21. Взаємозв’язок криміналістичної методики з іншими складовими криміналістики

Методика розслідування тісно пов'язана з іншими розділами криміналістики і перш за все з криміналістичною технікою і тактикою. Цей зв'язок можна визначити як зв'язок загального (криміналістична техніка і тактика) і особливого (криміналістична методика).

Криміналістична техніка досліджує механізм утворення слідів злочинів, а також технічні засоби і прийоми їх виявлення, фіксації і вилучення в загальному вигляді, безвідносно до якогось конкретного виду злочинів, її наукові положення і практичні рекомендації в однаковій мірі адресовані для використання при розслідуванні всіх видів, злочинів. Наприклад, технічні прийоми фіксації обстановки місця події, окремих слідів універсальні і можуть бути використані при розслідуванні вбивств, крадіжок, розбоїв та інших злочинів.

Криміналістична тактика досліджує питання підготовки і проведення окремих слідчих дій абстраговано від того, при розслідуванні якого виду злочину вони проводяться, її наукові положення і практичні рекомендації, також як і техніки, носять загальний характер і адресовані для використання при розслідуванні всіх видів злочинів.

Методика, використовуючи положення і рекомендації техніки і тактики, вивчає слідчі дії у взаємозв'язку, формує їх комплекси, типові для розслідування конкретних видів злочинів, досліджує технічні і тактичні особливості їх проведення. Наприклад, в методиці розслідування вбивств розглядаються прийоми фотографування трупу - специфічного для цих злочинів об'єкту, тактичні особливості допиту обвинуваченого в скоєнні вбивства та інші.

Таким чином, в силу своєрідності свого об'єкту і предмету криміналістична методика стосовно інших розділів науки може розглядатися як особлива частина криміналістики.

21. Структура і види окремих методик розслідування злочинів

 Кожна окрема методика розслідування являє собою результат наукового дослідження, узагальнення практики розслідування певного виду злочинів, характеристики його як явища, що відображається у специфічних проявах наслідків, слідах.

У криміналістиці розроблена структура окремих методик розслідування, узагальнений варіант якої можна подати так:

а) криміналістична характеристика даного виду злочину;

б) типові слідчі ситуації на стадії виявлення злочину та етапах його розслідування;

в) криміналістичні питання порушення кримінальної справи;

г) слідчі версії, обставини, що підлягають з’ясуванню;

ґ) організація і планування розслідування;

д) першочергові слідчі дії і оперативно-розшукові заходи;

е) особливості проведення окремих слідчих дій та їх комплексів (тактичних операцій);

є) забезпечення координації дій правоохоронних органів у розслідуванні та взаємодії з контролюючими та іншими державними органами, об’єднаннями громадян;

ж) заходи криміналістичної профілактики.

Методику розслідування злочинів називають ще криміналістичною методикою. Узагальнено методику розслідування злочинів поділяють на дві складові, які є взаємозалежними. Перша складова - загальні положення, друга - методика розслідування предметно визначених видів і груп злочинів. До окремих видів відносять злочини, що відрізняються між собою за їх складом - об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. За основу, як бачимо, при цьому беруться кримінально-правові ознаки злочину. Наприклад, законодавець розмежував такі злочини, як диверсія, умисне вбивство, умисне тяжке тілесне ушкодження, побої й мордування, залишення в небезпеці та ін. До окремих груп злочинів відносять злочинні діяння, що виокремлені за іншими кримінально-правовими та процесуальними ознаками. Наприклад, злочини, вчинені спеціальними суб'єктами, неповнолітніми, групами осіб тощо. Будова окремої методики розслідування кримінальних справ про злочини відповідних груп і видів є в основному типовою. Під такою структурою необхідно розуміти впорядкований, послідовний розгляд основних елементів, що характеризують зміст положень і рекомендації з розслідування конкретного виду чи групи злочинів. Структура методики розслідування будь-якого виду чи групи злочинів у найбільш загальній формі має віддзеркалювати такі елементи:

криміналістичну характеристику даного виду чи групи зло чинів і обставини, що підлягають встановленню у справі; особливості виявлення ознак певного виду чи групи злочинів; дії в стадії порушення кримінальної справи, тактичні особливості даного етапу; початок взаємодії слідчих і оперативних працівників; організацію розслідування в кримінальній справі. Створення бригад чи слідчо-оперативних груп, планування роботи. Особливості висунення версій; тактику початкових слідчих дій і оперативно-розшукових за ходів з урахуванням тих слідчих ситуацій, що складаються. Тактичні операції, що необхідні у справі; 6) питання використання спеціальних знань, призначення експертиз (ці питання можуть виникати і вирішуватися на будь-якому етапі розслідування); взаємодію слідчих і оперативних працівників на наступних етапах розслідування; тактику наступних слідчих дій, особливості прийняття важливих слідчих рішень; проблему захисту свідків; основні тактичні питання пред'явлення обвинувачення і допиту обвинувачених з урахуванням слідчих і тактичних ситуацій, що склалися на даному етапі; 10) рекомендації щодо перевірки показань обвинувачених і закінчення слідства в кримінальній справі.

Як бачимо, взаєморозміщення та взаємозв'язок складових структури окремої методики розслідування кримінальних справ про злочини певних видів і груп є цілою формою криміналістичного значення. Вказані складові структури окремої методики розслідування є найхарактернішими, вони й утворюють у сукупності типовість криміналістичних обрисів, які в процесі досудового слідства конкретного злочину дозволяють, аби слідча ситуація набула логічно завершеного стану. Втім, це є можливим за умови, що слідчий повністю виявить свої процесуальні здібності, уміння, навики. Структура загальних положень окремої методики розслідування злочину є базовою, фундаментальною, однак може зазнавати певних змін і уточнень. Проте узагальнено вона відповідає практичним і теоретичним потребам, а тому окреслює найбільш імовірно необхідну основу для подальшого її вдосконалення.