- •1.Методологічні проблеми визначення культура
- •2.Обсяг та зміст поняття «українська культура
- •3.Народна культура та фольклор
- •4.Джерела формування української культури
- •5.Поняття міфу та специфічні риси слов’янської міфології
- •6. Пантеон слов’янських богів
- •7. Київська Русь як соціокультурна система
- •8.Слово про закон і благодать
- •9. Запровадження християнства в Київській Русі та його значення
- •10.Візантійський канон та його вплив
- •11.Література доби Києвської Русі
- •12.Філософська думка Київської Русі
- •13.Архітектура Київської Русі
- •14.Галицько-Волинська держава як політичний і культурний наступник кр
- •15. Західні культурні впливи на Галицько-Волинське князівство
- •16.Розвиток гуманістичних та реформаційних ідей в українській культурі хv-XVI ст.
- •17.Ст. Оріховський «Напучення польському королеві Сигізмунду Августу»
- •18. Творчість і.Вишенського
- •19.Скульптура і живопис XVI ст.
- •20.Розвиток книгодрукування
- •21.Специфічні риси Відродження в Україні
- •22. Українці в освітніх закладах Зах. Європи
- •23.Діяльність Острозького культурно-освітнього осередку
- •24.Братський рух в Україні
- •25.Розвиток полемічної літератури в Україні
- •26.Києво-Могилянська академія як центр освіти і науки в Україні
- •27.Діяльність ф.Прокоповича
- •28.Загальна характеристика українського бароко
- •29.Ренесансна сутність та барокова форма літератури в Україні в 17 ст.
- •30.Значення творчості Сковороди для розвитку української культури
- •31.Вияви класицизму в Україні
- •32.Живопис в Україні 18ст.
- •33.Музична культура 18 ст.
- •34.Творчість і.Котляревського
- •35.Періодизація та загальа характеристика української культури в 19 ст
- •36.Дворянський період в розвитку української культури
- •37.Народницький період в українській культурі 19 ст.
- •38.Модерний період в українській культурі
- •39.Романтизм та його розвиток в Україні
- •40.Життя і творчість т.Г.Шевченка
- •41.Куліш , Костомаров , Шевченко як представники романтизму
- •42.Розвиток науки та освіти в Україні 19 ст.
- •43.Харківський університет та його внесок у розвиток української філософії та науки
- •44.Київський університет св.Володимира та його внесок в розвиток науки та освіти в Україні
- •45. Загальна характеристика розвитку філософсьокої думки в ку
- •46. Архітектура в Україні 19 ст.
- •47.Просвітництво в україні
- •48.Кирило-мефодіївське товариство.
- •49.Культурні товариства громада і просвіта
- •50.Розвиток театру в 19 ст
- •51.Українська література 19 століття
- •52.Українська культура 20 століття
- •53. Національно-культурне становище українців в 20-30-х роках
- •54.Стиль модерн в мистецтві.
- •55. Українізація
- •56.Розстріляне відродження
- •58.Шістдесятники
- •59.Українська культура у 80-90 роках
9. Запровадження християнства в Київській Русі та його значення
Запровадження християнства на Русі Володимиром Великим було підготовлене попереднім історичним розвитком східнослов'янських земель. Візантійські джерела повідомляють, що власне Київська земля була хрещена князем Аскольдом у 860 р. Християнкою була бабка Володимира — Ольга. Серед дружинників його діда Ігоря також були християни. Реформа язичницьких культів — проголошення Перуна верховним богом Київській Русі — не сприяла державному будівництву, усталенню привілеїв панівної верстви суспільства, розвиткові писемності й культури, налагодженню зв'язків з іншими, в абсолютній більшості християнськими країнами. Тому в середині 80-х pp. X ст. київський князь помалу схиляється до думки щодо прийняття іншої, якісно нової релігії — християнства. Проте він виявляв інтерес і до інших релігій — ісламу, іудаїзму. Незадовго до прийняття нової віри відбувся ряд важливих політичних подій. У 987 р. у Візантії розпочалося повстання проти Василія II. Імператор попросив допомоги в київського князя Володимира. Той згодився, але за умови: імператор віддасть за нього свою сестру Анну. Василій II не мав вибору, тож погодився на вимогу. Володимир, у свою чергу, зобов'язався прийняти християнство. Коли минула небезпека, імператор не поспішав виконувати обіцянку. Тоді Володимир оголосив війну Візантії, рушив на Херсонес і захопив його. Імператор змушений був відправити до Херсонесу сестру. Як свідчить літопис, Володимир прийняв хрещення в соборі св. Василія і обвінчався із царівною. Християнство прийняло також його найближче оточення. Весною 988 р. відбулося масове хрещення киян, що поклало початок хрещенню всієї країни. Процес християнізації в Київській державі плинув повільно, а нерідко й хворобливо, однак за Володимира більшість населення країни навернулася, принаймні формально, у нову віру. Християнство принесло нову культуру й докорінно змінило світосприймання та самовиявлення населення Київської Русі. Запровадження християнства мало прогресивний характер. Завдяки цьому Київська Русь прилучилася до європейської цивілізації, пожвавилися міжнародні зв'язки нової християнської держави, зріс її авторитет у Європі як могутньої держави. Надзвичайно піднісся й авторитет самого князя.
Прийняття християнства мало ряд особливостей: функціонувала досить розвинена міфологія,яка не перебувала у стані кризи. На відміну від західноєвроп.культури, в якій християнство приходить в момент кризи міфологічної свідомості , в К.Р. християнство нав’язується політично. Наслідком стає феномен двовір’я. Міфологічна свідомість не асимілюється у релігійній свідомості. Двовір'я означає , що міфологія не асимілювалась в релігійну свідомість. Міфологічна і релігійна свідомість не перебуває в стані ворожнечі , а створює синтез , який визначає специфіку культурного життя і в подальшому.
Соціокультурними наслідками прийняття християнства були:
1) забезпечення етнокультурної єдності всіх племен і земель Київської Русі.
2) християнство поступово витісняло язичницькі обряди і традиції (вбивство новонароджених дівчаток, принесення кривавих жертв тощо), відбувалася гуманізація життя суспільства.
Духовенство засуджувало ще одне з нехристиянських явищ – рабство.
3) на основі християнства відбувається становлення нового типу державності в Київській Русі. Державність на Русі значною мірою набуває візантійських форм.
4) Київська Русь була включена в європейський християнський світ, стала рівноправним елементом європейського цивілізаційного простору.
5) прийняття християнства сприяло становленню міської культури у власне сільськогосподарській країні.
6) значним культурним переворотом було введення єдиної писемності. Під впливом християнства розвивалися книжкова справа, література, історія, філософія, з'явилися перші літописи, церковна література. У школах навчалися люди з різних верств населення.
7) Церква сприяла створенню на Русі чудової архітектури, мистецтва (особливо іконографії). Більшість кам’яних споруд, збудованих протягом Х–ХІІ ст. на Русі, були храми, щедро прикрашені монументальним і станковим живописом. Прийняття християнства сприяло розвитку зодчества й живопису у середньовічних їх формах, проникненню візантійської культури як спадкоємиці античної традиції.
8) у ІX–XII ст. відбувався складний психологічний злам язичницьких вірувань і становлення християнських «законів».
9) прийняття християнства означало зміну всього ладу життя. Тепер центром суспільного життя стала Церква. Вона проповідувала нову ідеологію, прищеплювала нові ціннісні орієнтири, виховувала нову людину. Християнство робило людину носієм нової моралі, заснованої на культурі совісті, яка витікає з євангельських заповідей.