63. Криміногенне значення конкретної життєвої ситації.

Життєва ситуація – певне поєднання об єктивних обставин життя людини, яке безпосередньо впливає на її поведінку в даний момент. Ситуація злочину – сукупність обставин, в яких опиняється людина перед вчиненням злочину,що впливають на її свідомість, почуття, волю і відповідно до моральних якостей даної особи безпосередньо обумовлюють її намір і рішучість вчинити діяння, яке утворює злочин.

Конкретна життєва ситуація міститься у різних ланцюгах злочинної поведінки і відіграє різну роль:

-ситуація може бути джерелом мотивації злочину;

-ситуація може означати створення можливостей для задоволення мотиву поведінки і досягнення тих або інших цілей;

-ситуація може бути приводом для вчинення злочину;

-ситуація може сприяти або перешкоджати досягненню злочинного результату.

Життєва ситуація криміногенна - сукупність обставин, які сприяють ви­никненню у конкретної людини рішучості скоїти злочин, спонукають її до цього.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЖИТТЄВИХ СИТУАЦІЙ:

-Складна ситуація в сім'ї (тривалий стан)

-Справедливе зауваження стороннього з приводу аморального поступку

-Погроза з боку іншої особи

-Підмова до вчинення злочину

-Короткочасна подія (конфлікт у сім'ї, на роботі)

-Протиправні дії інших людей

-Випадковий збіг несприятливих обставин (смерть близьких, стихійне лихо)

-Інші

64. Структура особи, що скоїла злочин.

ОСОБА ЗЛОЧИНЦЯ

- Суб'єкт злочину (ядро):

- Осудність

- Соціально-демографічні ознаки;

- Фізична особа

- Кримінально-правові ознаки;

- Досягнення певного віку

- Соціально-рольові ознаки, Морально-психологічні ознаки;

- Вина

- Психічні аномалії, що не виключають осудність.

ОСОБА ЗЛОЧИНЦЯ

- Суб'єкт злочину (ядро):

- Соціально-демо-графічні ознаки: Стать, Вік, Освіта, Соціальне положення, Професія і вид заняття, Сімейний стан, Місце проживання, Матеріальне забезпечення, Житлово-побутові умови.

- Соціально-рольові ознаки в сфері: Найближчого оточення, Побутових відносин, Сімейних відносин, Виробничих відносин, Заг-цив відносин.

- Кримі­нально-правові ознаки: Мотиви злочину, Характер та направленість посягань, одиночний чи груповий хар-р посягань, Рядова чи організуюча роль, фактичний чи юр рецидив, строк покарання,стаття КК, Вид покарання.

- Морально-психологічні ознаки: Світогляд, Ціннісні орієнтації, Інтелектуальні ознаки, Емоційні особливості, Вольові ознаки, Рольові особливості, Психічні аномалії, що не виключають осудність, Рівень потреб.

Біологічні особливості людини є та база, ті умови, які сприяють сприйняттю людиною соціальних програм, але не причини його злочинного поводження. При цьому треба мати на увазі, що, навіть “зібравшись разом”, біологічні фактори не роблять явище соціальним, тому що вони лежать у різних площинах реального життя.

65. Морально-психологычны ознаки особистост, яка вчин злоч.

Будь-яка соціальна реакція людини, весь лад її життя за­лежать від тих особливостей особи, що сформувалися на базі її психічних станів і процесів під час набуття власного соціаль­ного досвіду: від спрямованості її особистості, мотиваційної сфери, від потреб і прагнень, установок та інтересів, тобто від системи її ставлень до дійсності. Усі перелічені соціально-психологічні компоненти людини щодо осіб, які вчинили су­спільно небезпечні діяння, мають свої особливості. Спрямо­ваність їхньої особистості - антисоціальна; мотивація поведін­ки - анархічна, егоїстична, цинічна, корислива; їхні потреби соціально невиправдані й особистісно необгрунтовані, від­значаються "бідністю", мають перекручений характер; способи їх задоволення такі, що суспільно засуджуються.

Соц-психхарактеристика особи зло­чинця охоплює особливості її:

• інтелектуальних,

• емоційних;

• вольових характеристик.

Інтелектуальні риси передбачають: рівень розумового роз­витку, обсяг знань, життєвий досвід, широту чи вузькість по­глядів, характер і різноманітність інтересів тощо. Криміно­логічні дослідження показують, що більшість осіб, які скоїли злочини, особливо насильницькі, характеризуються зниженим рівнем загальноосвітніх знань, вузьким світоглядом, а то й ро­зумовою відсталістю.

До емоційних характеристик особи належать рівновага та рухливість нервових процесів (тип темпераменту); ступінь емоційного збудження; сила й темп реагування на різні зовнішні подразники, ситуації тощо. Особам, які скоїли насиль­ницькі злочини, притаманні нестриманість, необдуманість вчинків, агресивність, конфліктність, мінливість у стосунках з іншими людьми. Психічні відхилення найчастіше спостеріга­ються в неповнолітніх, рецидивістів. До психічних відхилень і аномалій (граничних станів) судово-психіатрична експертиза відносить: психопатію, психо­патичні стани, шизофренію в стійких формах, ушкодження центральної нервової системи, хронічний алкоголізм що не виключають осудності. Вони, зазвичай, мають набутий характер або одержані під час пологів, внаслідок перенесених травм, різноманітних захворювань.

Вольові властивості особи полягають у вмінні свідомо регулювати свою поведінку, здатності приймати та виконувати правильні рішення, досягати поставленої мети.

Визначаючи взагалі вплив психічних аномалій на поведінку людини, необхідно зазначити, що вони автоматично не при­зводять до вчинення злочину. На індивідуальному рівні можна говорити тільки про ймовірності вчинення злочину особою з такими аномаліями. До того ж кримінально караній поведінці сприяють не власне психічні аномалії, а ті психологічні особ­ливості індивіда, що формуються під їхнім упливом.