- •Поняття і структура криміналістики та загальна характеристика її складових
- •Поняття та загальна характеристика методів криміналістики
- •Криміналістика в системі юридичних наук
- •Сучасний стан криміналістики в України
- •Поняття та види криміналістичної ідентифікації
- •Об’єкти та суб’єкти ідентифікації
- •Етапи ідентифікаційного дослідження
- •Поняття криміналістичної діагностики
- •Структура криміналістичної техніки як складової криміналістики
- •Сучасна класифікація техніко-криміналістичних засобів криміналістики і методи їх використання
- •Поняття трасології. Її структура та завдання.
- •Поняття слідів злочину у криміналістиці, їх класифікація
- •Криміналістичне дослідження слідів пальців рук
- •Види слідів ніг та їх значення у розслідуванні злочинів
- •Види слідів знарядь зламу та інструментів. Особливості їх виявлення та фіксації
- •Види слідів транспортних засобів. Особливості їх виявлення та фіксації
- •Поняття та структура криміналістичного зброєзнавства
- •Техніко-криміналістичне дослідження документів
- •Поняття, види та способи підробки документів
- •Встановлення ознак підробки печаток та штампів в документах
- •Техніко-криміналістична експертиза документів та її можливості
- •Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження
- •Методика криміналістичного дослідження письмової мови та почерку
- •Поняття та значення криміналістичної габітології і її значення для розслідування злочинів
- •Поняття і криміналістичне дослідження зовнішніх ознак і властивостей людини
- •Ідентифікація особи за ознаками зовнішності
- •Поняття та структура криміналістичної тактики як складової криміналістики
- •Поняття і класифікація тактичних прийомів
- •Засоби криміналістичної тактики: поняття та види
- •Поняття та принципи планування розслідування злочинів
- •Поняття та види слідчих версій
- •Основні етапи формування версій та особливості їх перевірки
- •Поняття та види слідчих дій
- •Особливості фіксації ходу і результатів слідчих дій
- •Види та принципи слідчого огляду
- •Тактика проведення огляду місця події
- •Загально-тактичні прийоми обшуку
- •Поняття та види допиту
- •Тактичні прийоми проведення допиту в конфліктних ситуаціях
- •Тактичні прийоми проведення допиту в безконфліктних ситуаціях
- •Тактика допиту підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, свідків
- •Сутність очної ставки як специфічного різновиду допиту
- •Поняття та види пред’явлення для впізнання
- •Тактичні прийоми підготовки та проведення пред’явлення для впізнання
- •Процесуальні та криміналістичні особливості пред’явлення для впізнання
- •Поняття та види відтворення обстановки і обставин події
- •Тактика відтворення обстановки і обставин події
- •Процесуальні та криміналістичні особливості відтворення обстановки і обставин події
- •Поняття та види судових експертиз
- •Система судово-експертних установ України
- •Поняття спеціальних знань та форма їх використання
- •Процесуальні та організаційні питання призначення судових експертиз
- •Оцінка та використання висновку експерта у доказуванні
- •Поняття та загальна характеристика криміналістичної методики як складової криміналістики
- •Взаємозв’язок криміналістичної методики з іншими складовими криміналістики
- •Структура і види окремих методик розслідування злочинів
- •Загальна характеристика нетрадиційних методик розслідування злочинів
- •Криміналістична характеристика злочинів: поняття і структура
- •Методика розслідування вбивств
- •Методика розслідування зґвалтування
- •Методика розслідування крадіжок
- •Методика розслідування грабежів і розбійних нападів
- •Методика розслідування шахрайства
- •Методика розслідування злочинів проти довкілля
- •Методика розслідування злочинів у сфері службової діяльності
- •Методика розслідування порушень правил дорожнього руху
- •Методика розслідування підпалів і порушень правил пожежної безпеки
- •Методика розслідування злочинів у сфері комп’ютерних технологій
Загальна характеристика нетрадиційних методик розслідування злочинів
