60. Економічний занепад та форми його прояву.

Економічний занепад – довготривалий, стійкий спад рівня економіки, тобто процес найменш ефективного використання виробничих, трудових, інноваційних та фінансових факторів у довгостроковому періоді, що характеризується порушенням стану рівноваги в короткостроковому проміжку та із поступальним спаданням валового національного продукту.

Економічний занепад проявляється у всіх сферах економічного життя країни, що автоматично відображається у соціальній сфері суспільства. Серед основних форм прояву економічного занепаду доцільно виділити наступні:

- зниження загального економічного рівня розвитку

- низькі темпи розвитку промисловості

- спадання загального обсягу виробництва

- мала ефективність використання виробничих, фінансових, трудових та інших факторів.

61. Безробіття: суть, структура, вимірювання та соціально-економічні наслідки.

Безробітні – особи, що тимчасово не мають роботу, але активно її шукають; можуть почати працювати у будь-який момент.

Безробіття – це вивільнення частини робочої сили з усіх сфер економіки, де вона стає зайвою в даний момент з точки зору нарощування норми прибутку і підвищення ефективності виробництва. Безробітні – це особи, які знаходяться у працездатному віці, є здоровими, активно шукають роботу і не можуть її знайти. Якщо безробітний реєструється на біржі праці або у центрі зайнятості (бюро працевлаштування), то він стає офіційно зареєстрованим безробітним і має право на виплати з безробіття. Робоча сила – це сукупність зайнятих і безробітних, тобто населення у працездатному віці (від 16 до 60 років – чоловіки, до 55 років – жінки).

Розрізняють безробіття:

1)фрикційне – носить довгостроковий та тимчасовий характер і пов`язаний з пошуком нового місця роботи з різних причин: зміна місця проживання, тимчасова втрата сезонної роботи, звільнення, пошук більш вигідної роботи.

2)структурне – має вимушений та довгочасний характер; пов`язаний із зміною попиту на товари та технології їх виробництва, пов’язаних з ліквідацією застарілих технологій, виникнення нових професій обумовлених технічним прогресом, зміною смаків споживачів.

Структурне + фрикційне безробіття характеризує природний рівень безробіття (повної зайнятості ресурсів).

3)циклічне – різниця між фактичним рівнем безробіття та її природним рівнем; в період економічного злету відсутнє; виникає в періоди економічного спаду та обумовлена зниженням сукупного попиту на робочу силу.

4.)приховане – виражається в режимі неповного робочого дня (тижня).

Безробіття може бути:

1)вимушеним, що пов`язане зі зміною структури економіки;

2)добровільним – фрикційне безробіття.

Рівень безробіття (U) визначається за формулою:

кількість безробітних

U = ────────────── * 100%.

робоча сила

Природний рівень безробіття (U*) – це рівень, який передбачає використання робочої сили повною мірою притаманний будь-якій фазі циклу, в тому числі і фазі економічного зростання. Природний рівень безробіття (U*) визначається за формулою: U* = Uфр + Uстр ,

де Uфр – рівень фрикційного безробіття, %;

Uстр – рівень структурного безробіття, %.

Фактичний рівень безробіття визначається за формулою:

U = Uфр + Uстр + Uцикл ,

де Uфр – рівень фрикційного безробіття, %;

Uстр – рівень структурного безробіття, %;

Uцикл – рівень циклічного безробіття, %.

Циклічним безробіттям називають перевищення фактичного рівня безробіття над природним. Його величина знаходиться з виразу:Uцикл = U - U*, де U > U*.

Наслідки безробіття:

1.) Економічні:

- Втрата частини ВВП;

- Скорочення податкових надходжень в держ. бюджет;

- Зростання державних витрат на виплату допомоги по безробіттю та фінансування установ, які займаються питаннями праці;

2.) Соціальні:

- Зниження рівня життя населення;

- Зниження рівня народжуваності та зростання рівня смертності;

- Відтік інтелектуальної еліти за кордон;

- Зростання соціальної напруженості.