- •1Модуль
- •1.Поняття «культура»,його походження та розвиток
- •2.Складові частини культури
- •3.Наступність та форми існування культури
- •4.Предмет і завдання курсу
- •5.«Історія української культури» в наукових дослідженнях
- •6. Походження культури. Нерозривність культуро- та антропогенезу. Генеза знарядь праці.
- •7. Культура палеоліту на Україні.
- •8.Виникнення первісного мистецтва. Пам'ятки первісного мистецтва на території України.
- •9.Поняття «неолітична революція» . Первинні та вторинні вогнища відтворюючого господарства. Вторинні вогнища відтворюючого господарства на території України.
- •10.Культурно-історичні наслідки «неолітичної революції»та її значення.
- •11.Неоліт на території України. Характеристика культур лінійно-стрічкової та ямково-гребінцевої кераміки та києво-черкаської культури.
- •12.Розвиток мистецтва та релігійних вірувань в епоху неоліту на території України.
- •13.Культура енеоліту на території України. Трипільська культура.
- •14.Культури бронзового віку на території України
- •15.Початок залізного віку на території України. Культура кіммерійців.
- •17. Культура давньогрецьких колоній на території Північного Причорномор’я та Криму.
- •18. Витоки культури давніх слов’ян, їх поселення, заняття, знаряддя праці, побут (матеріальна культура східніх слов’ян).
- •19. Духовна культура східних слов’ян: вірування, мистецтво.
- •21. Виникнення писемності у слов'ян.
- •22.Фольклор та билинний епос Київської Русі
- •23.Література Київської Русі. «Слово о полку Ігоревім».
- •24. Давньоруські літописи. « Повість минулих літ»
- •Кам'яна архітектура Київської Русі. Софійський та Успенський собори, церква Параскеви п'ятниці.
- •26 Монументальний живопис Київської Русі
- •27 Освіта Київської Русі
- •28 Іконописання в Київській Русі
- •29 Вплив прийняття християнства на к-ру Київської Русі
- •2Модуль
- •1 Умови формування укр.. Культ. 2-пол. 14ст. 1-пол. 17ст.
- •Розвиток ренесансного гуманізму в Україні та його етапи.
- •3 Ю.Котермак, с.Оріховський, п.Русин – видатні діячі гуманізму
- •Вплив Реформації на культуру України.
- •6 Початок книгодрукування в Укр. І.Федоров та його першодруки.
- •8 Утворення і діяльність Острозького колегіума.
- •9 Утворення та діяльність Львівської братської школи.
- •10 Утв. І діяльність Києво-Могелянського колегіума
- •11.Література України др.. Половини XIV-першої пол..XVI cт.
- •12.Полемічна література України. Іван Вишенський, Стефан Зизаній.
- •13.Українська архітектура др. Половини XIV-початок XVII cт.
- •14. Становище освіти в Галичині в др… пол…XVII-XVIII ст… Львівський університет.
- •15.Розвиток освіти в Гетьманщині, Слобожанщині та Запорозькій Січі України в XVII-XVIII ст.
- •16. Діяльність Київо - Могилянської Академії
- •17. Наука в Україні в другій половині 17-18 ст. І.Гізель, г.Сковорода, я. Баранович
- •18. Фольклор ( думи і пісні) період Гетьманщини
- •19.Світська література України в другій половині 17-18 ст. Козацькі літописи
- •20. Драма- улюблений вид літератури кінця 17-18 ст. Ф.Прокопович « Володимир».
- •21. Розвиток живопису в україні 17-18ст.
- •22.Розвиток архітектури в Україні в др..Половині 17-18ст…
- •23. Українське бароко. Його етапи та особливості.
- •24. Пам’ятки Українського бароко.( і.Григорович-Барський, с. Ковнір, і. Зарудний.)
- •25.Барокова скульптура в Україні в др..Половини хуШст..І.Пінзель,а.Осинський, м.Філевич, м.Полейовський
- •26.Розвиток музики в Україні в др..Половини XVII -хуШст.: м.Дилецький.Д.Бортнянський, а.Ведель, м.Березовський.
- •27.Г. Сковорода- видатний діяч української науки
- •28.Ф.Прокоиович- видатний діяч української культури
- •29.Розвиток станкового живопису в Україні в др..Половини XVII -хуШст.. ( ктитирський портрет, парсунпий живопис, народна картина «Козак Мамай» ) д.Левицький, в.Боровіковський, а.Лосенко
- •30.Іконописання в Україні в др..Половили XVII -хуШст.: і.Конзелевич, п.Казанович
- •3 Модуль
- •1.Особливості розвитку духовної культури Укр. Хіх ст..
