- •Предмет і с-ма крим-ї.Місце крим-ї в с-мі наук.
- •3. Виникнення і розвиток кримінології.
- •4. Теорія диференціального зв'язку.
- •5. Теорія стигматизації та її практичне значення.
- •6. Економічний детермінізм та його значення для пояснення злочинної поведінки. Критична кримінологія.
- •7. Латентна злочинність: поняття та методика її аналізу.
- •8. Віктимологічна концепція пояснення злочинності.
- •9. Причини і умови злочинності в Україні.
- •10. Соціальні процеси розвитку та їх роль в детермінації злочинності.
- •11. (24) Соціально- психологічні причини та умови злочинності.
- •13. Поняття особистості особи, яка вчинила злочин.
- •14. Крим-правові та соц.-демографічні ознаки осіб, що вчин злочин.
- •15. Крим-на хар-ка злочинності в Укр 1991-2010рр.
- •17. Латентна злоч-сть, її види. Способи визначення латен злоч-сті.
- •20. Біологічні концепції пояснення злочинності.
- •21. Теорія аномії та її значення для сучасного розуміння пояснення злочинності.
- •22. Інтеракціонізм. Теорія конфлікту.
- •23. Соціологічні концепції пояснення злочинності: заг хар-ка.
- •25. Коефіціент злочинності.
- •27. Функції злочинності.
- •28. Географія, екологія, топологія злочинності. Регіональні особливості злочинності в Україні.
- •29. Показники злочинності.
- •30. Сучас стан кримінології. Основні кримінологічні установи в Укр.
- •31. Злочинність як вид відхиленої поведінки. Відмінність злочинності від злочину.
- •33. Поняття та ознаки злочинності.
- •34. Поняття структури та динаміки злочинності.
- •35. Спаціалізовані суб*єкти попереджувальної д-ті.
- •36. Особливості провед опитуваня як методу крим-них досліджень.
- •37. Психологічні методи в кримінологічних дослідженнях.
- •38. Особливості механізмів умисної, імпульсивної та звичної злочинної поведінки.
- •39. Програма та етапи кримінологічного дослідження.
- •40. Кримінологічне прогнозування: пон, види, методи, завдання, ф-ї.
- •41. Основи кримінологічного планування.
- •42. Кримінологічне планування.
- •43. Поняття та класифікація заходів попередження злочинності.
- •44. Форми участі громадськості у протидії злочинності в Укр.
- •45. Кримінологічна хар-ка груп неповнолітніх злочинців.
- •46. Спеціально – кримінологічна протидія злочинності:пон і види.
- •48. Рання та ситуативна (безпосередня) профілактика злочинів.
- •49. Участь громадськості у профілактиці злочинів.
- •50. Методи кримінологічних досліджень.
- •51. Техніка кримінологічного вивчення крис справ та ін. Документів.
- •52. Типологія та класифікація осіб, що вчиняють злочин.
- •53. Віктимізація та віктимність.
- •54. Настанова та її роль у механізмі злочинної поведінки.
- •56. Вибіркове дослідження: валідність та репрезентативність.
- •57. Методика кримінологічних досліджень.
- •58.Класифікація жертв злочинів.
- •59. Інтерв'ю.
- •60. Анкетне опитування.
- •61. Мотивація злочинної поведінки.
- •63. Криміногенне значення конкретної життєвої ситації.
- •64. Структура особи, що скоїла злочин.
- •65. Морально-психологычны ознаки особистост, яка вчин злоч.
- •66. Дискусыя про співвідношення природного та соціального в особистості особи, яка вчинила злочин.
- •68. Попередження транснаціональної злочинності.
- •69. Кримінологічна хар-ка та попередження необережних злочинів.
- •71. Вивчення і попередження злочинності жінок.
- •72. Попередження загально кримінальної корисливої злочинності.
- •73. Основні міжн-прав док по боротьбі зі злочинністю.
- •74. Кримінолог хар-ка та попередження пенітенціарної злочинності.
- •76. Інтерпол та його роль у боротьбі зі злочинністю.
- •77.Транскордонні злочини: пон та попередження.
- •78. Міжнародне співробітництво у сфері протидії злочинності.
- •79. Особливості попередження злочинності у сфері обігу наркотиків.
- •81. Попередження насильства в сім'ї
- •83. Особливості попередження злочинності неповнолітніх.
- •84. Вивчення та попередження економічної злочинності.
- •85. Крим-на хар-ка рецидивної злочинності.
