21. Поняття та види відтворення обстановки і обставин події

Законодавець передбачає, що в процесі розслідування кримі­нальної справи про злочин суб'єктом криміналістичної діяльності може бути проведена слідча дія — відтворення обстановки і обста­вин події (ст. 194 КПК України).

Відтворення обстановки і обставин події — це окрема, додаткова слідча дія, яка провадиться з метою перевірки і уточнення результа­тів допиту учасника криміналістичної діяльності, або даних, одер­жаних при проведенні огляду, інших слідчих дій, чи могли відбутися за певних умов ті або інші події в дійсності.

Отже, у процесі розслідування злочину нерідко виникає необ­хідність у перевірці об'єктивної можливості тієї чи іншої обстави­ни, явища в певних умовах. Наприклад, чи міг свідок, перебуваю­чи в певному місці, бачити чи чути те, що відбувалося під час вчи­нення злочину, чи можна проникнути в приміщення, де вчинено крадіжку і винести викрадені речі через пролом у стелі, тощо. З'ясування такого роду обставин допомагає перевірити показання свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених, а також версії слідчого щодо обставин розслідування події.

Найчастіше відтворення обстановки та обставин події прово­диться, щоб перевірити:

чи могла особа сприйняти в певних умовах ту чи іншу подію або об'єкт (наприклад, чи міг свідок в умовах, описаних ним, по­ бачити, як злочинці проникали в помешкання через кватирку);

уміння (майстерність) особи виконати певні дії.

За кримінально-процесуальною характеристикою до відтво­рення обстановки і обставин події близькі слідчі дії: огляд, обшук.

Слідчий експеримент є окремою слідчою дією, яка вико­нується з метою перевірки та одержання доказів шляхом цілес­прямованого виливу на окремі об'єкти, що перевіряються, або їх копії під час проведення спеціальних дослідів.

Отже, слідчий експеримент є пізнавальною дією, суть якої полягає у проведенні досліджень, пов'язаних з перевіркою або встановленням будь-якого факту чи явища.

Наукову основу слідчого експерименту складає загальний експериментальний метод дослідження та загальні положення

його перевірки. В науці та на практиці з метою пізнання будь- якого явища, події їх відтворюють в натуральну величину або моделюють, створюють матеріальну чи абстрактну модель. Таку модель із додержанням певних відтворених умов спостерігають, як вона змінюється. Отже, перевіряють факти, дії, властивості реальних об'єктів, встановлюють нові факти, ознаки та власти­вості реальних речей.

Успішне застосування експериментального методу обумов­лене дотриманням таких тактичних положень:

в експериментах необхідно використовувати реальний об'єкт або його модель;

об'єкту дослідження необхідно відтворити такі зовнішні умо­ви, які існували на момент факту, події, що перевіряються;

змінювати зовнішні умови дозволяється залежно від мети дослідження;

дослідницькі дії необхідно повторювати декілька разів.

Слідчий експеримент передбачає вирішення таких завдань:

перевірити слідчі версії та реальне існування конкретних фактів, явищ;

одержати можливість сприймати будь-які явища в пев­них умовах;

встановити механізм або окремі елементи події злочину.

Виходячи з перерахованих завдань, слідчий експеримент

поділяють на три види:

слідчий експеримент, що надає можливість установити факт чуттєвого сприйняття будь-яких явищ, тобто спря­мований на перевірку стану органів чуття людини (підоз­рюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідка). Наприк­лад, перевірка можливості чути, бачити за певних умов;

слідчий експеримент, що надає можливість визначити, чи може конкретна особа виконати певні дії. Наприклад, подолати конкретну перешкоду, проникнути через отвір; чи вміє користуватися знаряддями, інструментами для виконання роботи, припустимо, відімкнути замок відмич­кою, зламати двері домкратом. Інколи такий експеримент називають перевіркою професійних навиків, у тому числі

злочинних (наприклад, чи зможе особа виготовити підроблену монету);

3) слідчий експеримент, що дозволяє встановити можливість існування певного факту або механізму його виникнен­ня, наприклад, мимовільний постріл зі зброї без натиску на спусковий гачок (М.В. Салтевський).

Слідчий експеримент може бути проведений не в усіх ви­падках. Неприпустимо проведення слідчих експериментів, які:

загрожують життю чи здоров'ю учасників експерименту або інших осіб;

загрожують майну або можуть призвести до значних ма­теріальних збитків;

принижують гідність людини.

Отже, слідчий експеримент як слідча дія повинен проводи­тися із дотриманням кримінально-процесуального законодав­ства (ст. 194 КПК України).

Учасниками слідчого експерименту (відтворення обстановки і обставин події) є: слідчий; працівники органів дізнання; проку­рор; обвинувачений; підозрюваний; свідок; потерпілий; спеціаліст; громадські помічники; виконавці дослідницьких дій.

Під час проведення слідчого експерименту стосовно пере­вірки органів чуттів участь особи, здібності якої перевіряються, а також для проведення експерименту з метою визначення володіння певними професійними навиками, обов'язкова.

Роль спеціаліста в слідчому експерименті обмежується кон­сультативною допомогою в ході підготовки, безпосереднього проведення й фіксації результатів цієї слідчої дії.