові (податок на прибуток; ПДВ; акцизи; податок на землю та ресурси; мито) та неподаткові (доходи від державної власності; доходи від експорту; доходи від приватизації; позики). Витрати є: поточні (сплата державного боргу; соціальний захист населення(пенсія, пільги); сприяння розвитку галузей господарства) та на розвиток (фінансування інноваційної і інвестиційної діяльності; структурна перебудова господарства).
Бюджетний дефіцит - перевищення видатків державного бюджету над надходженнями до нього.
Бюджетний профіцит - перевищення надходжень до державного бюджету над його видатками.
Засоби фінансування бюджетного дефіциту: інфляційні та неінфляційні:
- випуск державних облігацій (покупці облігацій виступають в ролі кредиторів держави)
- використання кредитної емісії (збільшення платіжних засобів, грошової маси, що призводить до прискорення інфляції)
43. Проблеми зростання податкових надходжень в державний бюджет.
Для розгляду даного питання, спочатку вияснемо що означають такі поняття як податки та державний бюджет. Отже, податки – це обов’язкові платежі, які держава стягує з окремих осіб, установ, організацій у центральний та місцевий бюджет.
Державний бюджет – це фінансовий план доходів і видатків держави за певний проміжок часу (рік). Уряд розробляє проект державного бюджету і звітує за його виконання. Затверджує бюджет ВРУ.
Важливою ланкою податкової політики держави є критерії оподаткування. В якості першого критерію економісти називають справедливість (рівність), в якості другого – ефективність. Але основним в системі справедливості є критерій платоспроможності. У відповідності з ним податки повинні зростати по мірі зростання доходів, в результаті чого нерівність у матеріальному положенні скорочується.
Проблеми зростання податкових надходжень в державний бюджет:
- низька платоспроможність суб’єктів господарювання
- «тіньова» економіка в державі
- недостатня ефективність системи оподаткування
- протизаконне ухилення від податків.