12.Розвиток мистецтва та релігійних вірувань в епоху неоліту на території України.

Питання про виникнення мистецтва дуже складне. Існують теорії, які зводять мистецтво до побічних результатів релігійної практики, художнього інстинкту, потреби в розвагах тощо. На думку багатьох дослідників, переважає теорія, згідно з якою мистецтво, так само як мислення й мова, прикладні знання, з'явилося в зв'язку з трудовою діяльністю людини. Відображаючи досвід людського колективу, мистецтво в естетично опосередкованій формі сприяло його емоційному узагальненню, процесу передавання нащадкам. Цим пояснюється і реалістичність первісної графіки, фольклору, скульптури, музики, танцю. Образотворче мистецтво родоплемінної общини, як свідчать археологічні пам'ятки, — це кругла скульптура і рельєф. З'являються графічні зображення тварин, рідше рослин і людей. Наскельні малюнки з великою експресією та реалістичністю зображують тварин і людей, мисливські та військові сцени, релігійні сюжети, танці. Зароджується пісенне, танцювальне й інструментальне мистецтво. Зазначимо, що музичні інструменти виникли рано. Це ударні пристрої з двох кісток, дрючків, натягнутої шкіри, найпростіші щипкові інструменти, прототипом яких, мабуть, були тятива лука, різні сурми, сопілки, гудочки тощо. Одним з найдавніших видів мистецтва були танці. Первісні люди танцювали колективно, дуже образно відтворюючи сцени полювання, рибальства, воєнних дій, статевих стосунків, поклоніння силам природи та ін. З розвитком мислення і мови починає зароджуватися усна народна творчість у формі переказів, казок, оповідань про походження людини, світу, про явища природи. В образотворчому мистецтві неолітичних племен поширюється декоративний напрям, тобто прикрашення вжиткових речей (посуду, одягу, зброї тощо) художнім розписом, вишивкою, різьбою. Наприклад, кераміку, яку в ранньому неоліті нічим не прикрашали, в пізньому неоліті лісової смуги України почали оздоблювати орнаментом. Керамічні вироби прикрашалися прямими лініями у вигляді шнурів, розмальованих білим, чорним і червоним кольорами. Столовий посуд прикрашався жолобковими рисунками і пишно розмальовувався.

У людей неолітичної епохи вже були сформовані складні релігійні уявлення, які включали елементи анімізму, фетишизму, первісної магії. З´являється комплекс обрядів, пов´язаних з культом вогню, домашнього вогнища, домашніх тварин, особливо коня. Культ предків насичується багатою обрядовістю, ускладнюються поховальні ритуали. 

13.Культура енеоліту на території України. Трипільська культура.

Енеоліт ( мідно-кам’яна доба ) – 4-3 тис. р. до н. е. Перехідна епоха від доби каменю до доби металу. Людина навчилась використовувати вироби з міді,спочатку шляхом ковки самородної міді а згодом навчилася виплавляти її з руди. Але через те, що мідь м’який метал та через відсутність великих родовищ міді ,- цей метал не міг витіснити камінь(кремінь), який і далі залишався основним матеріалом для виготовлення знарядь праці. В добу енеоліту почали використовувати тяглову силу – худобу ,для обробки землі. Підвищується продуктивність праці, що зумовило виникнення надлишків сільськогосподарської продукції,а це в свою чергу зумовило початок розшарування общини, появу майнової нерівності. В період енеоліту з’являється одна з найяскравіших культур давньоєвропейської історії – трипільська культура.

Трипільські племена 4-3 тис. до н.е. Відкриті у 1896р. археологом – Вікентієм Хвойко біля с. Трипілля на Київщині. Кругові поселення, напівземляні будинки, часто двох і трьох поверхові з двосхилим дахом. Поселення займали 50- 450 гектарів, їх називали протоміста. Перші користувались міддю. Трипільську культуру називали – культуру мальованої кераміки. Трипільці не знали гончарного круга. Трипільці мали високий рівень світоглядних уявлень. Ускладнювались релігійні вірування – вірили в потойбічний світ,існування різних божеств і духів-покровителів ,виникають обряди і символіка (ідея сонця і воскреслої рослинності, культ родючості, священна сила вогню. Поклонялись богині родючості Великій Матері.Трипільці жили суспільною організацією – матріархат , яка повільно переходила в патріархат. Найбільш дослідженим є Майданське поселення на Черкащині.