0402_УМПС_Арх_укр_2012

-незалежність, самостійність;

-інтуїтивність;

-відповідальність;

-реалістичність;

-спостережливість (здатність помічати навіть незначні дріб’язки і недоліки);

-товариськість.

Якості, що перешкоджають ефективності професійної діяльності:

-відсутність смаку;

-ригідність мислення (нездатність корегувати програму діяльності відповідно до умов середовища, що змінюються);

-недостатньо розвинене просторово-образне мислення;

-відсутність уяви.

Галузі застосування професійних знань:

-сфера культури і побуту;

-моделюючі та виробничі організації;

-конструкторські бюро при міністерствах і відомствах;

-дослідницькі, проектні інститути;

-художньо-конструкторські підрозділи на промислових підприємствах;

-театри, палаци культури;

-освітні установи (коледжі, технікуми, виші).

З історії професії дизайнера

Слово «дизайнер» походить від англійських слів «industrial desighn», що в перекладі означають проектування, створення промислових виробів. Ще з давніх часів людина намагалася якось поліпшити умови свого існування. Завжди приємно бачити свій будинок теплим і затишним, а робоче місце зручним і комфортним. Усі предмети, що оточують нас, можуть бути корисними, зручними, економічними і красивими. Вони повинні служити збереженню здоров’я і сприяти спокою людини. Створення таких речей і є основним завданням дизайнера. ХХ століття охарактеризоване розвитком науки і техніки, успіхами науково-технічної революції, прагненням до економічності й краси, що дало можливість з’явитися новій професії дизайнера, без якого в цей час не обходиться жодна галузь промисловості. Деякі професії, що можуть підійти людині з таким типом особистості (артистичний і підприємницький): критик, декоратор, актор, хореограф, диригент.

(За матеріалами сайта http://profi.org.ua)

Культура мовлення

НЕ ВЖИВАЙМО ПІД ЦИМ РОЗУМІЄТЬСЯ.., МАЄТЬСЯ НА УВАЗІ

У наукових текстах, коли автор з'ясовує суть використовуваного поняття чи терміна, іноді читаємо: Під дуплексивом розуміється..; Під наріччям мається на увазі..: Під перехідністю розуміється..; Під словотвірною похідністю мається на увазі… В українській мові, на противагу російській, авторське застереження не можна виражати безособовими формами дієслів

81

розуміється чи мається (у словосполуці мається на увазі). Замість них потрібно вживати форми 1-ої особи множини та однини теперішнього часу дієслів визначати, тлумачити, витлумачувати, називати, кваліфікувати, трактувати й под., пор.: Дуплексив визначаємо (визначаю) як..: Наріччям називаємо (називаю)..; Перехідність трактуємо (трактую) як..; Поняття словотвірної похідності витлумачуємо (витлумачую) як…

За Катериною Городенською («Українська мова», 2006, № 4)

ЧЕРГУВАННЯ У З В

Українська мова досягає милозвучності зокрема тим, що уникає насамперед збігу голосних, а потім – приголосних. При цьому пауза сприймається як приголосний […] Що ж до правомірності заміни початкового звука в на у, то це відображено й у словниках. Наприклад, у «Словнику української мови» в 11 томах подаються паралельні форми: «вважати,

вважатися, вважити, вважитися, вважливий, вважливість, вважливо див. уважати, уважити і т.д.» або «всесвіт (усесвіт)»; «всесвітній (усесвітній)»

тощо. Проте є слова, у яких така заміна змінює їхнє значення: вправа і управа,

всувати і усувати тощо.

За Іваном Ющуком («Дивослово», 2010, № 3)

ЧОМУ ВСЕ ЛИШЕ ОБРУШУЄТЬСЯ?!

В українській мові помітне дедалі ширше вживання дієслів обрушуватися, обрушитися замість тих, які природніше передають значення великого руйнування, осування, обвалювання, падіння, а також навальний наступ, безпідставне звинувачування тощо, пop.: обрушився будинок, обрушилася стеля,

обрушився берег, торнадо обрушився на узбережжя Іспанії, руські воїни обрушилися на загарбників, […], опоненти всіма силами обрушуються на колишній СРСР та ін.

Кожне із названих вживань цих дієслів має свій точніший відповідник, пop.:

обрушився будинок – розвалився (впав) будинок; обрушилася стеля – впала

стеля; обрушився берег – обвалився берег; торнадо обрушився на узбережжя Іспанії – торнадо налетів на узбережжя Іспанії; руські воїни обрушилися на загарбників – руські воїни дали відсіч загарбникам, […], опоненти всіма силами обрушуються на колишній СРСР – опоненти звинувачують у всьому колишній СРСР.

