Слова до тексту

amoveo, movi, motum 2 – відсувати, видаляти

aperio, rui, rtum 4 – відкривати

apud іnferos – у підземному царстві

conservo 1 – зберігати, дотримувати

cruciātŭs, us (m) – катування, мучення

epŭlae, ārum (f) (pl. t.) – пир

esurio 4 – голодувати

felicĭtas, ātis (f) –щастя, благополуччя

impendeo, -, -, 2 (+ dat.) – висіти (над чим-небудь)

infěri, ōrum – які знаходяться у підземному царстві

infěrus, a, um – нижній

perpetuo – постійно

Phrygia, ae (f) – Фрігія

propter (+ аcc.) –внаслідок, з

ramus, i (m) – сук, гілка

recēdo, cessi, cessum 3 – відступати, віддалятися

ruīna, ae (f) – падіння, обвал

sitio 4 – відчувати спрагу

sto, steti, (statūrus) 1 – стояти

Tantălus, i (m) – Тантал

Tartărus, i (m) або Tartăra, ōrum (n pl.) – Тартар (підземне царство)

De Roma

Roma veterrĭma urbs Italiae putātur, sed coloniae Graecōrum in orā sitae vetustiōres sunt. Primo urbs minĭma erat. Viae angustissĭmae et domus humillĭmae, aedificia autem publĭca ampliōra et ornatiōra erant. In Capitolio, arce Romāna, Iovi templum celeberrĭmum erat. Roma templis plurĭmis et simulacris pulcherrĭmis ornāta est. Templa Romāna simillĭma templis Graecis erant. Maxĭmus est numěrus monumentōrum Vetěris Romae.

Слова до тексту

aedificium, i (n) – будинок, будівля

amplus, a, um – широкий, великий

angustus, a, um – тісний, вузький, загострений

arх, arcis (f) – укріплення, акрополь

Capitolium, i (n) – Капітолій, кремль у Римі

celeber bra, brum – славний, знаменитий, популярний

colonia, ae (f) – поселення громадян на чужій території

domus, us (f) – дім

humĭllis, e – низький

Iuppĭter, Iovis (m) – Юпітер

monumentum, i (n) – пам’ятник

numěrus, i (m) – число

ora, ae (f) – межа, берег, край

ornatus, a, um – прикрашений

primo – по-перше, перш за все, спочатку

publĭcus, a, um – суспільний, державний, загальнонародний

pulcher, chra, chrum – красивий

puto 1 – думати, вважати

similĭs, e – схожий

simulacrum, i (n) – образ, подоба. статуя

situs, a, um – розташований

templum, i (n) – храм

urbs, is (f) – місто

vetus, ěris – старий, давній

vetustus, a, um – старий, давній, витриманий

via, ae (f) – дорога

De Solōne et Croeso

Solo, ille sapiens, qui leges utilissĭmas Atheniensĭbus scribēbat, terras aliēnas libenter visitābat. Aliquando Croesus, Lydiae rex, Solōnem invitābat et divitias suas viro sapienti ostendēbat. Croesus Solōne divitior, sed Solo Croeso sapientior erat. Croesus, qui se ipsum felicissĭmum putābat, nam divitissĭmus erat, Solōnem interrogābat: «Quem tu, vir sapiens, omnium homĭnum felicissĭmum putas?» Solo respondēbat: «Tellum Atheniensem felicissĭmum puto, nam filios optĭmos et honestissĭmos educābat et ipse pro patria pugnans morte honestissĭma vitam finiēbat». Alios quoque viros, qui mortem honestiōrem habēbant, nominābat. Tum rex irātus: «Nonne me felicissĭmum omnium homĭnum putas? Quis enim pulchriōres vestes, splendidiōres gemmas, aedificia ampliōra habet?» «O rex,— inquit Solo,— nunc te divĭtem et regem video, sed felīcem non prius te nominābo, quam vitam bonā et honestā mortē finivĕris». Hoc responsum minĭme regi placēbat, et Solo regnum eius relinquēbat.