9 Утворення та діяльність Львівської братської школи.

Львів.брат. школа навчальний заклад, перша братська школа в Укр. Заснували її близько 1585 діячі Львівського брацтва Ю.Рогатинець, І.Рогатинець, І.Красовський та ін. Статус Л.б.ш. (,, порядок шкільний”;1591) – видатна пам’ятка пед. думки. Він передбачав основи орг-ції школи. До Л.б.ш. приймали дітей різних станів зі Львова та інших міст і сіл Укр. Молодші школярі навч. грамоти, старші студії) вивчали старослов. грец. та лат. мови, граматику, риторику і піїтику, елементи філософії. Школа була й осередком розвитку хорового співу та укр. шкільного театру. 1591 була надрукована греко-слов’ян. Граматика ,,Адельфотес”, складена уч. школи й учителем Арсенієм Еласонським. У різний час реторами й учителями тут були С.Зизалій, Лзизалій, Ф.Касіянович, І.Борецький, П.Бершда, Г.Дорофеєвич, І.Трофимович-Козловський, С.Косов, В.Ушакевич, Ф.Сидорович та ін. Гетьман П.Сагайдачний заповів значні кошти га потреби школи

Л.б.ш. справила вплив на розвиток освіти не тільки в Укр. а й Білорусії, Молдові та ін. Вона виховала багатьох відомих громад і культ. діячів, серед яких Є.Плетенецький, К.Мазепа, І.Югасевич. Керівники Л.б.ш. намагалися перетворити її на вищий навч. заклад однак у 2-пол.17ст. школа занепала, а у 1870-х перестала існувати.

10 Утв. І діяльність Києво-Могелянського колегіума

К.М.а- один із перших загаль. навч. закладів у Сх. Європі. Ре свій початок від заснованої 1615 Київської брацької школи, яка відіграла важливу роль у боротьбі проти нац. культ. гніту укр.. народу 1632 до неї була приєднана школа при Києво Печерський лаврі, заснована 1631. Сучасники прирівнювали колегіум до академії, проте юридична назва академії була закріплена лише 1701. Кількість уч. колегії 1700 сягала 2тис. пізніше 500-1200. Значну частину скл. сини міщан, козаків, селян. Академія поділялася на 7класів. Вищу ступінь навчання складали ,,школи- риторики і поетики ”, дворічна ,,школа філософії”, чотирирічна ,,школа богослов’я”. В академії І.Гізель, Ф.Прокопович, С.Яворський, М.Козачинський. 1734 в академії навчався М.Ломоносов. Вихованцями К.М,а. були Є.Славинецький, С.Полоцький, Г.Словорода, Я.Козельський, гетьман Укр. І.Самойлович. У 17ст. діяли філіали у Вінниці, Гощі, Кременці, Ясах(молдаванське князівство), за її зразком були ств. колегії у Чернігові (1701), Харкові(1726), Переяславі(1738). У 18ст. досвід К.М.а. широко вико рис. при орг-ції середніх і вищих навч. закладів Росії. Академія діяла до 1817. Іст. значення К.М.а. полягає в тому, що вона була значним освітнім і науковим центром Укр., сприяла пожвавленню культ. життя та зміцненню міжнародних зв’язків.

11.Література України др.. Половини XIV-першої пол..XVI cт.

Писемность і література України в ХІV─ХVІ ст. і досі залишається малодослідженою. Це головним чином церковні повчання, різні духовні заповіти і звернення духовних осіб до князів та народу.

Розвиток літератури народного характеру затримали, по-перше, заходи церкви, спрямовані на боротьбу з усною народною творчістю ─ основним джерелом світської літератури. Народна творчість залишилась тільки у вигляді багатого усного фолькльору ─ колядках, обрядових, веснянках, русальних і купальних піснях, у піснях обжинкових, в епічній народній творчості.

Церква яка залишалася під зверхністю константино-польського патріарха, розповсюджувалися чужі національному духові і традиціям українського народу жанри церковної літератури. Ці твори могли бути популярними хіба що серед ченців. Негативним для розвитку писемності і літератури було й те, що освідчені люди цілими століттями уникали в літературі народної мови.. Східнослов’янські письменники, і українські, задовольнялись книжковою, в своїй основі зрозумілою церковнослов’янською, тобто староболгарською, мовою з українською вимовою. Цією мовою писались літературні твори в Україні аж до кінця ХVІІІ ст.