Отже, уникнути одноманітності можна, якщо дієслова обрушуватися, обрушитися замінити органічнішими для української мови дієсловами з відповідними значеннями.

За Катериною Городенською («Українська мова», 2011, № 1)

ІІ. Практикум

1.Тест-контроль для перевірки засвоєння теоретичних знань

1.Визначте твердження, яке є правильним:

У наукових текстах широко представлені

82

а) двоскладні непоширені речення б) односкладні прості речення в) неповні речення

г) складнопідрядні речення та речення ускладненої структури

2. Оберіть правильні відповіді:

До односкладних дієслівних речень належать

а) означено-особове б) неозначено-особове в) безособове г) двоскладне поширене

д) узагальнено-особове е) інфінітивне є) називне

3. Оберіть правильну відповідь:

У неозначено-особовому реченні присудок виражений

а) дієсловом у формі 2-гої особи множини б) модальним словом і неозначеною формою дієслова в) дієсловом у формі 3-тьої особи множини

4. Оберіть правильні відповіді:

В означено-особовому реченні присудок виражений дієсловом у формі

а) наказового способу б) 1-шої або 2-гої особи однини або множини в) умовного способу г) 3-тьої особи однини

д) 3-тьої особи множини е) дійсного способу

5. Визначте, яке речення є односкладним:

а) У другій половині ХVІ ст. найновіші європейські системи поширюються в містобудуванні та оборонній архітектурі.

б) Освіченість нації – безпека нації. в) Ніколи не можна палити в ліфті.

6. Знайдіть серед наведених речень неозначено-особове:

а) Діячі друкарства ХVІ-ХVІІ ст. поєднали вітчизняні традиції з творчим сприйняттям міжнародного досвіду.

б) Забороняється користуватися ліфтом під час виникнення пожежі.

в) Друковану книгу використовували не тільки в богослужіннях, а й для домашнього читання, у шкільному навчанні.

7. З’ясуйте, у якому рядку наведено просте означено-особове речення:

а) Треба пам’ятати, що пониження вмісту кисню у повітрі лише на 3% значно погіршує рухомі функції.

б) Православні діячі разом з протестантами виступали проти контролю державної влади над книговиданням, натомість деякі католицькі публіцисти вимагали заборони випуску некатолицьких видань.

83

в) При цьому було наказано після смерті Григорія Коленди книги спалити.

г) Анулювати конфіскацію львівських українських друкарень вдалося, але програму діяльності західноукраїнських друкарень 1651 р. довелося ще більше звузити.

8.Визначте, в якому рядку всі означальні словосполучення є прикметниковими:

а) реакція миттєва, психофізіологічні якості, дія швидка, друкарство Росії, приватні видавці;

б) книга друкована, цінності культурні, монополізація книговидання, погляди реформаційні, програма діяльності; архітектура костьольна, традиції західноукраїнські;

в) костьол однонавний, зразок пізньоренесансний, архітектор місцевий.

9.Укажіть, в якому рядку наведено інфінітивне речення:

а) На вежі Успенської церкви Унівського монастиря був орнаментальний фриз з датою 1638 р.

б) Малярська декорація з’являється і в міщанському середовищі.

в) Існування світського монументального малярства другої половини ХVІ – першої половини ХVІІ ст. підтверджується лише документами.

г) Необхідно вдосконалювати проекти міського будівництва.

10. Укажіть, в якому рядку наведено безособове речення:

а) Потреба людства у воді в майбутньому все більше зростатиме.

б) Забруднення води поділяють на: хімічні, фізичні, біологічні і теплові. в) Вода виконує чотири дуже важливі екологічні функції.

г) Вважається, що картину виконано на замовлення коронного гетьмана і канцлера Станіслава Жолкєвського.

11.Визначте рядок, у якому в усіх прикметниках проста форма вищого ступеня порівняння твориться за допомогою суфікса -іш-:

а) дешевий, короткий, швидкий, високий, світлий б) вологий, сухий, прохолодний, мудрий, швидкий в) рідкий, поганий, підступний, низький, багатий

12.Вкажіть, у якому рядку всі прикметники вжито у складеній формі вищого і найвищого ступенів порівняння:

а) більш складний, найбільш вигідний, найбільш твердий, більш крихкий, більш водостійкий

б) найбільш вимогливий, дуже великий, більш пористий, більш доцільний, найміцніший

в) найбільш доступний, задовгий, занадто просторий, більш тривкий, менш звукопровідний

13.Оберіть правильні відповіді:

При формулюванні й характеристиці понять переважають такі структурні схеми

а) що містить що

84

б) яким називають що в) що характеризується чим г) що є чим д) що поділяється на що е) що має що є) що – що

ж) що називають яким

2. Завдання для формування практичних навичок

Завдання 1. Прочитайте текст і знайдіть у ньому головне поняття, для визначення якого побудовано текст. Поставте його в заголовок та запишіть назву тексту.

