- •Поняття і структура криміналістики та загальна характеристика її складових
- •Поняття та загальна характеристика методів криміналістики
- •Криміналістика в системі юридичних наук
- •Сучасний стан криміналістики в України
- •Поняття та види криміналістичної ідентифікації
- •Об’єкти та суб’єкти ідентифікації
- •Етапи ідентифікаційного дослідження
- •Поняття криміналістичної діагностики
- •Структура криміналістичної техніки як складової криміналістики
- •Сучасна класифікація техніко-криміналістичних засобів криміналістики і методи їх використання
- •Поняття трасології. Її структура та завдання.
- •Поняття слідів злочину у криміналістиці, їх класифікація
- •Криміналістичне дослідження слідів пальців рук
- •Види слідів ніг та їх значення у розслідуванні злочинів
- •Види слідів знарядь зламу та інструментів. Особливості їх виявлення та фіксації
- •Види слідів транспортних засобів. Особливості їх виявлення та фіксації
- •Поняття та структура криміналістичного зброєзнавства
- •Техніко-криміналістичне дослідження документів
- •Поняття, види та способи підробки документів
- •Встановлення ознак підробки печаток та штампів в документах
- •Техніко-криміналістична експертиза документів та її можливості
- •Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження
- •Методика криміналістичного дослідження письмової мови та почерку
- •Поняття та значення криміналістичної габітології і її значення для розслідування злочинів
- •Поняття і криміналістичне дослідження зовнішніх ознак і властивостей людини
- •Ідентифікація особи за ознаками зовнішності
- •Поняття та структура криміналістичної тактики як складової криміналістики
- •Поняття і класифікація тактичних прийомів
- •Засоби криміналістичної тактики: поняття та види
- •Поняття та принципи планування розслідування злочинів
- •Поняття та види слідчих версій
- •Основні етапи формування версій та особливості їх перевірки
- •Поняття та види слідчих дій
- •Особливості фіксації ходу і результатів слідчих дій
- •Види та принципи слідчого огляду
- •Тактика проведення огляду місця події
- •Загально-тактичні прийоми обшуку
- •Поняття та види допиту
- •Тактичні прийоми проведення допиту в конфліктних ситуаціях
- •Тактичні прийоми проведення допиту в безконфліктних ситуаціях
- •Тактика допиту підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідків
- •Сутність очної ставки як специфічного різновиду допиту
- •Поняття та види пред’явлення для впізнання
- •Тактичні прийоми підготовки та проведення пред’явлення для впізнання
- •Процесуальні та криміналістичні особливості пред’явлення для впізнання
- •Поняття та види відтворення обстановки і обставин події
- •Тактика відтворення обстановки і обставин події
- •Процесуальні та криміналістичні особливості відтворення обстановки і обставин події
- •Поняття та види судових експертиз
- •Система судово-експертних установ України
- •Поняття спеціальних знань та форма їх використання
- •Процесуальні та організаційні питання призначення судових експертиз
- •Оцінка та використання висновку експерта у доказуванні
- •Поняття та загальна характеристика криміналістичної методики як складової криміналістики
- •Взаємозв’язок криміналістичної методики з іншими складовими криміналістики
- •Структура і види окремих методик розслідування злочинів
- •Загальна характеристика нетрадиційних методик розслідування злочинів
- •Криміналістична характеристика злочинів: поняття і структура
- •Методика розслідування вбивств
- •Методика розслідування зґвалтування
- •Методика розслідування крадіжок
- •Методика розслідування грабежів і розбійних нападів
- •Методика розслідування шахрайства
- •Методика розслідування злочинів проти довкілля
- •Методика розслідування злочинів у сфері службової діяльності
- •Методика розслідування порушень правил дорожнього руху
- •Методика розслідування підпалів і порушень правил пожежної безпеки
- •Методика розслідування злочинів у сфері комп’ютерних технологій
Сутність очної ставки як специфічного різновиду допиту
Відповідно до визначеного порядку розслідування кримінальної справи про злочин слідчий має право провести допит віч-на-віч (очну ставку) між двома раніше допитаними особами, у показаннях яких є суперечності (ст. 172 КПК України). Отож, проведення допиту віч-на-віч — це право, а не обов'язок слідчого. Належне право у слідчого виникає в тому разі, якщо:
дві особи були раніше допитані;
у показаннях цих раніше допитаних осіб є суперечності.
