- •1 Загальні відомості про гіс
- •Визначення гіс
- •«Дані», «інформація», «знання» у геоінформаційних системах
- •Узагальнені функції гіс-систем
- •Класифікація гіс
- •Джерела даних та їх типи
- •Способи введення даних
- •Перетворення вихідних даних
- •Основні компоненти гіс
- •Контрольні запитання та завдання
- •2 Основні поняття гіс. Моделі даних
- •Відображення об'єктів реального світу в гіс
- •Структури даних
- •Моделі даних
- •Формати даних
- •Бази даних і керування ними
- •Контрольні запитання та завдання
- •3 Структури просторових даних гіс
- •Зберігання растрових даних
- •Ієрархічні структури даних
- •Алгоритми на квадродеревах
- •Просторові індекси
- •Контрольні запитання та завдання
- •4 Алгоритми обчислювальної геометрії
- •Перетин ліній
- •Операції з полігонами
- •Оверлей полігонів
- •Контрольні запитання та завдання
- •5 Моделювання поверхонь
- •Растрові цифрові моделі місцевості
- •Нерегулярні тріангуляційних мережі (tin)
- •Grid-, tgrid моделі
- •Інтерполяції
- •Контрольні запитання та завдання
- •6 Геодезія та цифрова фотограмметрія в гіс
- •Визначення прямокутних координат точок
- •Геодезичні засічки
- •Полярна засічка
- •Пряма кутова засічка
- •Фотограмметрія
- •Системи координат
- •Внутрішнє орієнтування знімка
- •Зовнішнє орієнтування знімка
- •Контрольні запитання та завдання
- •7 Фізична поверхню Землі і референцної системи координат
- •Геодезичні системи координат і висот
- •1 Геоїд; 2 загальний земний еліпсоїд; 3 референц-еліпсоїд
- •Системи координат, які використовуються в Україні
- •Місцеві системи координат
- •Системи координат, що використовуються в європейській та світовій практиці
- •Зв'язок уск-2000 з іншими системами координат
- •Контрольні запитання та завдання
- •8. Загальна теорія картографічних проекцій
- •Системи координат прийняті в гіс
- •Визначення картографічних проекцій, картографічні мережі
- •Нескінченно мала сфероїдинчна трапеція
- •Масштаби
- •Умови відображення поверхні еліпсоїда (сфери) на площині
- •Спотворення картографічних проекцій
- •Методи перетворення картографічних проекцій під час створення карт геоінформаційних систем
- •Фактори і способи вибору картографічних проекцій
- •Контрольні запитання та завдання
- •9 Масштаби. Картографічні проекції.
- •Головні масштаби, компонування та розграфлення карт, координатні сітки та номенклатури
- •Теорія класів і окремих варіантів картографічних проекцій
- •Циліндричні проекції
- •Псевдоциліндричні проекції
- •Конічні проекції
- •Азимутальні проекції
- •Перспективні азимутальні проекції
- •Псевдоконічні проекції
- •Псевдоазимутальні проекції
- •Поліконічна проекції
- •Проекції Гауса-Крюгера і uтм
- •Проекція Чебишева. Проблема вибору найкращих проекцій
- •Контрольні запитання та завдання
- •10 Розробка системного проекту гіс
- •Інформаційно-керуючі системи
- •Визначення вхідних і вихідних даних системи
- •Вибір програмного забезпечення гіс
- •Підсистема введення даних.
- •Підсистема зберігання даних.
- •Підсистема просторового аналізу та візуалізації результатів
- •Контрольні запитання та завдання
- •11 Повнофункціональні гіс
- •Огляд існуючих геоінформаційних систем
- •«Горизонт»
- •«ИнГео»
- •Перелік посилань
- •61166 Харків, просп. Леніна, 14
Ієрархічні структури даних
Розглянуті вище порядки сканування растрових зображень дають незначні відмінності в стисканні даних. Основна перевага Мортон-сканування та інших ієрархічних структур даних полягає у більш швидкому доступі до даних.
Варто зазначити, що інформація розподілена по карті нерівномірно, тому іноді з’являється потреба у збільшенні або зменшені роздільності растрового зображення. Але треба це робити дуже обережно, тому що збільшення роздільності може призвести до сильного збільшення розмірів файлів, а зменшення – до втрати інформації.