Чи завжди сучасники шанобливо ставляться до давніх архітектурних пам’яток? Без куполів дерев’яних церков, які органічно вписалися у навколишнє середовище і впродовж віків були оберегами й символами маленьких містечок і сіл, важко уявити обличчя багатьох з них. Без таких храмів, як церква Святого архангела Михаїла (1663 р.) в Ісаї Турківського району, Святого Юра (ХVІ століття) та Воздвиження Чесного Хреста (1613 р.) у Дрогобичі, Святого Духа (1598 р.) у селі Потеличі Жовківського району, Різдва Пресвятої Богородиці (ХVІ століття) в селі Велике Старосамбірського району.

Але небагато стареньких церков Галичини пережили численні війни, пожежі, позаяк будувались, за словами відомого дослідника дерев’яної архітектурної спадщини Василя Слободяна, з традиційного для краю будівельного матеріалу – дерева. На тлі більшості вцілілих – немало давніх храмів, свідчень пережитого за довгий вік. А дерев’яні святині, як і люди, потребують особливо ретельного догляду. Допоки, каже Василь Михайлович, не достукаємось до свідомості сучасників, не навчимось, як прийнято у цивілізованих європейських державах, дбати про збереження неперевершених перлин народного зодчества, українським пам’яткам загрожуватиме перспектива руйнації.

Дорога петляє сірою стрічкою серпантину в полоні білих снігів поміж пагорбів, і перед очима, наче на долоні, виринає невелика ошатна дерев’яна церква з почорнілого від часу тесаного дерева, щедро оздоблена різьбленими лиштвами, куполами, вкритими розкішними сніговими шапками.

– Як було не намалювати цю диво-церковицю з високими верхами й багатьма заломами, схожими за формою на стрункі карпатські ялиці, – захоплено розповідає художник Володимир Патик, вдивляючись у довершену роботу. – Якщо їх залишається щораз менше, то хай хоч на картині збережуться ці унікальні творіння талановитих народних будівничих.

Завдання 2. Які форми речень (безособові і узагальнено-особові, інфінітивні тощо) переважають у тексті завд. № 1?

85

Завдання 3. Прочитайте текст завд. № 1 ще раз і за його змістом складіть номінативний план.

Завдання 4. Перекажіть зміст тексту завд. № 1 за складеним вами планом

(завд. № 3).

Завдання 5. Дайте визначення наведених термінів.

Купол, архітектурна спадщина, залом, щатро, карниз, арка.

Завдання 6. Утворіть за допомогою суфікса -ість іменники, які означають властивості матеріалів. Усно з’ясуйте визначення тих понять, які вам знайомі.

Зразок: Кількісний – кількість

Унікальний, талановитий, довершений, шанобливий, численний, традиційний, ретельний, свідомий, сучасний, ошатний, щедрий.

Завдання 7. Утворіть, де можливо, форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників, запишіть їх.

Зразок: Сильний – сильніший, більш сильний, менш сильний, найсильніший, якнайсильніший.

Ошатний, дерев’яний, різьблений, розкішний, високий, стрункий, довершений, унікальний, талановитий, народний, архітектурний.

Завдання 8. Перепишіть текст, розставте розділові знаки; у тексті замініть неозначено-особову конструкцію речень на означено-особову. Дайте назву тексту.

Констатують що сучасники демонструють невміння чи небажання бережливо ставитися до цього унікального скарбу нашої архітектури дерев’яних церков. Конче потрібні радикальні кроки аби комфортно почувались стародавні архітектурні пам’ятки у сучасному середовищі інакше втратимо наш найпереконливіший аргумент у діалозі зі світом.

Усвідомити глибину цієї справжньої драми для української культури і духовності можна лише побувавши на згарищі бодай однієї з пам’яток. Згорілі в пожарищах церкви не просто втрачені мистецькі скарби а втрачена наша історична пам’ять. Не всіма на жаль адекватно усвідомлена.

Висновки про причини виникнення пожеж і руйнувань церков сприймають неоднозначно. Наприклад у селі Крупське Миколаївського району Галичини збудувавши нову церкву стару дерев’яну розібрали а іконостас з чудовими іконами початку ХVІІІ століття продали заїжджому „колекціонерові”. Кажуть це все одно що віддати при живих і небідних дітях літнього віку батьків у будинки для самотніх людей.

