Слова до тексту

aedificium, i (n) – будівля, будинок

ager, gri (m) – поле

alius, a, um – інший

altĕr, a, um – один (інший) з двох

amicitia, ae (f) – дружба

angustus, a, um – тісний, вузький

anĭmus, i (m) – дух, душа

antea – раніше, до того

autem – але, з іншого боку

bellicōsus, a, um – войовничий

comparo 1 – готувати, підготовлювати

confirmo 1 – укріплювати, закаляти

cupĭdus, a, um – прагнучий

duo, duae, duo – двоє

duco, xi, ctum 3 – вести, витрачати, переводити

emigro 1 – переселятися, виселятися

finitĭmus, a, um – сусідній

frumentum, i (n) – хліб, пшениця

Gallia, ae (f) – Галлія

Gallus, i (m) – галл

habeo, habui, habĭtum 2 – вважати, мати, засідати

Helvetii, ōrum (m) – гельвети, плем’я, що заселяло територію сучасної Швейцарії

igĭtur – ітак, тоді, у такому випадку

imperium, i (n) – наказ, вища влада держави

inflammo 1 – спалювати, підпалювати

inquit – він (вона) каже, говорить

migro 1 – переходити, переъздити, переселятися

nos – ми

noster, tra, trum – наш

occupo 1 – займати, захоплювати

omnīno – повністю, досконало, цілком

oppidum, i (m) –місто

patria, ae (f) – батьківщина, вітчизна

periculōsus, a, um – небезпечний

popŭlus, i (m) – народ

provincia, ae (f) – провінція

qui, quae, quod – хто; що; який

Romānus, a, um – римський

Romānus, i (m) – римлянин

Sequăni, ōrum (m) – Секвани, одне з великих племен

via, ae (f) – дорога, шлях, право проїзду

De equo Troiāno

Graeci, laborĭbus belli Troiāni fatigāti, de victoria desperavērunt et in patriam redīre cupivērunt, sed ab Ulīxe retenti sunt, qui iis dolum adhibēre suadēbat. “Equum ligneum, – inquit, – exstruāmus. In equi ventrem fortissĭmi viri se abdunt, cetĕri autem naves conscendant reditumque in patriam simulantes ad insŭlam Tenĕdum navĭgent”.

Consilium Ulīxis ab omnĭbus probātum est. Iam Troiāni libĕros se putābant pericŭlis et magnopĕre delectabantur. Omnium autem admiratiōnem excitābat equus ligneus. Atque nonnullis placuit equum ligneum in arce urbis, ubi Minervae templum erat, collocāre. Laocoon autem, Neptūni sacerdos, Troiānos fraudem cavēre monuit. “Ne traxerĭtis, – inquit, – equum in urbem! Flammis potius eum deleāmus! Dolus subest; hostes in equo latent”. Utĭnam Troiāni Laocoonti fidem habuissent! Utĭnam ne frustra eos monuisset! Troia tum incolŭmis stetisset et incŏlae eīus capti aut trucidāti non essent.

Слова до тексту

abdo, idi, ditum 3 – видаляти, приховувати, ховати

adhibeo, bui, bĭtum 2 – вживати, застосовувати

admiratio, ōnis (f) – здивування, захват

arx, arcis (f) – фортеця

atque – і, а також, і потім

autem – але; напроти

bellum, i (n) – війна, bellum Troiānum – Троянська війна

capio, cepi, captum 3 – брати, здобувати

caveo, cavi, cautum 2 – бути обережним, піклуватися

cetĕrus, a, um – інший, другий

colloco, 1 – ставити, розміщати

conscendo, scendi, scendum 3 – піднятися, зійти, відправитися

consilium, i (n) – нарада, рада, намір

cupio, ivi (ii), itum 3 – дуже сильно хотіти, жадати, прагнути

deleo, ēvi, ētum 2 – знищувати, руйнувати

delecto 1 – забавляти, веселити, розважати

despero 1 – не мати надії, впадати у відчай

dolus, i (m) – хитрість, виверт, обман

equus, i (m) – кінь

excito 1 – змушувати встати на ноги, відсилати, піднімати

exstruo (extruo), struxi, structum 3 – споруджувати, будувати

fatigo 1 – стомлювати

fides, ei (f) – віра, довір`я, застава

flamma, ae (f) – вогонь, полум'я

fortis, is – мужній, сильний

fraus, dis (f) – обман, неправда, підступництво

frustra – даремно

habeo, habui, habĭtum 2 – вважати, мати, засідати

hostis, is (m) – чужинець, ворог

iam – вже

incŏla, ae (m) – житель, мешканець

incolŭmis, e-– цілий, неушкоджений

inquit – він (вона) каже, говорить

insŭla, ae (f) – острів

labor, ōris (m) – праця, труд

Laocoon, ontis (m) – Лаокоонт, син Антенора, троянський жрець, Нептуна, який попередив своїх співгромадян про дерев'яного коня греків

