Тема 10. Огляд вегетативної нервової системи. Принципи вегетативної іннервації органів.

Питання для розгляду:

1. Визначення поняття «вегетативна нервова система», її функції.

Вегетативна нервова система як спеціалізована частина єдиної нервової системи в організмі, підлегла корі головного мозку. Органи, пов'язані функціонально й морфологічно з вегетативною нервовою системою. Адаптаційно-трофічна функція.

2. Морфофункціональна характеристика центральних (надсегментарних і сегментарних центрів) та периферичних (вузли, сплетення, нерви) відділів вегетативної нервової системи.

Центри вегетативної нервової системи в головному й спинному мозку. Кіркові центри вегетативної нервової системи. Периферичні відділи вегетативної нервової системи: прихребтові (вузли симпатичного стовбура) передхребтові й кінцеві вузли (ганглії); передвузлові (м’якотні) і післявузлові (безм’якотні) нервові волокна; автономні сплетення. Двохнейронні автономні шляхи вегетативної нервової системи - від мозку до органів.

3. Морфофункціональна характеристика периферичних відділів ВНС.

Нервові волокна, вузли, гілки й нерви, а також сплетення як складові елементи периферичних відділів.

Двохнейронність вегетативних шляхів від мозку до органів.

4. Відмінності соматичної й вегетативної частин нервової системи людини:

за джерелом розвитку, за функцією; за ділянками іннервації; за принципами іннервації; за принципом регуляції; за складом волокон; за характером центрів; за розташуванням вузлів; за особливостями сплетень; за структурою нервів; за структурою рефлекторних дуг.

5. Поняття про метасимпатичну нервову систему.

Термін запропонований А.Д. Ноздрачовим. Мається на увазі комплекс мікрогангліонарних утворень, розташованих у стінках внутрішніх органів, що володіють моторною активністю. Вивчена недостатньо. Вважається, що метасимпатична система може виконувати роль самостійного інтегруючого утворення. Крім цього вона може здійснювати передачу центральних впливів на функцію органа.

6. Визначення поняття «симпатична нервова система» і її функції.

Морфологічна характеристика центральних і периферичних відділів симпатичної нервової системи. Симпатичний стовбур. Характеристика його головних гілок.

Внутрімозкові відділи симпатичної частини нервової системи: кора великого мозку, підкіркові ядра, грудні й поперекові спинномозкові центри в бічних стовпах. Морфологічна й функціональна характеристика зазначених центральних відділів симпатичної частини нервової системи.

Позамозкові елементи симпатичної частини нервової системи: біляхребтові й передхребтові вузли, білі й сірі сполучні гілки, біляорганні сплетення й вузли. Симпатичні стовбури; їх розташування, довжина, склад. Будова межвузлових гілок.

Шийний відділ симпатичного стовбура: положення, вузли та їх гілки, що утворюють сплетення навколо судин. Сірі сполучні гілки від шийних вузлів до черепних і спинномозкових нервів.

Грудний, черевний і тазовий відділи симпатичного стовбура: їх розташування, вузли й гілки, що утворюють сплетення навколо судин. Грудне аортальне сплетення.

7. Симпатичні сплетення черевної порожнини. Загальні принципи симпатичної іннервації тулуба й внутрішніх органів голови й шиї, грудної, черевної й тазової порожнин. Шлях передачі симпатичного імпульса.

Черевне сплетення; його положення, вузли й периферичні гілки. Верхнє й нижнє брижові сплетення, їх вузли й зв'язок з кишковими сплетеннями. Аортальне й підчеревні сплетення, їх вузли й периферичні гілки.

8. Визначення поняття парасимпатичної нервової системи, її функція. Анатомічні відділи парасимпатичної нервової системи (центральні сегменратні й периферичні).

9. Загальні принципи парасимпатичної іннервації органів. Краніальні парасимпатичні вузли.

10. Відмінності парасимпатичної нервової системи від симпатичної.

11. Клініка вегетативних розладів (характерні ознаки).

По різних причинах можуть уражатися ті або інші структури ВНС як у центральному відділі, так і в периферичних частинах. При цьому більшість проявів обумовлено підвищенням їх збудливості, часто з перевагою тонусу симпатичної або парасимпатичної системи. Спостерігаються дисфункції органів та системокомплексів, дистрофії, вазомоторні реакції, порушення терморегуляції, обмінних процесів, діяльності серцево-судинної й дихальної систем. Вегетативні розлади спостерігаються не тільки при безпосередній поразці саме вегетативних структур, але й при будь-якій поразці головного й спинного мозку, захворюваннях і травмах периферичних нервів, що підтверджує викладені в лекції принципові положення про будову й функцію ВНС як спеціалізованих утворень нервової системи організму в її єдності й цілісності.