Глава VII/

6.  Направлення працівників за кордон на навчання здійснюється за наказом (розпорядженням) керівника державного органу, представницького органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, у тому числі громадської, після затвердження завдання, в якому визначається мета, термін та умови перебування за кордоном і кошторис витрат, пов'язаних з направленням на навчання (додається запрошення з перекладом його тексту).

Направлення за кордон на навчання членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів державної виконавчої влади та їх заступників, працівників апарату Кабінету Міністрів України, начальників і заступників начальників управлінь та відділів міністерств і відомств, керівників і заступників керівників підприємств, установ та організацій здійснюється з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України № 682 «Про впорядкування службових відряджень керівників органів державної виконавчої влади» від 27 червня 1996 р.

7.  За умов надання Україні підтримки міжнародними та іноземними організаціями, а також іноземними громадянами (далі — донорами) порядок направлення працівників на підвищення кваліфікації регулюється постановою Кабінету Міністрів України № 901 «Про затвердження Положення про порядок формування навчальних груп для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів за рахунок міжнародної технічної допомоги» від 10 листопада 1995 р. В ньому, зокрема, зазначається, що підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів проводяться на підставі договорів, що укладаються Агентством координації міжнародної технічної допомоги з донорами. В цих договорах передбачаються конкретні вимоги та умови підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів із числа державних службовців (за поданням державних органів, де вони працюють, і за погодженням з Головним управлінням державної служби), керівників та працівників державних підприємств, установ та організацій (за поданням органів, які здійснюють управління майном цих підприємств, установ та організацій), працівників недержавних підприємств, установ та організацій (за поданням цих підприємств, установ та організацій).

8.  Підвищення кваліфікації окремих категорій працівників здійснюється на підставі спеціальних нормативно-правових актів.

Гарантії і компенсації

427

Так, підвищення кваліфікації державних службовців регулюється Положенням про систему підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 167 від 8 лютого 1997 р. За цим Положенням підвищення кваліфікації здійснюється за професійними програмами, спрямовується на фахове удосконалення та оновлення знань і умінь державних службовців, які займають посади відповідних категорій в органах, на які поширюється чинність Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 p., а також осіб, зарахованих до кадрового резерву, і здійснюється не рідше одного разу на п'ять років при зарахуванні до кадрового резерву, зайнятті посад вищої категорії, перед черговою атестацією державного службовця, а для фахівців, уперше прийнятих на державну службу, — протягом першого року їх роботи. Підставою для направлення на підвищення кваліфікації державного службовця з відривом від виробництва є державне замовлення органів, на які поширюється чинність Закону України «Про державну службу».

Терміни і форми підвищення кваліфікації визначаються органом, у якому працює державний службовець, в залежності від сфери його діяльності, при цьому термін підвищення кваліфікації з відривом від служби і збереженням заробітної плати не повинен перевищувати чотирьох тижнів, а за погодженням з Кабінетом Міністрів України, як виняток, — двох місяців. Проходження стажування, як одна із форм підвищення кваліфікації державних службовців, регулюється Положенням про порядок стажування у державних органах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 804 від 1 грудня 1994 р.

9. Відповідно до Положення про стажування викладачів вищих навчальних закладів на підприємствах, в організаціях, наукових установах та навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України № 132 від 11 травня 1993 p., направлення на стажування цих працівників здійснюється згідно з наказом ректора вищого навчального закладу. Термін стажування встановлюється від 1 до 10 місяців в залежності від складності індивідуального плану стажування та досвіду практичної роботи викладача. За направленими працівниками зберігається заробітна плата за основним місцем роботи, а також оплачується праця

428