131.Принципи та механізм взаємодії громад сусп. І держави.

Громад сусп є соц-економ та особистісною сферою життєдіяльності людей,вільною від держвтручання.В той же час г/с пов’язане з державою і є можливим тільки в держ організованому сусп. 1)ряд інстит є компонентами одночасно і г/с і держ(політ партії)2)межі між держ і г/с мають тенденцію до розмивання.3)Г/с передбачає контроль над державою.АбогЇс формує і контролює держ,або держ поглинає сусп. і воно перестає бути громад.

Г/с відповідає тип держ,який називправовим( система орг. та інститутів,які захищають ф-ння г/с) Принципи: визнання держ економ,політ та ідеолог плюралізму сусп.; визнання і захист держ прав і свобод людини і громад;невтручдерж до прив життя громад; взаємні обов’язки і відповід особи і громад;прагнення до соц. миру.

132.Сучасні теорії демократичної держави.

Із позицій сучасної юриспруденції демократія — це та­кий тип держави, при якій всі без винятку громадяни беруть участь у формуванні і функціонуванні апарату органів дер­жавної влади і місцевого самоврядування, і здійснюють контроль над його діяльністю.

У сучасних державах здійснюється перехід від демокра­тії більшості до демократії консенсусу. Інакше кажучи, управління проводиться за волею більшості, але з ураху­ванням інтересів меншості.

У сучасній державі використовуються різні форми де­мократичної організації органів державної влади, зокрема безпосередня і представницька демократія.

Під безпосередньою демократією розуміється пряме волевиявлення народу або його частини, безпосереднє рі­шення громадянами питань державного і суспільного жит­тя або вираз думки з цих питань. Інститути безпосеред­ньої демократії:1. Вибори. 2. Референдум3. народна законодавча ініціатива.

Представницька (репрезентативна, парламентарна) демократія означає здійснення влади народом через пред­ставницькі органи, які обираються безпосередньо народом, складаються з його повноважних представників — депута­тів і покликані виражати волю народу.

Представницька (репрезентативна, парламентарна) демократія означає здійснення влади народом через пред­ставницькі органи, які обираються безпосередньо народом, складаються з його повноважних представників — депута­тів і покликані виражати волю народу.

133.Поняття та ознаки демократичної держави

Із позицій сучасної юриспруденції демократія — це та­кий тип держави, при якій всі без винятку громадяни беруть участь у формуванні і функціонуванні апарату органів дер­жавної влади і місцевого самоврядування, і здійснюють контроль над його діяльністю. або іншими словами кажучи це політичний режим,за якого єдиним легітивним органом влади є народ.

Принципи демократії:

1)плюралізм у всіх сферах суспільного життя. В еконо­міці він виявляється як різноманітність форм власності і господарської діяльності. У політиці принцип плюралізму означає багатопартійність, а у сфері ідеології — вільний вираз різноманітних думок, ідей, концепцій;

свобода слова, в т.ч. гласність діяльності всіх суб'єк­тів політики, забезпеченням чого є свобода ЗМІ;

виборність органів державної влади і органів місце­вого самоврядування. Вибори представницьких органів влади повинні відповідати певним критеріям: регулярність, чесність, загальність, рівність, вільне волевиявлення ви­борців, таємна подача голосів;

підпорядкування меншості більшості при ухвален­ні рішень. Тільки у такий спосіб є можливим урахування думки переважної частини суспільства й ухвалення рішен­ня, яке носить загальнонародний характер;

урахування думки і захист меншості. Зокрема,демократія передбачає гарантії прав національних меншин і корінних народів, недопущення дискримінації за якою небудь ознакою, існування і вільне функціонування полі­ тичної опозиції.

У сучасних державах здійснюється перехід від демокра­тії більшості до демократії консенсусу. Інакше кажучи, управління проводиться за волею більшості, але з ураху­ванням інтересів меншості.