86

Завдання 9. Перекладіть усно подані речення. Письмово перебудуйте конструкцію речень (українською мовою) за моделлю — чим називають що і підкресліть суб’єкт і предикат.

1.Деревянные церкви – жемчужины деревянного зодчества.

2.Церковный колокол – ударный сигнальный инструмент, который сзывает верующих на богослужение.

3.Мозаики Софии Киевской – достояние не только украинского, но и мирового искусства.

Завдання 10. З поданими словосполученнями складіть і запишіть зв’язний текст (5-6 речень), дайте йому назву. Перекажіть зміст тексту студентам групи.

Дерев’яні церкви, філігранне дерев’яне різьблення, гідні подиву іконостаси, довершені архітектурно-мистецькі споруди, загрозлива перспектива руйнації, пожежна небезпека, пограбування храмів, збереження культурних цінностей, дотримання протипожежних заходів, ремонтні та реставраційні роботи, охоронні заходи продовження мистецьких народних традицій.

Завдання 11. Прокоментуйте усно вислів китайського філософа Дао де Цзина «Життя має втілюватися згідно з законами Землі; серце має чинити згідно з законами порухів; благодійність має відповідати гуманності; слово має втілювати істину; управління має бути спокійним; справа має відображати можливості; дія має відповідати часу».

Завдання 12. Складіть писемно професіограму архітектора. Обговоріть зміст складеної вами професіограми зі студентами групи. Не забудьте при цьому про положення психограми фахівця.

Завдання 13. Поясніть усно ситуативне використання в мовленні наданих фразеологізмів.

Китайська стіна.

Сидіти у чотирьох стінах.

Аж стіни (двері, вікна) дрижать. Битися головою об стіни. Притискати до стіни.

Лізти на стінку. Відгородитися стіною. Як за кам’яною стіною. Дертися на стіну. Рідні стіни. Пробивати стіну.

Як горохом об стіну. Вікно в світ.

87

Красномовство, мов перли, блищить змістом. Справжня мудрість небагатослівна.

Лев Толстой

ТЕМА 4. ТРАНСФОРМАЦІЯ СИНТАКСИЧНИХ КОНСТРУКЦІЙ У НАУКОВОМУ МОВЛЕННІ

ПЛАН

І. Теоретичний матеріал

§1. Синтаксичні засоби вираження класифікації та місця розміщення.

§2. Конструкції обумовленості (причини, наслідку, умови, допусту, мети).

§3. Трансформація речень у науковому мовленні.

§4. Утворення дієприкметників. Дієприкметниковий зворот.

§5. Утворення дієприслівників. Дієприслівниковий зворот.

Культура мовлення.

ІІ. Практикум

1.Тест-контроль для перевірки засвоєння теоретичних знань

2.Завдання для формування практичних навичок.

Ключові слова та поняття

Трансформація, дієприкметник, дієприкметниковий зворот, дієприслівник, дієприслівниковий зворот, конструкції обумовленості.

Критерії засвоєння

Після вивчення теоретичного матеріалу студенти мають ЗНАТИ:

−зміст понять конструкції обумовленості, типи підрядних речень, дієприкметник, дієприслівник, дієприкметниковий зворот, дієприслівниковий зворот;

−способи трансформації синтаксичних конструкцій;

−способи творення форм дієприкметника;

−способи творення форм дієприслівника.

Після вивчення теоретичного матеріалу студенти повинні ВМІТИ:

−утворювати дієприслівники та дієприкметники;

−трансформувати синтаксичні конструкції (складні речення та прості, ускладнені дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами);

−користуватися двомовним словником при перекладі тексту українською мовою з російської мови.

І. Теоретичний матеріал § 1. Синтаксичні засоби вираження класифікації та місця розміщення

Типовим для наукового мовлення є застосування синтаксичних конструкцій із семантикою класифікації. Класифікуються хімічні елементи, фізичні явища, прилади, деталі, головні поняття різних наук тощо.