Нетрадиційною методикою розслідування кримінальної справи про певний вид злочину є систематизовані наукові положення і пропоновані відповідні рекомендації щодо розкриття і розслідування тих діянь, коли довести участь обвинуваченого в їх вчиненні неможливо з об'єктивних причин - об'єкт посягання назавжди зник або доступ до нього неможливий. За таких умов проведення огляду місця події фактично нереально, що позбавляє можливості суб'єкта криміналістичної діяльності виявити сліди злочину, інші речові докази, з'ясувати обстановку злочину, а також інші обставини, які мають значення для кримінальної справи про злочин. Нетрадиційні методики розслідування злочинів можуть бути обумовлені такими особливостями: вид злочину; спосіб вчинення і приховання злочину; специфічність (незвичайність) залишення злочинцями слідів. Таким чином, визначення нетрадиційних методик розслідування злочинів обумовлюється їх криміналістичною характеристикою. Нетрадиційні методики розслідування злочинів можуть також застосовуватися суб'єктами криміналістичної діяльності в інших випадках. Такі методики застосовуються щодо розслідування особливо складних і нескладних злочинів. Усе залежить від слідчої ситуації в розслідуваній кримінальній справі про злочин, інших обставин.
Криміналістична характеристика злочинів: поняття і структура
Криміналістична характеристика злочинів - це система узагальнених теоретичних даних (науково узагальненої інформації) та розроблених на їх основі наукових висновків і рекомендацій щодо найважливіших криміналістично значущих ознак розслідуваних суспільно небезпечних діянь.
Знання криміналістичних характеристик є необхідним для організації швидкого, всебічного та об'єктивного провадження в кримінальних справах. Основне їх призначення полягає в тому, щоб інформувати слідчого відомостями про типові для певного виду чи групи злочинів ознаками.
Розпочавши розслідування пізнанням усіх необхідних обставин злочину, яких може бути доволі багато і які можуть мати иайрізномаиітні ознаки, слідчий поки що не знає, котрі з них відіграватимуть вирішальне значення для встановлення істини. За цієї ситуації знання всієї сукупності типізованих у системі криміналістичної характеристики певного виду злочинів закономірно взаємозв'язаних елементів дозволить слідчому за окремими з них, уже відомими на початок розслідування, зі значною часткою ймовірності робити висновки й про інші.
Зміст (структура) криміналістичних характеристик видів чи груп злочинів залежить від:
сутності характеризованого злочинного діяння;
виду і рівня напрацювання окремої методики розсліду вання таких злочинів;
завдань і способів наукового дослідження питання
Зміст (структура) криміналістичних характеристик видів чи груп злочинів залежить від:
сутності характеризованого злочинного діяння;
виду і рівня напрацювання окремої методики розсліду вання таких злочинів;
3) завдань і способів наукового дослідження питання
Здебільшого криміналістична характеристика охоплює
такий набір узагальнених даних про:
способи вчинення злочинів. Однак доволі часто цей елемент диференціюють відповідно до етапів злочинної діяльності на: а) способи готування до злочину (пошук відповідних знарядь злочину, заходи щодо створення лишку сировини, готової продукції, резерву коштів тощо); б) способи вчинення злочину (ненасильницькі дії, заходи з заволодіння майном, його вилучення, збуту, реалізації); в) способи приховування злочину (маскування злочинних дій);
обстановку вчинення злочину: місце як частина матеріального середовища, що охоплює, крім приміщення та ділянки місцевості, сукупність різних предметів. До обстановки належать також чинники регулятивного характеру, що визначають порядок діяльності людей у побуті і трудовій діяльності;
предмет злочинного посягання: кошти, цінні папери, матеріальні цінності у вигляді сировини, палива, матеріалів, напівфабрикатів, готових виробів з урахуванням їхньої споживчої вартості, які можуть бути віднесені до різних джерел посягання (підзвітні цінності, невраховані цінності, створені під час їх виробництва за рахунок лишку, який надійшов зі сторони (сторонні цінності), від співучасників, майно, приховане від оподаткування);
наслідки у вигляді будь-яких матеріальних навколишніх змін (слідова картина), обумовлених злочином, виражені у фізичній матеріальній шкоді або ж відображені в матеріальній обстановці злочину (характерні сліди пошкоджень, викликані злочинними діями, їх локалізація і взаємозв'язок), і моральній шкоді, заподіяній злочином;
мотиви і цілі злочинного діяння;
властивості особи злочинця, які характеризуються фізичними, соціально-демографічними даними; категорії службових матеріально-відповідальних та інших осіб, які можуть бути причетними до злочину; чинники, що мали вплив на формування та здійснення злочинної мети, створення злочинної групи, розподіл ролей між співучасниками;
властивості особи потерпілого (демографічні дані, відо мості про спосіб життя, риси характеру, звички, зв'язки і сто сунки, ознаки віктимпості тощо).
