- •1. Юриспруденція та її склад
- •2 Предмет теорії держави і права
- •3. Функції теорії держави і права
- •4. Методологія теорії держави та права
- •6. Теорії походження права
- •7. Соціальне регулювання в первісному суспільстві
- •13.Праворозуміння поняття зміст та типи
- •25.Поняття ознаки та види правових відносин
- •26.Склад правовідносин
- •27.Субєкти правовідносин:поняття та види
- •28.Обєкти правовідносин:поняття та види
- •29.Зміст правовідносин
- •30.Передумови правовідносин
- •32. Поняття та структура юридичного обов’язку
- •33. Юридичні факти їх класифікація.Фактичний склад
- •34. Поняття та структура правосвідомості
- •35.Рівні та види правосвідомості
- •64.Прогалини у праві шляхи їх подолання та усунення
- •65.Колізії правових норм та способи їх подолання
- •66.Поняття ознаки та структура правозастосовного акту.
- •67.Класифікація актів застосування права
- •68.Поняття та різновиди тлумачення права
- •69.Види тлумачення права за субєктами.
- •70.Способи прийоми тлумачення права
- •71.Види тлумачення права за обсяом.
- •72. Поняття ознаки та види правової поведінки.
- •73. Правомірне поведінка і його види
- •76. Юридичний склад правопорушення
- •77. Види правопорушень
- •78. Обєктивно протиправне діяння
- •79.Причини правопорушень та шляхи їх усунення
- •81.Поняття та ознаки юридичної відповідальності
- •84.Види юридичної відповідальності
- •85.Обставини що виключають юридичну відповідальність
- •86. Підстави звільнення від юридичної відповідальності.
- •87. Поняття, ознаки та структура правового статусу
- •89.Поняття, принципи та гарантії законності.
- •91.Співвідношення порядку та законності суспільного правопорядку та порядку.
- •92.Поняття,структура та стадії механізму правового регулювання.
- •97.Сімї правових систем
- •98. Правова система України
- •100. Правові цінності
- •101. Походження держави
- •102. Основні теорії походження держави
- •103.Похідне виникнення держави
- •105. Сучасні підходи до вивчення державви.
- •107. Основні критерії типології держав
- •108. Історичні типи держав
- •109. Поняття та види функцій держави
- •110. Форми здійснення функцій держави
- •111. Співвідношення понять"Функції держави" і "Державна політика"
- •112. Поняття та структура форми держави
- •113.Форми правління:поняття та види.
- •114.Монархія,її ознаки та різновиди.
- •115.Республіка,її ознаки та різновиди.
- •117.Форма держ. Устрою:поняття та види.
- •121.Державний режим
- •122.Поняття та ознаки державної влади.
- •124.Механізм держави: поняття,структура, принципи.
- •128.Держв політичній системі сусп.
- •129.Громадянське суспільство: поняття та ознаки.
- •130.Структура громадянського суспільства.
- •131.Принципи та механізм взаємодії громад сусп. І держави.
- •132.Сучасні теорії демократичної держави.
- •133.Поняття та ознаки демократичної держави
- •134.Становлення та розвиток концепції правової держави.
- •135. Поняття та ознаки правової держави.
- •136. Правова держава та права людини.
- •137. Cтановлення та розвиток концепції соціальної держави
- •138.Поняття та ознаки соціальної держави.
- •139. Співвідношення демократичної,соціальної,правової держави
- •140. Цивілізаційний підхід у державознавстві
- •142. Глобальні проблеми людства і держава
111. Співвідношення понять"Функції держави" і "Державна політика"
Функції визначають напрям діяльності, а поняття державна політика визначає сферу діяльності, сюди можна включити розроблення політики, конкретну діяльність держави у певній сфері і тому, як правило одна функція держави може реалізуватися в декількох галузях державної політики.
112. Поняття та структура форми держави
Форма державно – територіального устрою – це порядок взаємин між державою та її окремими частинами . Розрізняють унітарна, федеративна , конфедеративні, регіоналістські держави. Унітарна – це єдина держава , що складається з адм. – територіальних одиниць. Ознаки: 1) наявність єдиного центру та єдиної системи органів влади і управління. 2) наявність єдиної системи права. У багатьох унітарних державах є автономні утворення.Автономія – відносно самостійна у здійсненні державної влади територіальне утворення в межах держави. Різновиди: 1) централізовані. Регіональні органи цих держав формуються шляхом призначеня зверху. 2) децентралізовані . Регіональні органи утворюються незалежно від центру , за допомогою виборів.Федерація - союзна держава , що складається з держав членів або державо подібних утворень. Ознаки : 1) наявність кількох правових ситем, з яких одна має верховенство щодо права суб’єкта федерації. 2) наявність двох рівнів державної влади. Різновиди федерації : територіальна ( США, Бразилія) національна ( Бельгія , Індія), змішана( Росія)Конфедерація – це тимчасовий союз держав , створений для досягнення конкретної мети.. Специфічною формою держ–терит устрою є регіональна ( регіоналістська) держава. Вся територія такої держави складається з автономних утворень(Італія, ПАР).Історично відома ще одна форма державно-територіального устрою – імперія . Вона складається з нерівноправних частин : метрополії – центру держави в підпорядкуванні якої є колонії.
113.Форми правління:поняття та види.
Форма правління-це організація,порядок утворення та взаємодії вищих органів державної влади.Розрізняють 2 різновиди:Монархія та республіка.Монархія-форма правління,коли главою держави є особа,яка отримує і передає свій пост і титул у спадок і довічно.Різновиди монархій:1)абсолютна2)дуалістична-влада ділиться між парламентом і монархом.парламент приймає закони,але у монарха/єправо/абсолютного/вето3)парламентарна.Республіка-главою є президент,що обирається громадянами на певний строк.Різновиди:1)президентська2)парламентарна3)змішана.Поряд із монархією та республікою існують змішані форми правління, що сполучають деякі риси обох.
114.Монархія,її ознаки та різновиди.
Монархія-форма правління,коли главою держави є особа,яка отримує і передає свій пост і титул у спадок і довічно.Ознаки:1)влада глави держави існує історично і не делегується йому народом2)влада монарха здійснюється безстроково(довічно)3)монарх не відповідає за ухвалені ним політичні рішення.Різновиди монархій:1)абсолютна-у руках монарха зосереджена вся повнота влади,він є законодавцем,призначає всіх вищих посадовців держави,уряд несе відповідальність тільки перед ним2)дуалістична-влада ділиться між парламентом і монархом.парламент приймає закони,але у монарха право абсолютного вето3)парламентарна-монарх юр. є главою держави,але участі в правлінні країною фактично не бере