88

Мовні засоби, які використовуються при класифікації, можна поділити на такі групи:

а) конструкції речень зі значенням поділу чогось на частини, групи,

підкласи тощо: що поділяють на що і що (За тривалістю небезпеки поділяють на імпульсивні (діють миттєво або короткочасно) та кумулятивні (діють упродовж довгого часу);

б) конструкції речень зі значенням віднесення чогось до загального класу або групи: що (і що) відносять до чого (До пам’яток ранньої дерев’яної архітектури відносять «господарський» замок ХV століття, зведений у Києві на горі Киселівці);

в) конструкції речень зі значенням визначення складових частин цілого:

що складається із чого (і чого) (Число п’ять складається з двох нерівних чисел 2 і 3 і символізує індивідуальність, що кидає виклик природному порядку речей);

г) конструкції речень зі значенням визначення складових цілого: що входить (відносять) до складу чого (Температура і вологість повітря, опади (дощ, сніг), туман, хмарність і освітленість, тривалість світлого і темного періодів доби входять до комплексу кількості чинників, що характеризують середовище);

д) конструкції речень зі значенням віднесення чогось до класу, розряду: до чого належить що (До характерних зразків тогочасної костьольної архітектури належить храм монастиря бернардинів у Сокалі, споруджений за проектом Б. Авелідеса (1604-1619 );

е) конструкції речень зі значенням визначення імовірних станів або якостей чогось: що буває (стає) яким; що бувають (стало) які (якими) (Одним з найхарактерніших проявів цього стала традиційна роль малярства у системі української культури другої половини ХVІ – першої половини ХVІІ ст.);

є) конструкції речень зі зазначенням ознак або якостей, які виділяють об’єкт із групи однотипних: що і що розрізняють за чим; за чим розрізняють що і що (У ХІХ ст. спеціальні вищі школи розрізняють за рівнем і терміном навчання).

Коли висловлюється думка про місце знаходження, щабель, позицію, використовують і такі конструкції:

а) що знаходиться (знаходяться) де (Більшість вцілілих ікон Ф. Сеньковича з іконостаса львівської Успенської церкви знаходяться в церкві св. Кузьми і Дем’яна у Великих Грибовичах);

б) що зустрічається де (Золото як корисна копалина зустрічається і на Донеччині);

в) що розташовано (розташовані, розташовуються) де (Великі вокзали-

аеропорти розташовані в містах Київ, Сімферополь, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк, Львів);

г) що розміщується де (Майдани, як правило, розміщуються в центрі міста або сіл).

А коли йдеться про сполуки хімічних речовин, склад цілого та його складові елементи або конструкцію приладу, вживаються конструкції:

89

в систему чого входить (входив, входитиме) що (В систему укріплень входив і давній замок, на території якого у цей час з’явилася Кругла вежа);

що входить до складу чого (Водень входить до складу води);

що вміщує що; що вміщено де; де вміщено що (Атмосфера вміщує 78%

азоту, 21% кисню, 0,9% аргону, а також вуглекислий газ, водяну пару, водень, гелій і неон);

що будується (будують, будували, будуватимуть) де (У східній Україні у ХVІІ-ХVІІІ ст. будували дерев’яні храми а також храми іншого типу);

що міститься де (Сучки містяться у деревині стовбура. Відлупні тріщини – це тріщини, що містяться в ядрі або у спілій деревині між річними шарами і виникають у дереві, яке зростає частіш під впливом морозу, а збільшуються у зрубаній деревині по мірі висихання).

§ 2. Конструкції обумовленості (причини, наслідку, умови, допусту, мети)

При описанні процесів, дослідів та явищ використовуються синтаксичні конструкції речень з різною семантикою. Найбільш вживаними є ті з них, які виражають причиново-наслідкові, умовно-часові та цільові відношення (див.

табл. 4.1).

Таблиця 4.1 СИНТАКСИЧНІ КОНСТРУКЦІЇ РЕЧЕНЬ З РІЗНОЮ СЕМАНТИКОЮ

Типи	Види синтаксичних конструкцій	Приклади
синтаксич-	простих речень
них
відношень
Причиново-	У результаті чого відбувається	1. З посиленням 1132 р.
наслідкові	що;	князівських міжусобиць
	завдяки чому відбувається що;	Київ поступово втрачає
	внаслідок чого відбувається що;	своє значення стольного
	що приводить (призводить) до	міста.
	чого;	2. З відбудовою
	через що відбувається що;	центральної частини
	з ростом (зниженням) чого	Києво-Печерської лаври
	відбувається що;	змінювався весь її
	зі збільшенням (зменшенням) чого	загальний вигляд.
	відбувається що;	3. У зв’язку зі втратою
	під дією чого відбувається що;	ранніх пам’яток
	з ростом (зниженням) чого	простежити початки
	відбувається що;	світського портретного
	зі збільшенням (зменшенням) чого	малярства на українських
	відбувається що;	землях не вдається.
	під дією чого відбувається що;	4. Через бідність не всі
	90