Структура криміналістичної характеристики для окремих видів і груп злочинів не є однаковою: в одних характеристиках деякі елементи переважають, тобто мають більш важливіше криміналістичне значення, в інших - його втрачають. Усе зале жить від ролі, яку цей елемент відіграє в розкритті й розсліду вапні виду злочинів. Так, відомості про способи можливого вчинення умисних злочинів виступають найбільш важливими у криміналістичній характеристиці, а у злочинах, вчинених з необережності, відіграють другорядну, похідну роль.
Здебільшого криміналістична характеристика охоплює
такий набір узагальнених даних про:
способи вчинення злочинів. Однак доволі часто цей елемент диференціюють відповідно до етапів злочинної діяльності на: а) способи готування до злочину (пошук відповідних знарядь злочину, заходи щодо створення лишку сировини, готової продукції, резерву коштів тощо); б) способи вчинення злочину (ненасильницькі дії, заходи з заволодіння майном, його вилучення, збуту, реалізації); в) способи приховування злочину (маскування злочинних дій);
обстановку вчинення злочину: місце як частина матеріального середовища, що охоплює, крім приміщення та ділянки місцевості, сукупність різних предметів. До обстановки належать також чинники регулятивного характеру, що визначають порядок діяльності людей у побуті і трудовій діяльності;
предмет злочинного посягання: кошти, цінні папери, матеріальні цінності у вигляді сировини, палива, матеріалів, напівфабрикатів, готових виробів з урахуванням їхньої споживчої вартості, які можуть бути віднесені до різних джерел посягання (підзвітні цінності, невраховані цінності, створені під час їх виробництва за рахунок лишку, який надійшов зі сторони (сторонні цінності), від співучасників, майно, приховане від оподаткування);
наслідки у вигляді будь-яких матеріальних навколишніх змін (слідова картина), обумовлених злочином, виражені у фізичній матеріальній шкоді або ж відображені в матеріальній обстановці злочину (характерні сліди пошкоджень, викликані злочинними діями, їх локалізація і взаємозв'язок), і моральній шкоді, заподіяній злочином;
мотиви і цілі злочинного діяння;
властивості особи злочинця, які характеризуються фізичними, соціально-демографічними даними; категорії службових матеріально-відповідальних та інших осіб, які можуть бути причетними до злочину; чинники, що мали вплив на формування та здійснення злочинної мети, створення злочинної групи, розподіл ролей між співучасниками;
властивості особи потерпілого (демографічні дані, відо мості про спосіб життя, риси характеру, звички, зв'язки і сто сунки, ознаки віктимпості тощо).
Структура криміналістичної характеристики для окремих видів і груп злочинів не є однаковою: в одних характеристиках деякі елементи переважають, тобто мають більш важливіше криміналістичне значення, в інших - його втрачають. Усе зале жить від ролі, яку цей елемент відіграє в розкритті й розсліду вапні виду злочинів. Так, відомості про способи можливого вчинення умисних злочинів виступають найбільш важливими у криміналістичній характеристиці, а у злочинах, вчинених з необережності, відіграють другорядну, похідну роль.