Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
KONSPEKT_KORPORATIVNOE_UPRAVLENIE.doc
Скачиваний:
28
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
647.17 Кб
Скачать

2. Обіг корпоративних цінних паперів як об’єкт управління.

Акція — це цінний папір без установленого терміну обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Реквізити акцій:

  1. фірмове найменування акціонерного товариства та його місцезнаходження,

  2. найменування цінного паперу — "акція", її порядковий номер, дату випуску, вид акції та її номінальну вартість,

  3. ім'я власника (для іменної акції),

  4. розмір статутного фонду акціонерного товариства на день випуску акції, кількість акцій, що випускаються,

  5. термін виплати дивідендів та підпис голови правління акціонерного товариства або іншої уповноваженої на це особи,

  6. печатку акціонерного товариства.

Види акцій в Україні:

  1. іменні;

  2. на пред'явника,

  3. привілейовані

  4. прості.

Обіг іменної акції фіксується у книзі реєстрації акцій, що ведеться товариством. До неї має бути внесено відомості про кожну іменну акцію, включаючи відомості про власника, час придбання акції, а також кількість таких акцій у кожного з акціонерів. По акціях на пред'явника у книзі реєструється їх загальна кількість.

Привілейовані акції надають власникові переважне право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації.

В Україні обіг акцій здійснюється в документарній та бездокументарній формах.

Особливості привілейованих акцій

Специфічними корпоративними цінними паперами можна вважати привілейовані акції, які мають певне застосування в Україні. Привілейовані акції дають власникові переважне право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного товариства у разі його ліквідації. Власники привілейованих акцій не мають права брати участь в управлінні акціонерним товариством, якщо інше не передбачено його статутом. Оскільки корпоративні права передбачають і управління ними, то ця риса визначає їх особливість. Вони насамперед дають права матеріального порядку, оскільки можуть випускатися із 70 фіксованим у відсотках до їх номінальної вартості дивідендом, що щороку виплачується. Крім того, виплата дивідендів провадиться у розмірі, зазначеному в акції, незалежно від розміру одержаного товариством прибутку у відповідному році. У тому разі, коли прибуток відповідного року є недостатнім, виплата дивідендів по привілейованих акціях провадиться за рахунок резервного фонду. Я.;що розмір дивідендів, що виплачуються акціонерам, по простих акціях перевищує розмір дивідендів по привілейованих акціях, власникам останніх може провадитися доплата до розміру дивідендів, виплачених іншим акціонерам.

Для підтримання балансу в акціонерних товариствах між управляючими і привілейованими акціями законодавче встановлюється певне співвідношення між привілейованими та простими акціями. В Україні не може бути випущено привілейованих акцій на суму, що перевищує 10 відсотків статутного фонду акціонерного товариства.

Облігації як корпоративні цінні папери

Облігація — це цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску) (ч. 1. ст. 10 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»).

Види облігацій в Україні:

  1. облігації внутрішніх і місцевих позик;

  2. облігації підприємств.

Облігації підприємств випускаються підприємствами усіх передбачених законом форм власності, об'єднаннями підприємств, акціонерними та іншими товариствами і не дають їх власникам права на участь в управлінні. Облігації можуть випускатися іменними і на пред'явника, процентними і безпроцентними (цільовими), з вільним або обмеженим колом обігу.

Акціонерні товариства можуть випускати облігації на суму не більше 25 % від розміру статутного фонду і лише після повної оплати усіх випущених акцій.

Дохід по облігаціях усіх видів виплачується відповідно до умов їх випуску. Доход по облігаціях цільових позик (безпроцентних облігаціях) не виплачується. Власникові такої облігації надається право на придбання відповідних товарів або послуг, під які випущено позики.

Якщо ціни товару до моменту його одержання перевищуватиме вартість облігації, то власник одержує товар по ціні, вказаній па облігації, а при одержанні більш дешевого товару він одержує різницю між вартістю облігації та ціною товару.

