21. Економічні ефекти, що визначають спадний характер кривої сукупного попиту.

22.Фактори сукупного попиту. Рівень цін, нецінові фактори.

Вплив рівня цін:

1. Ефект процентної ставки (зростання цін збільшує попит на гроші, що веде до зростання процентної ставки, яке викликає збільшення заощаджень, зниження споживання, що веде до зниження сукупного попиту)

2. Ефект багатства (зростання цін знижує реальну вартість фінансових активів, рівень життя населення падає, знижується споживання, а відповідно і сукупний попит)

3. Ефект імпортних закупок (зростання цін збільшує імпорт та зменшує експорт, що веде до зниження споживання і сукупного попиту відповідно.

Нецінові фактори, що визначають сукупний попит:

1. Зміни у споживчих витратах (на які впливають рівень добробуту споживачів, їх заборгованість, економічні очікування та рівень податків)

2. Зміни в інвестиційних витратах (на які впливають процентна ставка, очікувані прибутки з інвестицій, технологія, зміни у виробничих потужностях).

3. Зміни в державних видатках

4. Зміни чистого експорту (на який впливає національний доход в іноземних країнах, валютні курси).

Сукупний попит – це модель у вигляді кривої, яка показує, який обсяг вир-ва(Уввп) споживачі можуть та готові придбати при певному р-ні цін. Спадний хар-р кривої сукупного попиту пояснюється трьома ефектами: 1) ефект % ставки ( Р↑ → Dm попит на гроші ↑→ r % від вкладів ↑→ S заощадження ↑→ C споживання ↓→AD сукупний попит ↓). DI = S+C 2) ефект багатства ( P↑→ реальні залишки коштів ↓→ р-нь життя ↓→ C споживання ↓→AD сукупний попит ↓). 3) ефект «імпортних закупок» (P↑→ М↑→Ех↓→Nx↓→ AD сукупний попит ↓). Фактори,які впливають на сукупний попит: цінові та нецінові фактори. Цінові фактори – ціна. Рух по кривій. Нецінові фактори(фактори,які впливають на складові AD) – C,I,G,Nx. 1) С: -доход споживача, -інфляційні очікування, -споживацька заборгованість, -ціни на товари-субститути, - податки( ↑Т→↓І→↓С→↓AD) 2) І: -ставка % ( %↓→І↑→AD↑); -фаза циклу, в якій знаходиться економіка; - податки з підприємств; -очікувані прибутки по інвестиціям. 3)G: - зміни в держвидатках. 4) Nx: -мито(митні збори), - коливання валютного курсу в Україні.

23.Споживання, заощадженя та інвестиції в довгостроковому та короткостроковому періодах.(за неокласичним трактуванням)

Споживання (С) – видатки д/г, спрямовані на задоволення власних потреб.

Структура споживання:

1) Са – автономне споживання, яке не залежить від доходів домогосподарств (залежить лише від накопиченого в д/г майна)

2) Споживання, що залежить від доходу.

Функція споживання: С=Са + (Унд - аr), де r – ставка позичкового відсотку, а – коефіцієнт еластичності заощаджень до ставки позичкового відсотку.

Заощадження визначають:

1. Дохід д/г;

2. Рівень цін;

3. Величина споживацьких боргів;

4. Економічні очікування.

Заощадження (S) – частина коштів, яка залишається у д/г після здійснення витрат на споживання.

Функція заощаджень в неокласичній теорії: S = ar – Ca.

Інвестиції (І) – потік коштів, що призводить до збільшення матеріальних капітальних товарів, таких як основні засоби та оборотні кошти.

Виділяють типи інвестицій:

1) виробничі інвестиції;

2) інвестиції в товарно-матеріальні запаси;

3) інвестиції в житлове будівництво.

Рівновага на ринку інвестицій досягається завдяки гнучкості позичкового відсотку r:

S, I

Якщо Ir = DI, де Ir – обсяг випуску, DI – індивідуальний доход => Ir = C+S => S = f(r) = a * r => C = Ir – ar => C = Ca + ( I – ar) – ф-ція споживання для неокласичної моделі. Фактори, які впливають на споживання: -доход дом.господарств; - економ.очікування; - р-нь цін; - величина споживацької заборгованості. Заощадження – це частина коштів, які залишаються у домюгосподарств після здійснення витрат на споживання. Yr = C + S; S = Ir – C; S = Ir – Ca – I + ar => S = - Ca + ar - ф-ція заощадження в неокласичній моделі. Інвестиції – витрати на росширення вир-ва і накопичення коштів вир-ва та ↑ матеріальних запасів вир-ва. Типи інвестицій: 1)виробничі, 2) інвестиції в товарно-матеріальні запаси, 3) інвестиції в житлове будівництво. I = f ( r ), де r - ставка %. внаслідок гнучкості ставки % рівновага встановлюється в новій точці при більшому обсязі I та S. Ф-ція інвестицій відображає попит на інвестиції. I=S, але лише, коли S = Sgh + Sф +S’g +∆z. Тобто заощадження відображають пропозицію інвестицій.