Глава XV

—  молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад і в установленому порядку направлені на роботу на дане підприємство, в установу, організацію;

— вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда, а одиноких матерів — за наявності дитини віком до чотирнадцяти років;

—  виборних працівників після закінчення строку повноважень;

—  працівників, яким надано право поворотного прийняття на роботу;

—  інших осіб, з якими власник або уповноважений ним орган відповідно до чинного законодавства зобов'язаний укласти трудовий договір (наприклад, коли у випадках, передбачених законодавством, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний приймати в порядку працевлаштування інвалідів і неповнолітніх, направлених на роботу в рахунок броні; осіб, які були звільнені в зв'язку з направленням на роботу за кордон, призовом на строкову (чи альтернативну) військову службу і повернулися після закінчення цієї роботи чи служби).

При обгрунтованості позову суд рішенням зобов'язує власника або уповноважений ним орган укласти трудовий договір з особою, запрошеною на роботу в порядку переведення — з першого робочого дня наступного після дня звільнення з попереднього місця роботи, якщо була обумовлена інша дата — з цієї дати, а з іншими особами — з дня їх звернення до власника або уповноваженого ним органу з приводу прийняття на роботу.

Якщо внаслідок відмови у прийнятті на роботу або несвоєчасного укладення трудового договору працівник мав вимушений прогул, його оплата провадиться згідно з правилами частини другої ст. 235 КЗпП про оплату вимушеного прогулу незаконно звільненому працівникові (п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 1 квітня 1994 р. та постанова № 18 від 26 жовтня 1995 р. «Про практику розгляду судами України трудових спорів»).

4. Безпосередньо у суді розглядаються також:

— позови працівників про повернення стягнених сум у випадках, коли на підприємстві немає комісії з трудових спорів;

—  позови прокурора про відшкодування матеріальної шкоди з винних осіб, у тому числі керівників підприємств, незалежно

Індивідуальні трудові спори

689

від суми утримань і меж матеріальної відповідальності, передбачених законодавством;

— позови вищого за підлеглістю органу про стягнення шкоди з керівника підприємства.

5.  Судами розглядаються вимоги про повернення працівником авансу, виданого в рахунок заробітної плати, і сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок, а також погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження, переведення в іншу місцевість чи на господарські потреби, в тому разі, коли роботодавець не має можливості провести відрахування із заробітної плати у зв'язку з тим, що працівник оспорює його підстави і розмір, або минув місячний строк для видання відповідного наказу (розпорядження), або з інших причин (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 р. «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці»).

6.  Працівник вправі пред'явити позов до суду про стягнення з підприємства відшкодування шкоди, якщо затримка в оформленні пенсії завдала матеріальної шкоди для нього внаслідок того, що власник або уповноважений ним орган несвоєчасно передав документи до районного (міського) управління Пенсійного фонду України.

Стаття 233. Строки звернення до районного (міського) суду за вирішенням трудових спорів

Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного (міського) суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення — в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

690