- •1.Об’єкт і предмет макроекономіки. Макроекономічні цілі і засоби їх досягнення.
- •2.Функції макроекономіки.
- •3. Макроекономіка і економічна політика.
- •4. Функціональний метод в макроекономіці.
- •5. Моделювання в макроекономіці: поняття моделі та їх види.
- •6. Економіко-математичне моделювання: види змінних та засоби їх вимірювання.
- •7. Графічні моделі та їх роль у прийнятті рішень.
- •8. Економічний кругообіг. Схеми кругообігу в закритій, відкритій економіці без державних дій та за участю держави.
- •9.Умови рівноваги в моделі економічного кругообігу. Модель «ін’єкція-вилучення».
- •10. Валовий внутрішній продукт та його форми.
- •11.Номінальний і реальний валовий внутрішній продукт. Дефлятор ввп.
- •12. Міжгалузеві баланси та система національних рахунків. Принципи побудови снр за стандартами оон 1993р. Етапи її вдосконалення.
- •13. Проблеми втілення системи національних рахунків в Україні.
- •14.Неокласичне трактування макроекономічної рівноваги в умовах досконалої конкуренції.
- •15. Принципи та інструменти неокласичної макроекономічної теорії.
- •16. Рівновага на ринку ресурсів (праці) та формування рівноважної ставки заробітної плати.
- •17.Рівновага на ринку грошей в неокласичній теорії.
- •18. Рівновага на ринку позичкових коштів та формування рівноважної ставки відсотку.
- •19. Умови рівноваги на ринку товарів і послуг.
- •20. Сукупний попит та фактори , що його визначають. Кількісне рівняння обміну.
- •21. Економічні ефекти, що визначають спадний характер кривої сукупного попиту.
- •22.Фактори сукупного попиту. Рівень цін, нецінові фактори.
- •23.Споживання, заощадженя та інвестиції в довгостроковому та короткостроковому періодах.(за неокласичним трактуванням)
- •24.Державні закупівлі.
- •25. Сукупна пропозиція та фактори, що її визначають.
- •26. Крива сукупної пропозиції у короткостроковому на довгостроковому періодах.
- •27. Рівновага на національному ринку. Модель загальної рівноваги «сукупний попит – сукупна пропозиція.»
- •29. Порівняльна хар-ка кейнсіанської та неокласичної моделей макроекономіки.
- •30. Принцип кейнсіанського моделювання макроекономіки.
- •31. Фактори, що визначають динаміку споживання, заощаджень та інвестицій.
- •32. Кейнсіанська модель «витрати – випуск» («кейнсіанський хрест»)
- •33. Фактичні та планові видатки, їх структура. Графічна модель планових видатків.
- •34. Механізм досягнення рівноваги на товарному ринку в кейнсіанській теорії.
- •35. .Рівноважна модель «ін’єкції – вилучення» та її використання для обгрунтування фіскальної політики держави.
- •36.Мультиплікатор автономних видатків.
- •37.Коливання рівноважного рівня випуску навколо економічного потенціалу.
- •39. Взаємозв’язок моделей «сукупний попит – сукупна пропозиція» та «кейнсіанського хреста».
- •41. Дискреційна і недискреційна фіскальна політика.
- •42. Бюджетний дефіцит і профіцит. Засоби фінансування бюджетного дефіциту.
- •43. Проблеми зростання податкових надходжень в державний бюджет.
- •44. Неокласична і кейнсіанська теорії попиту на гроші.
- •45. Реальний попит на гроші. Фактори попиту на гроші.
- •46. Пропозиція грошей та фактори, що її визначають.
- •47. Пропозиція грошей. Грошовий агрегат: м1, м2, м3. Грошовий мультиплікатор.
- •48. Рівновага на грошовому ринку та механізм її підтримки. Формування ставки відсотку. Ефект Фішера.
- •49. Кредитно – грошова (монетарна) політика, мета, види та засоби.
- •50. Модель „is” як модель рівноваги на товарному ринку. Її графічна побудова та алгебраїчне доведення.
- •51. Модель „lm” як модель рівноваги на грошовому ринку, її графічна побудова. Алгебраїчне доведення функції „lm”.
- •52. Модель подвійної рівноваги «is-lm».
- •53. Взаємодія фіскальної та монетарної політики. Кейнсіанський передаточний механізм.
- •54.Відносна ефективність фіскальної та монетарної політики при жорстких цінах. Ефект витіснення.
- •55. Графічна модель переходу від моделі «is- lm» до моделі «сукупний попит-сукупна пропозиція».
- •56.Використання моделі „is-lm” в економічній політиці.
- •57. Вибір моделей макроекономічної політики в Україні.
- •58. Економічні цикли: сутність, структура, види та причини.
- •59. Динаміка макроекономічних показників на фазах економічного циклу.
- •60. Економічний занепад та форми його прояву.
