28 Іконописання в Київській Русі

Творів давньоруського іконопису збереглося дуже мало. Найвідомішою іконописною майстернею XI-XII ст. була Печерська, де працював Алімпій зі своїми учнями. В кінці XI ст. склалася київська іконописна школа. З нею пов’язані такі шедеври іконопису, як «Ярославська Оранта» (XII ст.), «Устюзьке Благовіщення» (XII ст.), які зберігаються у Третяковській галереї, ікона «Борис і Гліб» (XIII ст.), що експонується у Київському музеї російського мистецтва. З іменем Алімпія окремі дослідники пов’язують ікону «Печерської Богородиці». Видатним іконописцем Київської Русі був Алімпій Печерський. Серед ікон XII ст. привертає увагу ікона "Ярославська оранта" — одна із найдавніших, присвячених Діві Марії. Дослідники відносять її до київської школи. У XII ст. у зв'язку із постійною зовнішньою загрозою навали кочовиків особливо близькими живопису були ідеали військової доблесті. Поширення набули ікони "Георгія-воїна", "Дмитра Солунського", "Архангела", або "Ангела-Золоте Волосся". У цей період з'являються ікони із зображенням перших руських святих — Бориса і Гліба. Традиції Києва поширюються на іконописні школи Галицько-Волинського князівства та інших руських земель. Прикладом може бути ікона "Волинської Богоматері" (ХІП ст.), виявлена на Волині в Покровській церкві м. Луцька. Розвиток живопису підтверджують і портретні мініатюри, що прикрашали "Ізборник" 1073 р., "Трірський псалтир" (1078—1087 рр.). На думку дослідників, мініатюри "Трірського псалтиря" виконано у Володимирі-Волинському. На них зображені князь Ярополк та його дружина Ірина, а також мати Ярополка, Гертруда. Високою майстерністю відзначаються мініатюри "Різдва Христового", "Розп'яття", "Христос на троні", "Богоматір на троні".

29 Вплив прийняття християнства на к-ру Київської Русі

Запровадження християнства на Русі справило великий вплив на розвиток її культури. Воно зміцнило державну єдність, освятило владу великого князя, сприяло поширенню писемності, створенню перших шкіл і бібліотек. Після прийняття християнства розширилися політичні, економічні та культурні зв’язки з багатьма європейськими державами, насамперед з Візантією, Болгарією, Польщею, Угорщиною, Чехією, Німеччиною, Римом та скандинавськими державами. Християнство на Русі справило великий вплив на розвиток кам'яної, архітектури. Першого кам'яного церквою на Русі булл Десятинна церква, побудована у Києві в 989-996 рр. Києво-Печерський монастир є чудовою пам’яткою архітектури, де поєднується візантійське і руське архітектурне мистецтво. Давньоруський іконопис набув самостійного розвитку, традиції візантійської іконографії послаблювалися, створювалися самобутні, яскраві шедеври церковного живопису. Осередками освіти в Київській Русі стали церкви та монастирі, які сприяли розвиткові літератури та мистецтва.

2Модуль

1 Умови формування укр.. Культ. 2-пол. 14ст. 1-пол. 17ст.

У 2-пол. 14ст. 1-пол.17ст. – це той час, коли землі Укр. попали під владу іноземних держав: Великого князівства Литовського, Польського королівства, Угорщини, Османської імперії і Московської держави. Тому укр.. культ. у цей час розвивається в таких умовах: Розвиток продуктивних сил, ремесла, торгівлі, зростання міст; Посилення боротьби за свою національну самобутність в умовах Польсько-Литовського панування. Відбувається процес утв. Укр.. мови, як окремої мовної системи. Як укр.. так і білоруси наз. Свої мови ,,руськими”. Укр. мова зазначає дедалі більшої дескремінації , особливо у складі Речі Посполитої, проте вона продовжувалася розвиватися; На укр.. культ. активно впливали Європейські процеси пов’язані з епохою відродження. Укр. культ. даного періоду викор. традиції і духовну спадщину К.Р. Наслідками перебування укр.. земель під іноземним пануванням були: з одного боку ,постійний опір духов. культ. укр.. народу, спробами її знищити; з іншого боку – неминучий вплив польської культ. на культ Укр. Саме завдяки Польщі а Укр. поширення ідеї гуманізму і реформації. Ідеї гуманізму проникали в Укр. двома шляхами: через навчання дітей укр.. магнатів , шляхти, купців у Празькому, Краківському та Італійських унів.; через твори гуманістів.