По облігаціях підприємств доходи виплачуються за рахунок коштів, що залишаються після розрахунків з бюджетом і сплати інших обов'язкових платежів.

У разі невиконання чи несвоєчасного виконання емітентом зобов'язання по виплаті доходів по процентних облігаціях надання права придбання відповідних товарів або послуг по безпроцентних (цільових) облігаціях чи погашення зазначеної в облігації суми у визначений строк стягнення відповідних сум провадиться примусово судом або господарським судом.

Світова економічна наука вважає класичним контрольним пакетом акцій 50 % + 1 акція. Водночас існує багато прикладів, коли контрольний пакет становив значно меншу частку (іноді навіть 7-9 %) за умов широкої "дифузії" власності на акції. Така ситуація складалась, коли існувала велика кількість дрібних акціонерів, які не могли реально здійснити свої управлінські функції.

Сьогодні основні підходи до проблеми власності і відповідно контролю над корпоративним утворенням можна розглядати так. Якщо йти від інтересів меншості, то «10 % + 1 акція» забезпечують право вимоги скликання позачергових зборів або їх самостійне скликання та обов'язкового внесення у порядок денний питань власників такого пакета.

Блокуючий пакет «25 % + 1 акція» дає можливість заблокувати на зборах прийняття рішень, що вимагають трьох четвертей голосів. Це такі важливі рішення, як зміни до статуту, створення і ліквідація дочірніх підприємств, ліквідація акціонерного товариства.

Пакет «50 % акцій + 1 акція» дає змогу приймати рішення на зборах за умови присутності більше ніж 60 % голосів акціонерів. Наявність такого пакета залежить від співвідношення власності і від розкладу сил на зборах, вміння вести їх роботу.

Самостійне проведення зборів забезпечує пакет «60 % + 1 акція». Дієвість прийняття рішень, які вимагають трьох четвертей голосів, залежить від розкладу сил на зборах.

Повний контроль над акціонерним товариством можливий при наявності пакета «75 % + 1 акція». Інші акціонери можуть лише вимагати позачергового скликання загальних зборів та мати інші права, які дає володіння більше ніж 10 % акцій. При правиль­ному підході меншість може впливати на деякі рішення власника такого пакета, але це залежить від її згуртованості, знань, цілеспрямованості

Основні форми отримання у власність пакетів акцій.

Для набуття прав власності і, отже, контролю над уже діючим АТ, як правило, застосовуються три основні форми:

  1. зміна статутного фонду (статутний фонд може збільшуватись або зменшуватись лише офіційно, що передбачає відповідні процедури);

  2. закупівля акцій первинного випуску у акціонерів,

  3. зміни власності внаслідок реального або фіктивного банкрутства підприємства (відбувається шляхом надання кредитів власним акціонером, які потім через складні господарські операції оголошуються безповоротними; кредитор виступає ініціатором банкрутства, і процедура його проведення, за якої він міг виступити санатором, давала і дає можливість зміни власності в АТ на його користь).

Практика свідчить, що в Україні широко використовуються комбіновано перші два шляхи. За умов приватизації при первісному розміщенні акцій використовувались різні способи їх закупівлі з використанням приватизаційних майнових сертифікатів, але в основі були два перші шляхи.

Чинники, які знижують можливість закупівлі акцій у акціонерів

Закупівля акцій первинного випуску (або права на їх отримання — при сертифікатній приватизації) у акціонерів є поширеною формою зміни статутного фонду у світовій практиці, особливо там, де ефективно функціонують вторинні ринки цінних паперів. В Україні вона також використовується, але має певні недоліки. Так, закупівля акцій є досить розтягнутим у часі процесом. Крім того, така купівля потребує додаткових витрат за послуги реєстратора, торгівця цінними паперами, послуг банку тощо.

Акціонери користуються переважним правом на придбання додатково випущених акцій. Крім того, при додатковому випуску вони мають право на кількість акцій, що відповідає їх частці у попередньому статутному фонді. Особливістю є те, що на голосуванні про затвердження результатів підписки на додатково випущені акції беруть участь особи, які підписалися на ці акції