Глава XII

ною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги по державному соціальному страхуванню, право на частково оплачувану відпустку за рахунок власних коштів підприємства, установи, організації та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості, право на відпустку без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, якщо дитина потребує домашнього догляду, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а також право працювати на умовах неповного робочого часу або вдома у період перебування у відпустці для догляду за дитиною.

5.  Батькам, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), опікунам (піклувальникам) відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати до шести років, коли дитина потребує домашнього догляду, надаються за їх заявою повністю або частково в межах установленого періоду та зараховуються до загального стажу і до стажу роботи за спеціальністю.

6.  Особам, які працюють і мають двох і більше дітей віком до п'ятнадцяти років або дитину-інваліда, за їх бажанням щорічно надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 5 календарних днів без урахування вихідних.

7.  Гарантії при прийнятті на роботу і звільненні, передбачені ст. 184 КЗпП, поширюються і на батьків, які виховують дітей без матері (в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), опікунів (піклувальників). Власник або уповноважений ним орган повинен у разі необхідності надавати зазначеним особам путівки до санаторіїв та будинків відпочинку, а також матеріальну допомогу (ст. 185 КЗпП), здійснювати обслуговування відповідно до ст. 186 КЗпП.

Глава XIII праця молоді

Стаття 187. Права неповнолітніх у трудових правовідносинах Неповнолітні, тобто особи, що не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.

(Стаття 187 із змінами, внесеними згідно із Законом № 263/95-ВР від 05.07.95)

1. Держава гарантує працездатній молоді рівне з іншими громадянами право на працю. Особливості праці неповнолітніх встановлюються законодавством України.

2.  Держава гарантує працездатній молоді надання першого робочого місця на строк не менше двох років після закінчення або припинення навчання у середніх загальноосвітніх, професійних навчально-виховних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення з дійсної строкової або альтернативної (невійськової) служби. Дворічний строк першого робочого місця обчислюється з урахуванням часу роботи молодого громадянина до призову на дійсну військову або альтернативну (невійськову) службу.

3.  Молодими громадянами вважаються громадяни України від 15 до 28 років. При зверненні їх до державної служби зайнятості в пошуках роботи їм надаються безплатна інформація та професійна консультація для вибору місця роботи, виду діяльності, професії.

Квота робочих місць при працевлаштуванні молоді визначається місцевими органами державної влади в межах, встановлених Законом України «Про зайнятість населення».

4.  У разі відмови у прийнятті на роботу молодих громадян у межах встановленої квоти з підприємств, установ, організацій

618