10. Тематичний план лекцій

№ п/п	Кіл-ть годин	Тема
МОДУЛЬ 1
	2	Введення в анатомію. Функціональна анатомія скелета. Вчення про з'єднання кісток.
	2	Морфо-функціональна анатомія черепа.
	2	Огляд будови м'язевої системи. М'язи та топографія голови, шиї.
	2	Введення в спланхнологію. Системи життєзабезпечення організму.
	2	Порожнина рота. Зубо-щелепна система.
МОДУЛЬ 2
	2	Функціональна анатомія серця та кровоносних судин
	2	Функціональна анатомія лімфатичної та імунної систем.
	2	Огляд будови ЦНС, класифікація нервової системи.
	2	Периферична нервова система. Соматичні сплетення та черепні нерви.
	2	Огляд вегетативної нервової системи, її центральні відділи. Принципи вегетативної іннервації органів.

10.1. Розширений тематичний план лекцій у 1-му модулі.

Тема 1. Введення в анатомію. Функціональна анатомія скелета. Вчення про з'єднання кісток.

Питання для розгляду:

1. Визначення анатомії.

2. Класифікація анатомії, її місце в системі біологічних наук.

Анатомія як біологічна наука та складова частина морфології. Основне завдання анатомії людини - розкриття матеріальної природи (структури) людського організму в процесі його розвитку і життєдіяльності. Основний метод вивчення в анатомії -розтинання (аналіз); за аналізом повинен йти синтез -узагальнення окремих даних до поняття про цілісний людський організм (у спокої й у русі). Зв'язок анатомії людини з порівняльною анатомією, ембріологією, фізіологією й гістологією. Різновиди анатомії - нормальна, патологічна, топографічна або хірургічна (М.І. Пирогов), функціональна (П.Ф. Лесгафт), вікова (М.П. Гундобін), типова (В.М. Шевкуненко) й ін. Зв'язок анатомії із практичною медициною.

3. Методи й принципи анатомічних досліджень.

Положення тіла людини, умовно прийняте при вивченні взаємовідношення між його частинами. Скелето-, син- і голотопічне положення органів. Площини, проведені через тіло при умовному розсіченні його на частини - фронтальна, сагиттальна й горизонтальна можливі осі. Визначення положення органів стосовно зазначених площин. Загальні поняття про варіанти й аномалії в положенні й будові органів людського організму.

4. Історичні етапи розвитку анатомії; анатоми зі світовим іменем.

Виникнення анатомії з потреб медицини (лікування) у далекій давнині. Ритуальне бальзамування єгиптян, яке сприяло розвитку анатомічних знань. Анатомія в епоху рабовласницького ладу в Греції, Олександрії, у Римській імперії у зв'язку з особливостями економічного, політичного й географічного положення цих країн. Гіпократ (460-377р. до н.е.) і його заслуги в медицині; гуморальна теорія. Арістотель (384-322р. до н.е.) і його вчення про поступовий розвиток організмів. В Олександрії - Герофіл і Еразистрат. К. Гален і його дослідження. Анатомія в епоху феодального суспільства. Авіценна. Епоха відродження (14-16 вв.) Леонардо да Вінчі, Везалій, Фаллопій і Євстахій, М. Сервет і В. Гарвей, Азеліо, Мальпігі. Вітчизняні анатомічні школи: В.І. Буяльский, Н.І. Пирогов, П.Ф. Лесгафт, В.П. Воробйов, Г.М. Йосифов, В.Н. Шевкуненко, В.Н. Тонков. Львівська, Харківська, Київська, Кримська школа морфологів: Р.І. Гельвіг, В.В. Бобін, В.І. Зяблов, Б.П. Хватов, Г.М. Петров, В.В, Ткач.

5. Вікова періодизація людини. Поняття про онто- і філогенез.

Людський організм як єдина цілісна система, всі частини якої тісно зв'язані одна з одною і взаємно обумовлені. Організм перебуває в єдності з навколишнім середовищем та знаходиться під його впливом. Цілісність організму обумовлена об'єднанням всіх його елементів у єдину масу, гуморальним і нервовим зв'язками частин організму. Системи й апарати органів, поєднані за загальними структурними ознаками і подібними функціями. Органи як особливе ціле й разом з тим частини організму; мінливість органів протягом існування організму. Види й функції тканин. Клітини, міжклітинна речовина як форми існування живої матерії. Формування тканин і органів з елементів зародкових листків.