Основне завдання допиту віч-на-віч — перевірка правдивості показань, які раніше були одержані від особи. А другорядне — у разі необхідності провести цю слідчу дію між будь-якими раніше допитаними особами. Причому такі особи можуть посідати як однакове, так і різне процесуальне становище. Наприклад, допит віч-на-віч може бути проведений між двома свідками, між двома підозрюваними, між двома обвинуваченими, між двома потерпілими, а також між потерпілим і свідком, потерпілим і підозрюваним. Винятком є експерт. Його показання не є самостійним джерелом доказів.
Призначення допиту віч-на-віч полягає в тому, щоб перевірити правдивість раніше одержаних показань, а не усунути суперечності в показаннях двох раніше допитаних осіб. Такою суперечністю є стан протиріччя розповідей двох раніше допитаних осіб про важливі факти, що стосуються конкретної кримінальної справи про злочин, а також розповідей особи підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, які не узгоджуються між особою.
Допит віч-на-віч є допоміжною слідчою дією, яка передбачає, що суб'єкт криміналістичної діяльності одночасно допитує двох раніше допитуваних осіб (свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених), але відповідно до черги. Такий допит стосується обставин, в яких були істотно суперечливі показання, і має мету перевірити правдивість одержаних показань, що мають значення для кримінальної справи про злочин, щодо якої провадиться досу-дове слідство.
На перший погляд, проведення допиту віч-на-віч у слідчого особливих труднощів не викликає, адже призначення такого допиту не в усуненні суперечностей між двома раніше допитаними особами, а в перевірці раніше одержаних від них показань. На початку допиту віч-на-віч слідчий має встановити, чи знають один
одного викликані особи, а також, в яких стосунках вони перебувають. Крім того, свідки попереджаються про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за давання свідомо неправдивих показань.
Потерпілий попереджається за давання свідомо неправдивих показань. Свідкам і потерпілим роз'яснюється їхнє право не давати показань і пояснень щодо себе, членів сім'ї й близьких родичів відповідно до ч. 1 ст. 63 Конституції України.
У процесі проведення допиту віч-на-віч можуть бути присутні перекладач, законний представник, захисник та ін. Тим особам, які викликані слідчим, щоб провести між ними допит віч-на-віч, по черзі пропонується дати показання для перевірки правдивості раніше даних показань. Право слідчого вирішувати — кому першому відповідати на поставлені запитання. При цьому слідчий оцінює показання за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом (ст. 65 КПК України). Тобто, слідчий вирішує, хто дав на допиті попередньо правдиві показання і потім на очній ставці дає цій особі можливість першій відповісти на запитання. Після того, як слідчий отримає від обох учасників допиту віч-на-віч відповіді, він має право поставити кожному з них додаткові запитання один одному.
У тому разі, коли запитання не стосуються кримінальної справи, слідчий не дозволяє відповідати на них, про що фіксується у протоколі. Доцільно, щоб і запитання слідчого, і відповіді допитуваної особи в ході допиту віч-на-віч були короткими, лаконічними. Перегляд окремих фрагментів відео-, кінозаписів, прослухову-вання звукозапису можливе в процесі проведення допиту віч-на-віч за тих умов, коли допитувані особи дали показання вже в ході допиту віч-на-віч, і ці показання записані в протоколі (статті 173, 85-1, 85-2 КПК України).
У процесі проведення допиту віч-на-віч слідчий має право оголосити попередні показання осіб, між якими проводиться допит віч-на-віч, але в незначних межах. Процес допиту віч-на-віч фіксується в протоколі в тій послідовності, в якій він справді відбувався. Напередодні допиту віч-на-віч слідчий має обов'язково скласти план. Практика показує, що є два види ведення протоколу допиту віч-на-віч: звичайна, послідовна; аркуш протоколу по вертикалі ділиться на дві половини. Ліворуч записуються показання та запитання однієї особи, праворуч — іншої. Кожна з цих осіб підписує протокол. Його підписують й інші особи, присутні при проведенні допиту віч-на-віч.