Тема 7. Функціональна анатомія лімфатичної й імунної систем.

Питання для розгляду:

1. Загальна характеристика лімфатичної системи, як частини судинної системи людини, її відділи, функціональне значення. Лімфа. Фактори току лімфи.

Лімфатична система є частиною судинної системи людини й тісно з нею пов'язана. Морфологічно й функціонально вона ближче до венозної системи й має як загальні риси будови з нею, так і відмінності.

2. Функції лімфатичної системи:

а) Проведення лімфи від тканин і органів у венозне русло (дренажна, резорбційна, транспортна), підтримка гомеостазу.

б) Утворення лімфоїдних елементів – лимфопоез – вироблення лімфоцитів, що беруть участь в імунних реакціях.

в) Бар'єрна, захисна.

г) Поширення клітин злоякісних новоутворень.

3. Складові частини лімфатичної системи:

а) Шляхи, що проводять лімфу:

· лімфокапілярні судини;

· лімфатичні судини;

· лімфатичні стовбури;

· лімфатичні протоки.

б) Місця розвитку лімфоцитів:

· червоний кістковий мозок та тимус;

· лімфоїдні утворення в слизових оболонках (поодинокі та скупчені лімфатичні вузлики);

· мигдалики;

· лімфатична тканина червоподібного відростка;

· селезінкова пульпа;

· лімфатичні вузлики.

4. Фактори руху лімфи:

• м'язова манжетка лімфангіону.

• скорочення м'язів даної ділянки.

• діафрагма.

• різниця тиску в судинах різного калібру лімфатичної й венозної систем.

• присмоктувальна дія грудної порожнини.

5. Особливості лімфатичних капілярів, судин.

Особливістю лімфокапілярів є їх замкнутість із одного кінця, відсутність клапанів. Лімфатичні судини мають клапани й перериваються вузлами по своєму ході.

6. Лімфатичні стовбури, формування лімфатичних проток.

Лімфатичні стовбури збирають лімфу від великих ділянок тулуба (нижніх і верхніх кінцівок, грудної й черевної порожнин, голови й шиї). З них формуються грудні й права лімфатичні протоки.

7. Загальні принципи лимфовідтоку від тулуба й внутрішніх органів.

Етапи формування лімфатичного русла: лімфокапіляри - внутріорганні лімфатичні судини - екстраорганні лімфатичні судини - колекторні лімфатичні судини - лімфатичні стовбури - лімфатичні протоки.

8. Поняття про імунітет. Клітинний і гуморальний імунітет.

Лімфатична система перебуває у тісному зв'язку з імунною системою, функцією якої є участь у регуляторних і захисних реакціях організму. Розрізняють гуморальний і клітинний імунітет. Гуморальний імунітет забезпечується В-лимфоцитами, клітинний - Т-лімфоцитами.

9. Центральні органи іммуногенезу (червоний кістковий мозок, тимус).

10. Периферичні органи іммуногенезу (лімфатичні вузли, мигдалини, селезінка).

11. Клінічне значення лимфовідтоку від органів. Шляхи метастазування злоякісних новоутворень.

Тема 8. Огляд будови цнс, класифікація нервової системи.

Питання для розгляду:

1. Сучасне визначення поняття «нервова система».

2. Філо- і онтогенез нервової системи.

Порівняльні анатомічні особливості розвитку нервової системи. Сіткоподібна (дифузна) нервова система, вузловий (гангліозний) тип, трубчастий тип нервової системи.

Формування спинного мозку: нервова пластинка, нервовий жолобок, гангліозні пластинки, нервова трубка.

Цефалізація нервової системи: ромбоподібний, середній, передній мозок, їх диференціація.

3. Методи дослідження нервової системи (експериментальні, гістологічні й сучасні клінічні).

Вивчення нервової системи на кафедрі нормальної анатомії людини КДМУ (наукові праці проф В.І. Зяблова, співробітників кафедри).

4. Гістологічна будова нервової тканини. Класифікація нейронів (функціональна й морфологічні), їх локалізація.

Поняття про гліальні клітини та їх функції. Гемато-енцефалічний бар'єр.

5. Поняття про рецептор, класифікація рецепторів.

Загальні поняття про будову й функції синапсів, значення медіаторів.

6. Анатомічна (центральна й периферична) і морфологічна (соматична й вегетативна) класифікація нервової системи; її анатомічні утворення (сплетення, вузли, нерви).

7. Спинний мозок: анатомічна й гістологічна будова (ядра).

Зовнішня будова спинного мозку (потовщення, конус, кінський хвіст). Топографія спинного мозку, клінічне застосування цих знань (пункції). Будова сірої й білої речовини у сегментах спинного мозку.

8. Анатомічна класифікація головного мозку, його онтогенез:

· анатомічні частини головного мозку (великий мозок, мозочок, стовбур головного мозку) та їх загальна структурна характеристика;

· відділи головного мозку (довгастий та задній мозок, середній мозок, проміжний та кінцевий мозок), розподілені за ембріональним розвитком, короткий огляд їх структурної організації.

