24.Братський рух в Україні

Братства являли собою громадсько-культурні оргінізації, діяльність яких була пов’язана із відстоюванням прав українського народу, захистом православної віри, розвитком освіти, формування наукових досліджень, опікуванням життя міської громади.

Братство – це була організація вільних громадян міської громади, яка прагнула брати участь в управлінні духовною культурою громади.

Братства виконували і соціально-економічну функцію,окрім освітньої, наукової, яка полягала у накопиченні коштів (братство мало свою казну), допомозі нижчим верствам населення. Одним з перших найбільш організовани братств було Львівське ставропіїйне братство, або Львівське успенське братство. (1585- 1586рр. !??). Ставропіїйним називалося тому, що було звільнено з-під влади місцевих єпископів і підпорядковано безпосередньо східному патріарху, тобто церковна влада фактично опиняється під контролем міської громадськості. По суті, братський рух виконував ту ж саму роль, яку на заході виконувала реформація і досить швидко це мало плідні наслідки для розвитку духовної культури.

Значний внесок зробило Львівське братство у розвиток українського шкільництва. Воно виступило засновником Львівської братської школи 1585р. Хоча навчальні заклади існували і до Львівської братської школи, але з її появою підвищується рівень викладання, поглиблюється зв’язок освіти з національним життям, тобто національними потребами. Лвівська братська школа мала елементи вищої освіти. В ній викладали провідні вітчизняні вчені (Йов Борецький, Памва Беринва,Захарія Копистенський). Також викладалися, окрім мовної підготовки, викладалися дисципліни тривіуму(граматика, риторика, діалектика) , квадріуму(арифметика , геометрія, музика, астрономія), основи медицини, філософії та богослов’я.

Ще одним важливим принципом в освітній діяльності братських шкіл став пріоритет науки над богослов’ям. Львівська братська школа була загальнодоступною, тобто в ній навчалися представники різних соціальних верств, підтримували братську школу заможна верства. Незважаючи на греко-слов’янську спрямованість Лвівської братської школи, в ній вивчалася також і латина, вивчалися досягнення західноєвропейської науки та літератури. Педагогічні принципи Львівської братської школи вже ґрунтувалися на гуманістичних засадах.

Сьогодні відомий статутЛьвівської братської школи, який називався Порядок шкільний 1586р., в якій відображалися основні принципи діяльності усіх братських шкіл майбутнього.

На перших лавах – найкращі студенти. Відмова від тілесних покарань. Заохочувалась самостійна робота студентів. При Львівському братстві функціонувала друкарня, в якій видавалась навчальна література «Апостол» Федорова, «Часослов», «Буквар», «Катехізис», богослужбова література, полемічна література. На початку XVIIст. школи були засновані: Луцьк, Галич, Рогатині, Стрий, Перемишль, Кременці.

Замостська академія (Ян Замойський). У першій третині XVIIст. як культурний центр відновлюється Київ. У 1615р. було засновано Києвське богоявленське братство. Воно вважається найбільш масовим з усіх українських братств. Воно, як і Львівське, об’єднало кращих діячів. У Київському братстві починали працювати деякі вихідці з Львівського братства ( Йов Борецький), а також Мелетій Смотрицький, Касіян Сакович, Єлисей Плетенецький, Хома Євлегуш.

При Київському братстві також функціонує друкарня. Найбільш відомими пам’ятками книгодрукування стали : «Граматика Словенська» Мелетія Смотрицького,ПамваБеринда «Лексикон славено-руський, або тлумачення імен» - перша українська енциклопедія, який містив тлумачення більше 1000 наукових термінів. Також у Києві виходить більша частина полемічної літератури. Це твори : Касіяна Саковича, Інокентія Гізеля, Дмитра Туптала, К Транквіліона Ставровецького.

Дисципліни, які викладалися в братській школі. Окрім традиційних, і поетика, історія, старослов’янська мова, філософія. Не випадково на основі Київської братської школи виникає Київстка колегія і згодом Києво-Могилянська академія, яка стала першим вищим навчальним закладом у східнослов’янському культурному просторі.