6. Етапи становлення анатомічної номенклатури.

Перелік анатомічних термінів становить номенклатуру. Базельська анатомічна номенклатура 1895 р. Паризька анатомічна номенклатура - 1955 р. Сан-Пауловська міжнародна анатомічна номенклатура - 1997 р. Український стандарт міжнародної анатомічної номенклатури (Київ, 2001р.).

7. Анатомічна навчальна література.

Обов'язкова література - підручники, атласи, навчальні посібники. Додаткова література - монографії, енциклопедії, довідники.

8. Онтогенез скелета і його функції.

Загальні поняття про скелет, що виконує опорну й трофічну функції. М'який (сполучнотканинний), пружний (хрящовий) і твердий (кістковий) скелет), особливості будови. Органічна й неорганічна речовини кісток, їх роль і вікова мінливість. Архітектура кісток як органів -компактна й губчата кісткова речовина, окістя, суглобні хрящі, кістковий мозок, судини й нерви.

9. Фактори, що впливають на остеогенез і методи його дослідження.

Формотворний вплив на структуру кісток суміжних з ними органів. Вплив умов харчування на ріст і розвиток кісток. Вплив функції (роботи, вправ) на розвиток скелета (П.Ф. Лесгафт і його учні). Перебудова структури кісток протягом всього життя. Остеосклероз і остепороз. Деякі історичні дані про вивчення скелета - Гіппократ, Гален, Леонардо да Вінчі, Везалій, Келлікер, Рентген, Раубер та ін.

10. Кістка як орган, її будова. Класифікація кісток.

Кістки як органи твердої опори, частини апарата руху, захисні утворення, вмістища для органів, депо мінеральних солей, що беруть участь у підтримці рівноваги внутрішнього середовища організму.

11. Гістологічна будова кістки, її ріст.

Загальні дані про макромікроскопічну будову кісток - грубоволокниста (незріла) і пластинчаста (компактна - структурна одиниця остеон; губчата - структурна одиниця трабекула) кісткова тканина.

12. Анатомічна структура скелета.

Кістковий скелет людини і його відділи. Розподіл кісток по формі й внутрішній будові – довгі й короткі, трубчасті, губчаті, плоскі, повітроносні й змішані ( М.Г. Прівес); частини кісток – діафізи, епіфізи, метафізи, апофізи.

13. Віковий остеогенез скелета.

Стадії розвитку кісткового скелета. Ендесмальний, перихондральний (періостальний) і ендохондральний остеогенези. Особливості формування кісток черепа, хребта, кінцівок. Основні й додаткові центри скостеніння.

14. Аномалії розвитку скелета.

Варіації й аномалії хребетного стовпа, грудної клітки, кісток пояса й вільний верхньої й нижньої кінцівок. Походження аномалій.

15. Класифікація безперервних з'єднань. Різновиди безперервних з'єднань - фіброзні (синдесмози), хрящові (синхондрози) і кісткові (синостози). Синдесмози - фіброзні й еластичні зв'язки, перетинки (міжкісткові, затульні), шви (зубчасті, лускаті, плоскі), вклинення. Синхондрози - волокнисті й гіалинові (еластичні), тимчасові, постійні. Синостози як вікові зміни інших безперервних з'єднань.

16. Поняття про суглоби. Обов'язкові й допоміжні елементи суглоба.

Змішані з'єднання кісток - симфізи (напівсуглоби). Суглоби і їхні кардинальні ознаки - суглобові хрящі, що покривають суглобові поверхні кісток, суглобова сумка, суглобова порожнина, суглобова рідина, суглобові диски та меніски. Допоміжні ознаки суглобів – поза- та внутрісуглобові зв'язки, синовіальні складки й ворсинки, синовіальні випинання й сумки синовіальні, меніски.

17. Класифікація перервних з'єднань за будовою й функцією.

Суглоби за формою:

одноосьові (блокоподібні, циліндричні, гвинтоподібні)

двоосьові ( еліпсоподібні,сідлоподібні, двовиросткові)

триосьові (кулясті, плоскі, горіхоподібні)

Суглоби за будовою: прості, складні, комплексні, комбіновані.

18. Навчальна схема опису суглобів: назва, сглобові поверхні, вид суглоба, форма суглоба, його функціїї, анатомічні особливості (додаткові елементи).