- •2.Зародження нової укр. Літ.
- •3. Романтизм та сентименталізм в укр.. Літ. Першої пол.. Хіх ст.: і.Котляревський «Наталка Полтавка»,г.Квітка-Основ*яненко «Маруся», романтичні твори т.Шевченка.
- •4.Укр. Літ. Байка є.Гребінка,л.Глібов.
- •5.Розвиток реалізму в укр.. Літ. Т.Шевченко,і.Нечуй-Левицький,Панас Мирний.
- •6.Розвиток реалістичного станкового живопису в Україні в XIX ст.В.Тропінін,т.Шевченко,м.Мурашко, і.Айвазовський,а.Куінджи
- •7.Класицизм в Архітектурі України XIX ст..
- •8.Багатостильовість української архітектури XIX ст.
- •9.Особливості освіти України 1 половини XIX ст. Створення Харківського,Київського та Новоросійського університетів
- •10.Зміни в освіті України в др..Половині XIX ст..
- •Розвиток музичного мистецтва: м.Лисенко, я.Степовий, к.Стеценко, м.Лсонгович, д.Січинський, с.Людкевич
- •12.Музичний театр- особливе явище української культури XIX ст..
- •13.Формування і розвиток українського театру в XIX ст,. М.Кропивиицький. М.Старицький, і.Карпенко-Карий
- •14.Розвиток науки вУкраїні в XIX ст..
- •15.Розвиток культури України в період української національної революції 1917-1920 рр
- •16.Зміни в освіті в період українізації. Боротьба з неписьменністю, створення нової системи освіти
- •17.Різноманітність стилів і напрямків в українській літературі 20-х рр.. XX ет.
- •18.Розвиток театрального мистецтва та драматургії в Радянській Україні в 20 рр.Хх ст.. ;
- •Багатожанровість розвиток музичного мистецтва в Радянській Україні 20-30 рр XX ст. М.Леоптович. К.Стеценко. Я. Степовий. І. Паторжинський. М.Литвиненко-Волмемут, г.Верьовка, м.Ревуцький
- •Розвиток науки Радянської України в 20-30 рр.Хх ст..
- •23.Внесок діячів літератури.Театру, кіно в Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.
- •25.Роль шестидесятників в розвитку української літера тури і мистецтва.
- •26.Проблеми розвитку української культури в еміграції
- •27.Cуперечливий характер розвитку культури україни в 70-80 рр
5.Розвиток реалізму в укр.. Літ. Т.Шевченко,і.Нечуй-Левицький,Панас Мирний.
У літературі український реалізм почався з половини 19 ст., прийшовши на зміну романтизмові, від якого він перебрав захоплення етнографізмом та героїзацію історичних постатей. «Народні оповідання» М. Вовчка (1857) при всій реалістичній актуальності тем ще забарвлені романтичним фольклором. Далі реалізм використовувано з позицій народницьких і просвітянських (С. Руданський, А. Свидницький) та громадсько-програмових (особливо О. Кониський). Дальшим етапом школи реалістів була «об'єктивна проза» 80—90-х років: І. Нечуя-Левицького, П. Мирного, Б. Грінченка й І. Франка. Вона визначається епічною шириною описів і розповіді, уведенням соціальних і національних тем, поширенням тематики з селянського верста на робітничі й нову інтелігенцію, поданих на тлі тодішнього розвитку капіталізму в Росії й Австрії. У І. Франка, не без впливу Е. Золя, появляється психологічна мотивація, що набирає рис натуралізму. Типові для Р. поезії — вірші Б. Грінченка і П. Грабовського («Громадська поезія»); Франко від реалістичних «Панських жартів» пішов у напрямі психологічно-філософських зрушень, — і його «Мойсей» (1905) це вже твір на межі модернізму. Як і в мистецтві, на зміну реалізму прийшли ін. напрямки, але реалізм фактично ніколи не здавав позицій — і, особливо в прозі, був завжди актуальним стилем.
В підсовітській Україні реалізм — стиль майже обов'язковий і виступає у формі соцреалізму. Соцреалістичні теорії розглядають реалізм як основну мету і завершення творчості, тоді як антиреалісти приймають реалізм як вихідну пізнавальну базу, на основі якої можна розвивати вищі форми мистецтва.
