94. Прокуратура як суб'єкт попередження злочинів.

Особливості компетенції прокуратури, обсяг її повноважень визначають специфіку діяльності органів прокуратури як суб'єктів профілактики злочинності.Прокуратура не лише виконує свої безпосередні функції щодо запобігання злочинам, але й здійснює нагляд за виконан­ням органами держави та місцевого самоврядування, громад­ськими організаціями, іншими недержавними структурами вимог законів, які регламентують їхню діяльність щодо профі­лактики злочинів.Профілактичні функції виконуються при здійсненні нагляду за дотриманням законів органами дізнання та досудового слідства.

На запобігання рецидивній злочинності спрямований на­гляд за виконанням законів у місцях позбавлення волі, в інших органах, які виконують покарання та заходи, що їх замінюють, а також соціальна допомога й контроль щодо осіб, котрі від­бувають або відбули покарання.Запобіжна діяльність прокурора реалізується також у про­цесі його участі в судовому розгляді справ.Запобігання злочинам здійснюється в різноманітних формах і різними методами. До засобів прокурорського реагування на виявлені порушення закону належать: опротестування незакон­ного акту чи незаконних дій посадових осіб; внесення подання.

95. Органи внутр. Справ як суб*єкт попереджувальної д-ті.

Закон України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 р. відносить запобігання злочинам та іншим правопорушенням до основ­них обов'язків міліції

, міліція зобов'язана запо­бігати й припиняти злочини, виявляти сприятливі для них обставини і в межах своїх прав уживати заходів до їх усунення

Органи міліції в процесі профілактичної діяльності мають право:

• проводити бесіди;

• застосовувати заходи адміністративно-правового впливу;

• здійснювати віктимологічну профілактику;

• вилучати речі, предмети, речовини, що заборонені до цивіль­ного обігу чи зберігаються без відповідного дозволу;

• контролювати збереження та використання зброї, боє­припасів й вибухових речовин;

• вимагати обов'язкових перевірок, інвентаризацій і ревізій виробничої, господарської, фінансової, торгової діяльності;

-проводити контрольні закупки, вилучення й дослідження зразків сировини та продукції.

Особливістю профілактичної діяльності мілщії є те, що поряд із гласними способами збирання інформації, заходами вихов­ного та виховно-правового впливу застосовуються оперативно-розшукові (негласні) заходи ро усунення порушень; винесення постанови про порушення кримінальної справи, дисциплінарного провадження чи про­вадження про адміністративне правопорушення

97. Відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом: проблеми протидії.

Предметом злочину може виступати лише певна річ, то предмет завжди є речовою (матеріальною) ознакою злочину. Крім того, предмет злочину – це така ознака складу злочину, яка названа безпосередньо у законі. Корж В. вважає, що предметом легалізації відповідно до ст. 209 КК України можуть бути грошові кошти та інше майно, тобто прибутки від злочинної діяльності. В широкому розумінні предметом легалізації являються доходи, одержані злочинним шляхом (внаслідок вчинення предикатного діяння). У ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» - «доходи» -будь-яка економічна вигода, одержана внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передує легалізації (відмиванню доходів), яка може складатися з матеріальної власності чи власності, що виражена в правах, а так само включає рухоме чи нерухоме майно та документи, які підтверджують право на таку власність або частку в ній.

На моє переконання, при визначенні предмета легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом потрібно виходити із положень ч. 1 ст. 209 КК України [5], оскільки законодавець безпосередньо у вказаній статті КК України дає перелік предметів розглядуваного складу злочину, визначаючи їх в диспозиції цієї кримінально-правової норми.