9. Анатомічна характеристика структур стовбурової частини головного мозку (довгастий мозок, міст, середній і проміжний мозок):

· будова довгастого мозку: його верхня та нижня межа, структура вентральної поверхні (передня серединна щілина, піраміди, оливи, корінці під’язикового нерва, передньобічна борозна та корінці IX, X, XI пар черепних нервів), дорсальної поверхі (задня средина борозна, засувка, задня проміжна борозна, тонкий й клиноподібний пучки та горбки), утворення дна IV шлуночка, центральний канал, задньобічна борозна;

· будова моста, його нижня, верхня й бічні межі, структури дорсальної та вентральної поверхонь, дорсальна та вентральна частини,які можна визначити на розтині;

· будова середнього мозку, його склад, особливости зовнішньої ( пластинка покрівлі, чотиригорбкова пластинка, ніжки мозку) та внутрішньої (основа, покрив, чорна речовина, водопровід) будови.

· будова проміжного мозку, його склад (ділянка зорового горба – таламус, надталамічна й заталамічна структури, підталамічна ділянка – зорова частина, сірий горб, лійка та гіпофіз, сосочкові тіла, ІІІ шлуночок та його сполучення).

10. Морфофункціональна характеристика гістологічної будови стовбура головного мозку: ядра та центри, провідні шляхи.

11. Поняття про сітчасту формацію:

·загальна структурна организація, розташування та ділянки (серединна ділянка, білясерединна частина, присередня та бічна ділянки);

·функціональне значення: участь в рефлекторній моторній діяльності, формування бічного та присереднього сітчасто-спинномозкових шляхів, «центри життезабезпечення» стовбура головного мозку (дихальний: пневмотаксичний та центр затримання подиху; судинноруховий: «пресорний» та «депресорний», а також частоти й сили серцевих скорочень), участь в модуляції больової чутливости (зменшення або переривання аферентної імпульсації), активізуюча дія на активність нейронів кори великих півкуль («друга висхідна система» провідних шляхів, як шляхів проведення до кори імпульсів неспецифічної природи, зокрема центральний покрівельний шлях, утворюючих оптимальний стан кори для сприйняття специфичних чутливих сигналів, які утворюються за допомогою лемніскових шляхів).

12. Анатомо-гістологічна характеристика мозочка, його функція.

· зовнішня будова мозочка, серединна та бічні частини, верхня й нижня поверхні, вырізки та края, долинка мозочка), рельєф мозочка, частини та часточки півкуль мозочка, стародавній, давній та новий мозочок;

· філогенетична класифікація структур мозочка (древній, старий, молодий)

· внутрішня будова мозочка: кора мозчка, типи волокон, ядра мозочка, соматотопічна организація, біла речовина та склад ніжок мозочка;

· основне значення мозочка.

13. Рельєф ромбоподібної ямки:

· зовнішня анатомічна характеристика, її утвори;

· проекція ядер черепних нервів.

14. Анатомічна характеристика півкуль головного мозку (локалізація борозен і звивин на поверхні півкуль).

Загальний склад кінцевого мозку; топографія його частин. Півкулі великого: його поверхня, зовнішній рельєф плаща. Щілини, борозни - частки, часточки й звивини - на присередній, верхньобічній та нижній поверхнях кожної півкулі. Острівець (Рейля) і його топографія.

15. Базальні ядра півкуль головного мозку.

Склад, положення й функція базальних ядер кінцевого мозку. Найзовнішня, зовнішня й внутрішня капсули, їх будова й топографія. Розташування провідників у межах внутрішньої капсули.

16. Цитоархітектоніка кори головного мозку. Локалізація коркових аналізаторів I і II сигнальних систем. Клінічні прояви поражень коркових аналізаторів.

Перша сигнальна система у корі півкуль і її аналізатори: зорові, слухові, нюхові, смакові, загальної чутливості, рухові. Поняття праксії й стереогнозії. Ядра й ділянки аналізаторів у корі.

Друга сигнальна система в людини і її допоміжні зони: руховий аналізатор артикуляції мови, зоровий аналізатор письмових знаків, слуховий аналізатор мовних сигналів. Взаємини між першою та другою сигнальними системами.

17. Нюховий мозок. Поняття про лімбічну систему.

18. Шлуночки головного мозку та їх сполучення. Місце вироблення й шляхи циркуляції мозкової рідини.

Бічні шлуночки та їх стінки. Глибина розташування шлуночків. Судинні сплетення шлуночків та їх взаємини з порожниною останніх. Сполучення між бічними й третім шлуночками.

Третій шлуночок, його стінки й з'єднання із сусідніми порожнинами мозку.

Четвертий шлуночок та його стінки. Сполучення між четвертим шлуночком і порожнинами головного й спинного мозку, а також з підпавутинним простором. Ромбоподібна ямка як дно четвертого шлуночка.

19. Оболонні та міжоболонні простори головного та спинного мозку.

20. Визначення поняття «провідний шлях». Класифікація провідних шляхів.

21. Морфофункціональна характеристика асоціативних і комісуральних провідних шляхів.

22. Загальні принципи будови й функції аферентних (чутливих) шляхів. Локалізація II нейронів висхідних шляхів.

23. Загальні принципи будови й функції еферентних (рухових) шляхів.

24. Поняття про пірамідну та екстрапірамідну системи.

Екстрапірамідна система з погляду філогенезу є древньою системою (є в риб). Пірамідна система добре розвинена в ссавців; через неї здійснюються в рухах через кору великого мозку умовні рефлекси.

25. Клінічні прояви поражень центральних відділів нервової системи, їхні ознаки.