- •Предмет і с-ма крим-ї.Місце крим-ї в с-мі наук.
- •3. Виникнення і розвиток кримінології.
- •4. Теорія диференціального зв'язку.
- •5. Теорія стигматизації та її практичне значення.
- •6. Економічний детермінізм та його значення для пояснення злочинної поведінки. Критична кримінологія.
- •7. Латентна злочинність: поняття та методика її аналізу.
- •8. Віктимологічна концепція пояснення злочинності.
- •9. Причини і умови злочинності в Україні.
- •10. Соціальні процеси розвитку та їх роль в детермінації злочинності.
- •11. (24) Соціально- психологічні причини та умови злочинності.
- •13. Поняття особистості особи, яка вчинила злочин.
- •14. Крим-правові та соц.-демографічні ознаки осіб, що вчин злочин.
- •15. Крим-на хар-ка злочинності в Укр 1991-2010рр.
- •17. Латентна злоч-сть, її види. Способи визначення латен злоч-сті.
- •20. Біологічні концепції пояснення злочинності.
- •21. Теорія аномії та її значення для сучасного розуміння пояснення злочинності.
- •22. Інтеракціонізм. Теорія конфлікту.
- •23. Соціологічні концепції пояснення злочинності: заг хар-ка.
- •25. Коефіціент злочинності.
- •27. Функції злочинності.
- •28. Географія, екологія, топологія злочинності. Регіональні особливості злочинності в Україні.
- •29. Показники злочинності.
- •30. Сучас стан кримінології. Основні кримінологічні установи в Укр.
- •31. Злочинність як вид відхиленої поведінки. Відмінність злочинності від злочину.
- •33. Поняття та ознаки злочинності.
- •34. Поняття структури та динаміки злочинності.
- •35. Спаціалізовані суб*єкти попереджувальної д-ті.
- •36. Особливості провед опитуваня як методу крим-них досліджень.
- •37. Психологічні методи в кримінологічних дослідженнях.
- •38. Особливості механізмів умисної, імпульсивної та звичної злочинної поведінки.
- •39. Програма та етапи кримінологічного дослідження.
- •40. Кримінологічне прогнозування: пон, види, методи, завдання, ф-ї.
- •41. Основи кримінологічного планування.
- •42. Кримінологічне планування.
- •43. Поняття та класифікація заходів попередження злочинності.
- •44. Форми участі громадськості у протидії злочинності в Укр.
- •45. Кримінологічна хар-ка груп неповнолітніх злочинців.
- •46. Спеціально – кримінологічна протидія злочинності:пон і види.
- •48. Рання та ситуативна (безпосередня) профілактика злочинів.
- •49. Участь громадськості у профілактиці злочинів.
- •50. Методи кримінологічних досліджень.
- •51. Техніка кримінологічного вивчення крис справ та ін. Документів.
- •52. Типологія та класифікація осіб, що вчиняють злочин.
- •53. Віктимізація та віктимність.
- •54. Настанова та її роль у механізмі злочинної поведінки.
- •56. Вибіркове дослідження: валідність та репрезентативність.
- •57. Методика кримінологічних досліджень.
- •58.Класифікація жертв злочинів.
- •59. Інтерв'ю.
- •60. Анкетне опитування.
- •61. Мотивація злочинної поведінки.
- •63. Криміногенне значення конкретної життєвої ситації.
- •64. Структура особи, що скоїла злочин.
- •65. Морально-психологычны ознаки особистост, яка вчин злоч.
- •66. Дискусыя про співвідношення природного та соціального в особистості особи, яка вчинила злочин.
- •68. Попередження транснаціональної злочинності.
- •69. Кримінологічна хар-ка та попередження необережних злочинів.
- •71. Вивчення і попередження злочинності жінок.
- •72. Попередження загально кримінальної корисливої злочинності.
- •73. Основні міжн-прав док по боротьбі зі злочинністю.
- •74. Кримінолог хар-ка та попередження пенітенціарної злочинності.
- •76. Інтерпол та його роль у боротьбі зі злочинністю.
- •77.Транскордонні злочини: пон та попередження.
- •78. Міжнародне співробітництво у сфері протидії злочинності.
