62.Закон Оукена.

Американський вчений А.Оукен відобразив співвідношення між відставанням обсягу сукупного продукту і рівнем безробіття математично, що дістало назву закону Оукена. За цим законом існує негативний ефект зміни обсягу національного продукту у зв'язку із зростанням рівня безробіття. Закон Оукена формулюється таким чином:

Перевищення фактичного рівня безробіття над природним на 1% призводить до втрат ВНП порівняно з його потенційним обсягом на 2,5% (2-3%).

Перевищення фактичного рівня безробіття над природним на 1% призводить до втрат ВНП порівняно з його потенційним обсягом на 2,5% (2-3%).

Економічні розрахунки згідно із законом Оукена здійснюються за формулою:

Y – Y* / Y* = - β * (U – U*),

де Y – фактичний обсяг виробництва ВНП; Y* - потенційний обсяг виробництва ВНП; U – фактичний рівень безробіття, частки одиниці; U*– природний рівень безробіття, частки одиниці. β – емпіричний коефіцієнт еластичності (чутливості) зміни ВНП до динаміки циклічного безробіття;

Цей коефіцієнт визначається емпіричним методом і розрізняється по країнах. Зазвичай він вагається в інтервалі від 2-х до 3-х %. Знак мінус у формулі показує зворотну залежність між рівнем безробіття і реальним обсягом виробництва. Наприклад, скорочення безробіття на 1 процентний пункт дає додатковий приріст реального об'єму ВНП приблизно на 2%.

Перша частина формули: показує відхилення реального ВНП від потенційного. Друга частина формули: -b(U-U*) констатує, що це відхилення відбувається в тому випадку, якщо в країні має місце циклічне безробіття (U-U*), або якщо рівень фактичного безробіття відхиляється від природного.

Таким чином, згідно із законом Оукена приріст реального ВНП приблизно на 2-3% в рік (часто використовують цифру 2,7%) утримує довго безробітних на постійному рівні. Кожні додаткові 2-3% (часто використовують 2%) приросту реального ВНП зменшує долю безробітних на однопроцентний пункт. Аналогічно: кожне додаткове скорочення темпів приросту ВНП на 2-3% (частіше 2%) викликає зростання норми безробіття на однопроцентний пункт. Перша частина закону показує, що певна величина зростання ВНП необхідна лише для того, щоб не дати збільшитися нормі безробіття, що склалося на певний момент часу в країні. Друга частина закону відповідає на питання: як може змінитися доля безробітних залежно від додаткових коливань темпів приросту ВНП.

Найбільш важливою в плані практичного вживання є друга частина того закону, оскільки вона дає орієнтир для вирішення проблеми безробіття: щоб понизити безробіття на бажаний відсоток потрібно забезпечити економічне зростання в співвідношенні 2:1 або 3:1.

Економічне зростання, тобто зростання ВНП на 2-3 % у рік, необхідний лише для того, щоб створити робочі місця для нових працівників робочої сили, що наповнює чисельність, і уникнути тим самим зростання рівня безробіття в порівнянні з попереднім роком. Швидший в порівнянні з темпом зростання населення економічне зростання необхідне, щоб забезпечити зниження рівня безробіття і підвищенням рівня життя населення.