lateo, ui, - 2 – скриатися, укриватися, ховатися

libĕri, orum (m pl) – діти

ligneus, a, um – дерев’яний

magnopĕre – дуже, досить

Minerva, ae (f) – Мінерва, богиня мудрості, ремесел і наук, улюблена дочка Юпітера (римська міфологія)

moneo, monui, monĭtum 2 – застерігати, умовляти

navis, navis (f) - корабель

navĭgo 1 – плити, пропливати, перепливати, плавати,

Neptūnus, i (m) – Нептун, бог морів та водоймищ

nonnullus, a, um – деякий

omnis, e – весь

patria, ae (f) – батьківщина, вітчизна

pericŭlum, i (n) – небезпека

placeo, cui, citum 2 – подобатися, цінитися

possum, potui – posse – могти, уміти

probo 1 – пробувати, доводити, задовольняти

puto 1 – думати, вважати

redeo, ii (ivi), itum, īre – йти, їхати назад, повертатися

reditus, us (m) – повернення, поновлення

retendo, tendi, tentum (tensum) 3 – вскривати, відкривати

sacerdos, ōtis (m, f) – жрець, жриця

simulans, āntis – що наслідує

sto, stēti, statum, stāre – стояти

suadeo, suasi, suasum 2 – радити, пропонувати

templum, i (n) – святилище, храм

Tenĕdus (-os), i (f) – острів на узбережжі Троади

traho, trāxi, trāctum 3 – тягти, тягнути

Troia, ae (f) – Троя, місто на північно-західному узбережжі Малої Азії

Troiānus, i (m) – троянець

trucido 1 – різати, вбивати

Ulīxes (Ulisses), is (m) – Улісс (Одісей, цар Ітаки)

urbs, urbis (f) – місто

venter, tris (gen. pl. -ium) – живіт, черево

victoria, a (f) – перемога

vir, i (m) – чоловік

Самостійна робота: Синтаксичні функції відмінків // Мирошенкова В.И., Федоров Н.А. Учебник латинского языка. М., МГУ, 1985. – С. 227 – 234. 6 год.

Заняття 16. Вживання конюнктива у підрядних реченнях. Consecutio temporum

План

1. Повна „послідовність часів”. Consecutio temporum.

2. Складнопідрядні речення, що вводяться сполучником ut (ne).

3. Складнопідрядні речення, що вводяться сполучником cum.

У класичній латинській мові кон’юнктив широко використовувався у системі складнопідрядного речення.

Вживання кон’юнктива у різних типах підрядних речень показує, що в одних з них він зберіг зв’язок зі своєю семантикою (у підрядних додатка, мети, допустових, умовних), в інших – відступив від неї ( у підрядних наслідку, причини, часу, відносних та інших). В останніх кон’юнктив набув нових семантико-синтаксичних функцій.

Виявом тісних зв’язків між головним та підрядним реченнями, що встановилися завдяки вживанню у підрядних реченнях кон’юнктива, є також залежність форми присудка підрядного речення від форми присудка головного речення. Ця залежність у латинській граматиці називається „послідовність часів” (Сonsecutio tempŏrum). Виходячи з цього, усі часи поділяються на дві групи: головні та історичні.

До головних належать:

Praesens,

Futūrum I,

Futūrum II,

Imperatīvus.

До історичних належать:

Imperfectum,

Perfectum,

Plusquamperfectum.

Часи конюнктива у підрядних реченнях вказують також на часове співвідношення між діями головного і підрядного речень.

Правила послідовності часів у підрядних реченнях такі:

1. Якщо у головному реченні стоїть головний час, то у підрядному реченні – praesens coniunctīvі для одночасної дії, perfectum coniunctīvі – для попередньої дії, coniugatio periphrastĭca actīva з дієсловом sum, fui, esse y praesens coniunctīvі – для майбутньої дії по відношенню до дії головного речення.

2. Якщо у головному реченні стоїть історичний час, то у підрядному – imperfectum coniunctīvі для одночасної дії, plusquamperfectum coniunctīvі – для попередньої дії, coniugatio periphrastĭca actīva з дієсловом sum, fui, esse в imperfectum coniunctīvі – для майбутньої дії по відношенню до дії головного речення.

Вживання часів у підрядних реченнях

Головне речення	Підрядне речення
Indicatīvus	Coniunctīvus
Головні часи	Одночасна дія	Попередня дія	Майбутня дія
Praesens Futūrum I Futūrum II Imperatīvus	praesens	perfectum	coniugatio periphrastĭca actīva + sim
Історичні часи	Одночасна дія	Попередня дія	Майбутня дія
Imperfectum Perfectum Plusquamperfectum	imperfectum	plusquamperfectum	coniugatio periphrastĭca actīva + essem