- •86. Попередження насильницької злочинності.
- •87. Кримінологічна характеристика групової злочинності.
- •88. Тіньова економічна д-ть: пон і напрямки протидії.
- •89. Крим-на хар-ка насильницької злочинності.
- •90. Крим-на хар-ка злочинності неповнолітніх.
- •92. Поняття кримінального професіоналізму.
- •93. Суб*єкти та заходи протидії організованій злочинності.
- •94. Прокуратура як суб'єкт попередження злочинів.
- •95. Органи внутр. Справ як суб*єкт попереджувальної д-ті.
- •97. Відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом: проблеми протидії.
- •98.Організована злочинність в Укр на сучасному етапі: крим-на х-ка.
- •99. Протидія тероризму за законодавством України.
92. Поняття кримінального професіоналізму.
«Професіоналізм» означає заняття чимось як професією. В даному випадку
йдеться про кримінальний професіоналізм. Під професією розуміють вид
трудової діяльності (занять), що потребує певної підготовки, і який є
основним джерелом існування.
Кримінальний професіоналізм має чотири ознаки:
1) стійкий вид злочинного заняття (спеціалізація);
2) певні знання і навички (кваліфікація),
3) злочини як основне джерело для існування;
4) зв'язок з антисоціальним середовищем.
Сучасна професійна злочинність характеризується чітко вираженою
корисливою спрямованістю.
Серед професійних злочинців є особи, які скоюють злочини у вигляді промислу, але не притягнуті з різних причин до крим відповідальності.
Детермінантами, які обумовлюють існування проф злочинності є:
1) суперечності у сфері потреб людей і можливостей їх задоволення;
2) високий рівень безробіття;
3) недооцінка суспільної небезпеки професійної злочинності і, як
наслідок, відставання форм і методів профілактичної роботи
правоохоронних органів у цьому напрямку.
Попередження професійної злочинності має низку специфічних рис, хоча
ґрунтується на загальній для профілактики злочинності основі.
1)'удосконалення інституту сукупності злочинів з метою індивідуалізації
покарання і правильної кваліфікації діянь.
2) з метою об'єктивної оцінки скоєного, особи злочинця й
індивідуалізації покарання, варто було б у переліку обтяжуючих обставин
передбачити спеціалізацію особи на вчиненні певних злочинів;
4) удосконалення низки норм кримінально-виконавчого законодавства,
зокрема:
а) заборонити переведення з однієї колонії в іншу «злодіїв у законі»,
інших професійних злочинців. Створити для цієї категорії засуджених
спеціальні колонії;
б) диференціювати режим і умови утримання засуджених, які перебувають у республіканській, міжобласних лікарнях, виключивши можливість контактів неповнолітніх з професійними злочинцями;
в) створити централізований облік професійних злочинців за їх
злочинців за їх спрямованістю.
93. Суб*єкти та заходи протидії організованій злочинності.
Спеціалізованими суб'єктами запобігання злочинам є правоохоронні органи, для яких завдання та функції профілактики належать до основних, пріоритетних завдань. Це органи суду, прокуратури, внутрішніх справ, податкової міліції, державної безпеки, юстиції, митна та прикордонна служби, внутрішні війська, наукові й навчальні спеціалізовані юридичні установи.
Судові органи вирішують завдання запобігання злочинам за допомогою різних засобів і методів. Згідно із законодавством про судоустрій, суди зобов'язані своєю діяльністю виховувати громадян у дусі точного й неухильного виконання законів, дбайливого ставлення до державної та приватної власності, дотримання трудової дисципліни, поваги до прав, честі й гідності громадян.
Особливості компетенції прокуратури, обсяг її повноважень визначають специфіку діяльності органів прокуратури як суб'єктів профілактики злочинності. Міліція зобов'язана запобігати й припиняти злочини, виявляти сприятливі для них обставини і в межах своїх прав уживати заходів до їх усунення. Важливі профілактичні функції здійснюють установи, що виконують покарання у виді позбавлення волі, й установи, котрі організують виконання інших покарань. їхня діяльність має профілактичний характер, оскільки спрямована на виправлення засуджених, на запобігання вчиненню ними нових злочинів. Органів Служби безпеки України- запобігання розвідувально-підривній діяльності іноземних спецслужб проти України. Органи Міністерства юстиції України беруть участь у профілактиці злочинності, реалізуючи свої завдання та функції з організаційно-методичного керівництва експертними установами, нотаріатом, службами судових виконавців, реєстраційною діяльності