14. Становище освіти в Галичині в др… пол…XVII-XVIII ст… Львівський університет.

У Галичині, в останній чверті XVIIIст. відійшла до Австрії, умови для розвитку освіти дещо змінилися. Національно-культурний осередок Галичини ¾ Успенсько-ставропігійське братство підупало, В 1788 р. братство було ліквідовано австрійським урядом. Важливою подією в розвитку краю стало відкриття в 1661 р. у Львові польської академії імені Яна-Казимира, працювали 4 факультети: філософський, юридичний, медичний, теологічний. Навчання проводилось латинською мовою.

У розвитку початкової і середньої освіти в Галичині певну роль відіграли реформи цісаря Йосипа II, який у 1781 р. наказав заснувати і утримувати народні школи скрізь, де було близько сотні дітей, ці школи працювали на українській мові.

В 1784р. рішенням уряду Австрії було остаточно відкрито Львівський університет, а при ньому - Інститут для «русинів». З провізоричним та філологічним відділеннями. У Відні була заснована семінарія для підготовки греко-католицьких священників, яка у 1784р. переводиться до Львова. Уніацька церква, стає греко-католицькою церквою і з того часу займає центральне місце в процесах національно-культурного відродження в Галичині, стає на захист української мови, звичаїв, обрядів.

Польща величезне значення у поширенні католицизму в українських землях покладала на орден єзуїтів. З цією метою вони створили на Правобережжі та в Західній Україні свої школи. Вони володіли багатою навчальною базою. Важливі події в розвитку освіти відбулися в той час у нашому місті Станіславові. Так у 1669 р. при колегіаті, як філіал Краківського університету, було утворено академію. В 1728 р. академія була реорганізована в Єзуїтський колегіум, для якого в 1733 – 1734рр. було збудовано окремий корпус. В 1734 р. на базі колегіуму створено державну німецьку гімназію.

15.Розвиток освіти в Гетьманщині, Слобожанщині та Запорозькій Січі України в XVII-XVIII ст.

Найбільшого піднесення українська культура козацької доби досягла в галузі освіти.. В кожному селі була одна, а то і дві школи. Початкову освіту давали старі парафіяльні школи, які сільські чи міські громади на свої кошти створювали та утримували при церквах. На хуторах, якими славилася Україна, громади створювали дяківські школи, в яких дітей навчали мандрівні дяки. .Середню освіту давали уже згадувані вище школи типу європейських гімназій та братські школи. Першу школу вищого ступеня було засновано в 1578 р. у м.Острозі на Волині князем К.Острозьким. В Острозькій колегії викладалися “сім вільних мистецтв”: граматику, риторику, діалектику, логіку, арифметику, музику, астрономію. Другою школою вищого типу в Україні була Львівська братська школа, відкрита в 1585 р. Тут викладали брати Лаврентій та Стефан Зизанії. Учнів нижчих класів навчали грамоти й церковного співу, вищих ¾ граматики, елементів риторики, поетики, філософії, давньогрецької мови і літератури та старослов’янської мови.

Значним центром української культури був Київсько-Могилянський колегіум, створений в 1632 р. В 1701 р. він отримав титул і права академії.

В 1615 р. була заснова Київська братська школа, Ця вища школа, зберігаючи традиції шкіл України, викладання велося латинською мовою, вивчалися 7 вільних наук:. Курс навчання тривав у академії 12 років.

“Могилянська академія, За часів гетьмана Івана Мазепи академія досягла найбільшого розвитку. У 1779 р. в Полтаві було відкрито слов’янську семінарію, на землі тодішнього Запоріжжя. З 1780 по 1789 рр. у Полтавській семінарії навчався майбутній зачинатель нової української літератури Іван Котляревський.

В 1740 ¾ 1748 рр. на території семи полків старої України ¾ Ніжинського, Лубенського, Переяславського та інших було 866 шкіл, В той час на Слобожанщині одна школа припадала на 2500 душ.