- •1 Загальні відомості про гіс
- •Визначення гіс
- •«Дані», «інформація», «знання» у геоінформаційних системах
- •Узагальнені функції гіс-систем
- •Класифікація гіс
- •Джерела даних та їх типи
- •Способи введення даних
- •Перетворення вихідних даних
- •Основні компоненти гіс
- •Контрольні запитання та завдання
- •2 Основні поняття гіс. Моделі даних
- •Відображення об'єктів реального світу в гіс
- •Структури даних
- •Моделі даних
- •Формати даних
- •Бази даних і керування ними
- •Контрольні запитання та завдання
- •3 Структури просторових даних гіс
- •Зберігання растрових даних
- •Ієрархічні структури даних
- •Алгоритми на квадродеревах
- •Просторові індекси
- •Контрольні запитання та завдання
- •4 Алгоритми обчислювальної геометрії
- •Перетин ліній
- •Операції з полігонами
- •Оверлей полігонів
- •Контрольні запитання та завдання
- •5 Моделювання поверхонь
- •Растрові цифрові моделі місцевості
- •Нерегулярні тріангуляційних мережі (tin)
- •Grid-, tgrid моделі
- •Інтерполяції
- •Контрольні запитання та завдання
- •6 Геодезія та цифрова фотограмметрія в гіс
- •Визначення прямокутних координат точок
- •Геодезичні засічки
- •Полярна засічка
- •Пряма кутова засічка
- •Фотограмметрія
- •Системи координат
- •Внутрішнє орієнтування знімка
- •Зовнішнє орієнтування знімка
- •Контрольні запитання та завдання
- •7 Фізична поверхню Землі і референцної системи координат
- •Геодезичні системи координат і висот
- •1 Геоїд; 2 загальний земний еліпсоїд; 3 референц-еліпсоїд
- •Системи координат, які використовуються в Україні
- •Місцеві системи координат
- •Системи координат, що використовуються в європейській та світовій практиці
- •Зв'язок уск-2000 з іншими системами координат
- •Контрольні запитання та завдання
- •8. Загальна теорія картографічних проекцій
- •Системи координат прийняті в гіс
- •Визначення картографічних проекцій, картографічні мережі
- •Нескінченно мала сфероїдинчна трапеція
- •Масштаби
- •Умови відображення поверхні еліпсоїда (сфери) на площині
- •Спотворення картографічних проекцій
- •Методи перетворення картографічних проекцій під час створення карт геоінформаційних систем
- •Фактори і способи вибору картографічних проекцій
- •Контрольні запитання та завдання
- •9 Масштаби. Картографічні проекції.
- •Головні масштаби, компонування та розграфлення карт, координатні сітки та номенклатури
- •Теорія класів і окремих варіантів картографічних проекцій
- •Циліндричні проекції
- •Псевдоциліндричні проекції
- •Конічні проекції
- •Азимутальні проекції
- •Перспективні азимутальні проекції
- •Псевдоконічні проекції
- •Псевдоазимутальні проекції
- •Поліконічна проекції
- •Проекції Гауса-Крюгера і uтм
- •Проекція Чебишева. Проблема вибору найкращих проекцій
- •Контрольні запитання та завдання
- •10 Розробка системного проекту гіс
- •Інформаційно-керуючі системи
- •Визначення вхідних і вихідних даних системи
- •Вибір програмного забезпечення гіс
- •Підсистема введення даних.
- •Підсистема зберігання даних.
- •Підсистема просторового аналізу та візуалізації результатів
- •Контрольні запитання та завдання
- •11 Повнофункціональні гіс
- •Огляд існуючих геоінформаційних систем
- •«Горизонт»
- •«ИнГео»
- •Перелік посилань
- •61166 Харків, просп. Леніна, 14
Контрольні запитання та завдання
Дати визначення таким поняттям: головні масштаби, компонування та розграфлення карт, координатні сітки та номенклатури.
Теорія класів і окремих варіантів картографічних проекцій.
Циліндрична проекція. Основні рівняння. Зображення.
Псевдоциліндричні проекції. Основні рівняння. Зображення.
Конічні проекції. Основні рівняння. Зображення.
Азимутальні проекції. Основні рівняння. Зображення.
Перспективні азимутальні проекції. Основні рівняння. Зображення.
Псевдоконічні проекції. Основні рівняння. Зображення.
Псевдоазимутальні проекції. Основні рівняння. Зображення.
Поліконічні проекції. Основні рівняння.
Проекції Гауса-Крюгера і UТМ. Основні рівняння.
Проекція Чебишева. Основні рівняння. Проблеми вибору найкращих проекцій.
10 Розробка системного проекту гіс
План лекції Інформаційно-керуючі системи. Визначення вхідних і вихідних даних системи. Вибір програмного забезпечення ГІС.