- •61. Безробіття: суть, структура, вимірювання та соціально-економічні наслідки.
- •62.Закон Оукена.
- •63. Державне регулювання рівня безробіття.
- •64. Політика зайнятості в Україні.
- •65. Інфляція: сутність, причини та вимірювання.
- •66. Види інфляції.
- •67. Шляхи подолання інфляції.
- •68. Антиінфляційна політика держави.
- •69. Взаємозв’язок безробіття та інфляції. Крива Філіпса.
- •70. Стагфляція та її трактування в сучасній неокласичній макроекономіці.
- •71. Шляхи подолання стагфляції.
- •72. Зміст та чинники економічного зростання.
- •73. Екстенсивне та інтенсивне економічне зростання.
15. Принципи та інструменти неокласичної макроекономічної теорії.
Основні принципи неокласичної теорії:
1. макроекономічний аналіз будується на основі аналізу мікроекономічного;
2. на будь-якому ринку існує така позитивна ціна, за якою AS = AD;
3. виробництво товарів створює дохід, що дорівнює вартості товарів, які вироблені: пропозиція формує попит і дорівнює цьому попиту У = Е; У – сукупний дохід від реалізації продукції; Е – сукупний дохід на споживання продукції;
4. економіка функціонує в умовах навої зайнятості ресурсів, тому обсяг виробництва в даній економіці дорівнює потенційному;
5. рівень виробництва залежить тільки від кількості залучених ресурсів (праця, капітал, земля) і не залежить від рівня цін;
6. Виходячи з ринкового механізму саморегулювання втручання держави в економіку непотрібне і розглядається як шкідливе.
Основними інструментами рівноваги виступають:
1. рівноважна ставка позичкового відсотку r, завдяки чому досягається рівновага на ринку інвестицій та заощаджень;
2. рівноважна ставка з/п, що визначає рівновагу на ринку праці;
3 . рівноважний рівень цін, що урівнює обсяги виробництва і споживання.
16. Рівновага на ринку ресурсів (праці) та формування рівноважної ставки заробітної плати.
Ринок праці (рп) посідає центральне місце серед інших ринків. Основу рп становлять дві головні дійові особи: роботодавці та наймані робітники. Принципова різниця між ними полягає у відношенні їх до засобів виробництва. Власниками останніх є роботодавці, а особи, які не мають ні знарядь, ні предметів праці, але володіють здібностями праці – це наймані робітники. Вони пропонують свою робочу силу за плату, а роботодавці пред’являють попит на неї та оплачують її.
Н еокласики розглядають нац.ринок як сукупність усіх ринків. Пріорітетним є – ринок праці. Графік 1. Рівновага досягається при умові, що SL =DL. Ставка з/п є гнучкою і вона забезпечує постійну рівновагу на ринку. SL =DL – тобто безробіття. Внаслідок гнічкості ставки з/п вона ↓, забезпечуючи нову рівновагу на ринку праці. Взаємозв’язок ринку товарів та ринку ресурсів: Графік 2,3. Одже попит на працю є похідним від попиту на товари. Неокласичний підхід до рівноваги на ринку праці, виходить з того, що ринок праці функціонує на основі встановлення на ньому цінової рівноваги, яка може настати при умові повного продажу «товару праці». В якості регулятора виступають попит та пропозиція «товару праці», а його ціна – у формі заробітної плати . В результаті цього ринок праці розглядається як саморегулююча система, а зайнятість – як повна.
Стан рівноваги на ринку праці визначається рівноважною ціною праці, яка збалансовує попит на працю (Dl) та пропозицію праці (Sl). Висновок з моделі: якщо домогосподарства та підприємці реалізували свої плани купівлі та продажу праці, то в економіці тим самим визначиться рівень сукупної пропозиції, відповідно обсягу національному виробництва. Кейнсіанці при формуванні моделі ринку праці виходять із положень: економіка не знаходиться в стані досконалої конкуренції, номінальна заробітна праця не є гнучкою (через державну політику та політику профспілок, а також через песимістичні очікування домогосподарств у випадку зниження ставки номінальної з/п). Рівновага на ринку праці, за твердженням неокласиків, встановлюється, як правило, за наявності безробіття. Умовою рівноваги розглядається можливість придбати кількість робочої сили для виробництва благ у розмірі, що відповідатиме ефективному попиту.
Т очка Т1 показує рівновагу на ринку праці, якій відповідає певний рівень з\п, т.б. в цій точці формується рівноважна ставка з\п. Зростання пропозиції роб. сили при незмінному попиті на неї викличе зниження з\п. Збільшення попиту на робочу силу при незмінній її пропозиції спричинить зростання з\п.
Рівноважна ставка з\п – така ставка, яка є близькою до ставки прожиткового мінімуму. Ставка прожиткового мінімуму – природна ставка з\п, яка забезпечує нормальне існування робітника та членів його сім’ї.