Далі піде мова про адаптивні методи подання растрових даних з різною щільністю інформації. На рис. 3.4 зображена растрова матриця розміру 16 x 16, у якій містяться 255 значень "A" і одне "B". Індексуємо растр наступним чином. Розділимо матрицю на чотири підматриці розміру 8 x 8 і нумеруємо їх 0, 1, 2, 3 в порядку Мортона. Назвемо підматрицю гомогенної, якщо в ній містяться однакові значення. Будемо рекурсивно розбивати негомогенні підматриці до тих пір, поки не досягнемо гомогенності всіх підматриць. Таким чином отримаємо растрове зображення, де ділянки з меншою щільністю інформації представлені великими блоками комірок, а з більшою щільністю – дрібними блоками комірок. Ідея виділення гомогенних блоків растра тотожна кодуванню растра за Мортоном. Гомогенний блок растра розміру при скануванні за Мортоном відповідає коду .
Рисунок 3.4 – Розбиття растра на гомогенні блоки
Відповідність двовимірних растрових координат комірки і адреси клітинки в послідовному файлі схоже на аналогічне перетворення при кодуванні растра за Мортоном. Єдина відмінність в тому, що використовується система числення з основою чотири. У прикладі на рис. 3.4 комірка "B" має код 0311. У двійковій системі числення . Розділимо біти між растровими координатами і з'ясуємо, що комірка лежить в четвертому рядку ( ) і сьомому стовпці ( ).
Представлені таким способом растрові дані відповідають квадродереву, вершина якого – вихідне зображення, а листя – гомогенні блоки комірок. При кодуванні квадродерева комірки на кожному рівні можуть містити або значення гомогенного блоку, або вказівник на наступний рівень. Дерево, показане на рис. 3.4 може бути представлено у вигляді лінійної послідовності (рис. 3.5).
Рисунок 3.5 – Кодування квадродерева
Як вже зазначалося вище, основна перевага ієрархічної організації даних у ГІС полягає в просторовому впорядкування інформації та більш швидкому її пошуку. Тому розглядаються два завдання ГІС, пов'язані з індексацією квадродерева: перша – пошук всіх частин карти із заданим значенням і друга – визначення вмісту деякої комірки. Позначимо n – число рівнів квадродерева (тоді розмір растра 2n х 2n) і через m – число листків у дереві. Щоб знайти частини карти з деяким значенням «B», необхідно перевірити кожен лист дерева, що займе m кроків. Визначення значення комірки відбувається шляхом спуску по квадродереву до тих пір, поки не буде отриманий гомогенний блок. У гіршому разі, коли клітинка знаходиться на самій вершині дерева (як, наприклад, комірка «B» на рис. 3.4), пошук займе n кроків. Порівняємо тепер трудомісткості обох завдань на квадродереві з трудомісткостями цих завдань при різних варіантах сканування растра (табл. 3.1).
Таблиця 3.1 – Трудомісткість алгоритмів при різній організації растрів
Структура даних |
Пошук частин із заданим значенням |
Визначення значення клітинки |
Квадродерево |
|
|
Звичайний порядок |
|
|
Boustrophedon |
|
|
Мортон |
|
|
Примітка: * – перевіряється кожна клітинка матриці, ** – безпосереднє обчислення позиції клітинки, *** – кількість ланцюжків приблизно відповідає кількості листя, **** – перевіряється кожен ланцюжок.
Існують різні модифікації квадродерев, що дозволяють, наприклад, ефективно індексувати тривимірні дані (при цьому куб рекурсивно ділиться на вісім частин). При кодуванні глобальних даних в проекції Меркатора, представлених в растровій формі, існує проблема різниці у формі та розмірах комірок, що призводить до відхилень в моделі. Проблема може бути вирішена шляхом подання даних в ієрархічній формі. Для цього будується глобальна тесселяція: земна поверхня проектується на октаедр, що містить вісім пронумерованих трикутників. Далі кожен трикутник ділиться на чотири трикутника з'єднанням відрізків середин його сторін. Отримана модифікація квадродерева дозволяє отримувати дозвіл 1 метр при рівні вкладеності дерева, рівному 20.