Інформаційно-керуючі системи
Основними складовими ГІС є інструментальна (апаратна) база, програмне та організаційне забезпечення (в англійській мові цим поняттям відповідають терміни «hardware», «software» і «humanware»). Організаційним аспектам в геоінформатиці приділялася явно недостатня увага. Разом з тим для успішної організації роботи геоінформаційної системи недостатньо придбати техніку і найняти або перепідготувати штат; нові засоби повинні бути розумно інтегровані в робочий процес. Оцінка здійсненності та вартості юридичних і політичних аспектів повинна включатися в проект ГІС поряд з оцінкою цілей і завдань, вимог до програмного і технічного забезпечення. Всі ці аспекти повинні враховуватися вже на етапі побудови моделі системи.
Основні функції інформаційно-керуючих систем (ІКС) – це планування і контроль, які взаємопов'язані. І для планування, і для контролю необхідна своєчасна, конкретна, точна інформація, ефективна по відношенню до витрат на її отримання.
ІУС повинна видавати інформацію про минуле, сьогодення і майбутнє. Вона повинна відстежувати всі відповідні події всередині організації та поза нею. Загальна мета ІУС – полегшення ефективного виконання функцій планування, контролю та виробничої діяльності.
ІУС не є єдиною всеосяжною інтегрованою системою для задоволення всіх потреб адміністрації в інформації. Мета ІУС полягає не тільки в тому, щоб просто видавати і обробляти деяку інформацію, але і в тому, щоб ця інформація була орієнтована на користувача, тобто вона повинна служити потребам тих управляючих, які її отримують.
При проектуванні інформаційної системи потрібно мати на увазі, що інформаційні потреби керуючих різні, залежно від їх рівня в ієрархії управління і від функціональних обов'язків.
Види управлінської діяльності прийнято ділити на три категорії:
1) стратегічне планування – процес прийняття рішень щодо цілей і стратегій організації, зміни цілей, використання ресурсів для досягнення цих цілей, вибору стратегій, які обумовлюють отримання, використання та розміщення цих ресурсів;
2) управлінський контроль – процес, за допомогою якого керуючі забезпечують отримання ресурсів і їх ефективне використання для досягнення загальних цілей;
3) оперативний контроль – процес забезпечення ефективного і кваліфікованого виконання конкретних завдань.
Системи, що створюються для різних категорій управління, будуть різними.
На думку Рассела Акфора, процес проектування ІУС складається з п'яти основних етапів.
1. Аналіз системи прийняття рішень. Процес починається з визначення всіх типів рішень, для прийняття яких необхідна інформація. Повинні бути враховані потреби кожного рівня і функціональної сфери.
2. Аналіз інформаційних вимог. Визначається, який тип інформації потрібен для прийняття кожного рішення.
3. Агрегація рішень. Рішення, для прийняття яких необхідна одна і та сама інформація (або інформація, яка значно перекриває вихідну), мають бути згруповані в одну задачу управління
4. Проектування процесу обробки інформації. На даному етапі розробляється реальна система збору, зберігання, передачі та модифікації інформації. Повинні бути враховані можливості персоналу по використанню обчислювальної техніки.
5. Проектування і контроль за системою. Найважливіший етап – це створення і втілення системи, що служить для оцінки видається ІУС інформації та дозволяє розпізнавати і виправляти помічені помилки.
Будь-яка система буде мати недоліки, і тому її необхідно робити гнучкою і легку у пристосовуванні. Геоінформаційні технології покликані автоматизувати трудомісткі операції, які раніше вимагали великих часових, енергетичних, психологічних та інших витрат від людини.
Як показує досвід, добре спроектована, з точки зору «виконавця», система може виявитися зовсім непрацездатною, якщо:
– до процесу проектування не були залучені ті співробітники, які будуть згодом нею користуватися. У результаті система може або давати недостатній для управління обсяг інформації, або перевантажувати менеджерів зайвими відомостями;
– персонал опиняється в основному непідготовленим до її використання. Велика частина діяльності здійснюється за старими технологіями, а використання системи стає додатковим навантаженням для персоналу. Оновлення даних починає відставати від запланованого ритму, і через деякий час процеси роботи системи і реального управління зовсім розходяться.
ІУС не може вважатися ефективною, якщо вигоди від її використання помітно не перевищують витрати на її створення. Найкраща ІУС – це не обов'язково така система, яка дає найбільшу кількість даних і забезпечує найбільшу точність і швидкість їх отримання. Краща система – це та, яка надає відомості такої кількості та якості, які необхідні для цілей управління при найменших можливих витратах. Вартість експлуатації ІУС значно перевершує витрати на оплату праці фахівців і вартість устаткування для обробки даних. До складу витрат входять час, витрачений на її проектування, встановлення, навчання персоналу, а також час і витрати, пов'язані зі збором, накопиченням і обробкою даних.
Викладені загальні підходи до планування і розробки інформаційно-керуючої системи можуть бути уточнені й деталізовані на випадок побудови системи, що використовує ГІС-технології.