Визначальні риси реалізму раціоналізм, раціоцентричний психологізм (ототожнення психіки і свідомості, недооцінка позасвідомих процесів); правдиве, конкретно-історичне, всебічне зображення типових подій і характерів у типових обставинах при правдивості деталей; принцип точної відповідності реальній дійсності усвідомлюється як критерій художності, як сама художність; характер і вчинки героя пояснюються його соціальним походженням та становищем, умовами повсякденного життя; конфліктність (драматизація) як сюжетно-композиційний спосіб формування художньої правди; вільна побудова творів; превалювання (перевага) епічних, прозових жанрів у літературі, послаблення ліричного струменя мистецтва; розв'язання проблем на основі загальнолюдських цінностей.
6.Розвиток реалістичного станкового живопису в Україні в XIX ст.В.Тропінін,т.Шевченко,м.Мурашко, і.Айвазовський,а.Куінджи
Хоча у XIX столітті головним центром освіти в Російській імперії і далі була Академія мистецтв у Петербурзі, багатьох художників приваблює Україна — «нова Італія», як її тоді називали.Перехід до реалізму ініціював учень Боровиковського, українець з грецьким корінням з Ніжина Олекса Венеціанов (1779 — 1847). Він мав у своїй майстерні у Петербурзької академії мистецтв значну групу учнів. Але авторитет та блискуча художня манера Карла Брюллова вразила учнів Венеціанова більше й вони перейшли до модного метра.Серед учнів Брюллова були й останні українські майстри класичного малярства — Іван Сошенко, Тарас Шевченко, Дмитро Безперчий та ін. Тарас Шевченко, геній українського слова, був за фахом художник. Його творчість охопила декілька галузей малярства: портретну, жанрову, пейзажну, релігійну.Як представник останної доби класицизму (часи Бідермайєр), Шевченко уникав великих академічних полотен, а його творчість найкраще виявлялася у невеликих інтимних речах. Правда, він не уникав і більших образів олійними фарбами (наприклад, «Катерина»), особливу ж малярську славу йому здобули портрети — елегантні жіночі, індивідуальні чоловічі. У романтичних картинах «Селянська родина», «Циганка-ворожка» та інших уже помітний відхід від чистого академізму. Різнобічний талант митця відбився і в художній графіці (серія «Мальовнича Україна» тощо). 1860 року Тарасові Шевченку надали звання академіка гравюри Петербурзької академії мистецтв. Нажаль, заслання та заборона малювати перешкодили розкритися в повній мірі його живописному таланту.Інший представник класицизму, російський художник Василь Тропінін говорив, що Україна замінила йому Академію. Він багато років жив і працював на Поділлі і присвятив українській темі чимало портретів: «Дівчина з Поділля», «Хлопчик із сокирою», «Весілля в селі Кукавці», «Українець», «Портрет подільського селянина».Тісно пов'язаною з Україною була доля художника-мариніста Івана Айвазовського, який значну частину життя провів у рідній Феодосії і заповів цьому місту свою картинну галерею. Українська тема звучить у його роботах «Очерети на Дніпрі поблизу містечка Алешки» та унікальній для художника жанровій картині «Весілля на Україні».Новаторською для пейзажу стала творчість Архипа Куїнджі, який народився поблизу Маріуполя. Перша ж виставлена ним картина — «Ніч на Дніпрі» — стала сенсацією в Петербурзі. Художник володів неймовірним талантом писати краєвиди та гру світла на хмарах, деревах, скелях.Головна тенденція образотворчого мистецтва другої половини 19 століття — рух до реалізму — головна тенденція творчих зусиль членів Товариства пересувних художніх виставок. Найзнаменитіший живописний портрет Тараса Шевченка написано ініціатором створення та ідейним керівником товариства передвижників українцем з Острогорського на Слобожанщині Іваном Крамським. Багато видатних художників-передвижників були також родом з України: Олександр Литовченко (з Кременчука), Микола Ярошенко (з Полтави), а Микола Ге довгі роки жив на хуторі поблизу Харкова. «Шукачем сонця» називали Володимира Орловського, одного з засновників нового українського реалістичного пейзажу. Найкращим українським портретистом кінця 19 — початку 20 століть вважається Олександр Мурашко — учень Іллі Рєпіна, автор уславленої «Каруселі», «Дівчини в червоному капелюшку», «Старого вчителя», «Парижанок біля кафе».