- •79. Особливості попередження злочинності у сфері обігу наркотиків.
- •81. Попередження насильства в сім'ї
- •83. Особливості попередження злочинності неповнолітніх.
- •84. Вивчення та попередження економічної злочинності.
- •85. Крим-на хар-ка рецидивної злочинності.
- •86. Попередження насильницької злочинності.
- •87. Кримінологічна характеристика групової злочинності.
- •88. Тіньова економічна д-ть: пон і напрямки протидії.
- •89. Крим-на хар-ка насильницької злочинності.
- •90. Крим-на хар-ка злочинності неповнолітніх.
- •92. Поняття кримінального професіоналізму.
- •93. Суб*єкти та заходи протидії організованій злочинності.
- •94. Прокуратура як суб'єкт попередження злочинів.
- •95. Органи внутр. Справ як суб*єкт попереджувальної д-ті.
- •97. Відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом: проблеми протидії.
- •98.Організована злочинність в Укр на сучасному етапі: крим-на х-ка.
- •99. Протидія тероризму за законодавством України.
25. Коефіціент злочинності.
Рівень злочинності - це її кількісна характеристика, що вимірюється в абсолютних величинах сумою вчинених злочинів і осіб, які їх вчинили, за певний проміжок часу на визначеній території.
Виходячи з того, що на будь-якій визначеній території проживає кількість людей, відмінна від населення такої ж за площею іншої території, з метою їх зіставлення між собою застосовують коефіцієнти.
Два види основних коефіцієнтів злочинності.
1) - коефіцієнт злочинної інтенсивності, що розраховується на все населення певного регіону, включаючи неповнолітніх:
З - кількість зареєстрованих злочинів на певній території за визначений період часу;
Н - кількість мешканців, які проживають на цій території;
Е - визначена кількість мешканців (єдина розрахункова база 1000,10 000,100 000), відповідно до якої проводиться розрахунок.
2) - коефіцієнт злочинної активності, що розраховується на населення за віком з 14 років, тобто особи, котрі досягли мінімального віку крим відп-ті:
К =— хЕ
з.а. Ц
(14)
66
О - кількість осіб, які вчинили злочини;
Н — к-ть мешканців, що прожив на певній території віком від 14 років.
Ці коефіцієнти розраховуються не тільки на злочинність загалом, але й на кожний окремий вид злочинності, що входить у її структуру. Крім того, зазначені коефіцієнти можуть застосовуватися для виявлення чи порівняння кримінальної активності різних категорій населення (чоловіків, жінок, молоді, рецидивістів тощо).
27. Функції злочинності.
Можно выделить несколько социальных функций, которые выполняет преступность внутри цивидизационной системы.
Ф-я первая: преступления позволяют определенным категориям субъектов реализовывать свои трансгрессивные наклонности.
Внутри цивилизации существуют возможности для разнообразных проявлений трансгрессивных наклонностей — путешествия, спорт, политика, сфера эконом конкуренции, наука, творческая деятельность. Но одновременно существует и види деятельности для субъектов, не нашедших себя в позитивных занятиях. Движимые потребностями в самоутверждении, в острых ощущениях, меркантильными побуждениями или избытком агрессивности, они преодолевают порог, разделяющий морально-правовую и криминальную области.
Функция вторая: преступления испытывают прочность, крепость и надежность нормативно-ценностной структуры цивилизации.
Преступность заставляет цивилизацию постоянно заниматься укреплением своих основ, регулярно совершенствовать и поддерживать в рабочем и боевом состоянии средства сдерживания и блокирования деструктивного поведения.
Функция третья: преступления обозначают недолжные, левиантные линии вероятностного развития цивилизации.
Цивилизация предлагает субъектам среди множества вариантов разнообразных социальных действий далеко не все возможные, но в первую очередь должные. Преступность являя собой один из атрибутов цивилизации, она обозначает и обнаруживает нежелательные, но вместе с тем реальные возможности ее трансформации, скрытые в самой ее сути. Фигура преступника при этом является своеобразным олицетворением ложных и часто трагических путей разрешения существующих противоречий социально-исторического процесса.