Мокре озолення

В основі цього методу лежить безперервна дія на зразок сильно окислюючої суміш, під дією якої органічна речовина руйнується без утворення вугілля, так як вуглець повністю окислюється до СО₂.

При мокрому озоленні не мають місце втрати фосфору, калію та інших елементів, так як температура вмісту у колбі не перевищує 338^оС. Озолення ведуть у витяжній шафі у колбах або пробірках з тугоплавкого скла. Для озолення застосовують декілька рецептів окислюючих сумішей: суміш концентрованих кислот сірчаної і азотної (1:1), азотної і сірчаної (10-20:1), сірчаної і хлорної (4:1) або концентратної сірчаної кислоти в присутності каталізаторів (селен металевий, пергідроль, суміш сульфатів калію та міді тощо).

Формула розрахунку:

,

де Х– вміст сирої золи, %

а – маса сирої золи , г

в – наважка корму, г.

Таблиця 15

Форма для запису результатів визначення сирої золи

Показники	Визначення
	перше	друге	середнє
Маса тигля із зразком, г
Маса порожнього тигля, г
Наважка, г
Маса тигля після прокалювання, г: перше зважування
друге зважування
Третє зважування
Маса золи, г
Вміст золи у : повітряно-сухій речовині, %
абсолютно сухій речовині, %
первинній речовині, %
Вміст органічної речовини, %

Контрольні питання

1. Що таке зола м'яса?

2. Які групи сполук входять до золи?

3. Як відкрити макроелементи м'яса?

4. Яка біохімічна суть дослідження наявності в золі заліза?

5. Що таке зола м'яса?

6. Які групи сполук входять до золи?

7. Як відкрити макроелементи м'яса?

8. Яка біохімічна суть дослідження наявності в золі заліза?

ЛАБОРТОРНА РОБОТА № 9

Тема: «Якісне відкриття і кількісне дослідження складових сполук у м’ясі. Обрахунок різних біохімічних та якісних показників м'яса»

ЯКІСНЕ ВІДКРИТТЯ І КІЛЬКІСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ АЗОТОВМІСНИХ РЕЧОВИН М’ЯСА

9.1. Якісне відкриття окремих азотовмісних речовин м'яса

Мета: Освоїти принципи, методи та хід визначення якісного і кількісного складу азотовмісних речовин м'яса.

Завдання: Оволодіти методиками якісного відкриття окремих азотовмісних речовин.

Матеріали та обладнання: пробірки, мірні піпетки, колби різної ємності, шпателі, лопатки, ваги торсійні, дослідні зразки, робочі зошити, 10%-ний розчин їдкого натра, 0,1%-ний розчин сірчанокислої міді, конц. азотна кислота, конц. Розчин аміаку, реактив Неслера, індикатори паперові, , метиловий спирт, 0,15 М фосфатний буфер з рН 6,5, що містить хлористий калій у 0,3 М концентрації, дистильована вода, фільтри паперові, марля, магнітна мішалка, центрифуга, холодильна камера, концентрована сірчана кислота Н₂SО₄ (питома маса 1,84, ДСТ 4204—77, х.ч.); децинормальний (0,1 н) розчин Н₂SО₄; борна кислота Н₃ВО₃ (ДСТ 9656—61, х.ч.), з якої готують 2 %-ний розчин; соляна кислота (НС1, х. ч.), 33 %-ний розчин NаОН, сірчанокисла мідь — СuSО₄-5Н₂О (ДСТ 4165-66, х. ч.); сірчанокислий калій — К₂SО₄ (ДСТ 4145—65, х.ч.); селен елементарний; селеновий каталізатор (розтирають і змішують 100 г сірчанокислого калію, 10 г сірчанокислої міді і 2 г селену. За відсутності селену застосовують суміші сірчанокислої міді і сірчанокислого калію); індикатори: Таширо, конгорот, метилоранж, 0,6 % розчин хлористого натру, 0,2% розчин їдкого натру, 0,1% розчин їдкого натру, реактиви для визначення азоту, 20% розчин оцтової кислоти, водяна баня, центрифуга, фільтрувальний папір, вата, тести рН, колби на 100 та 200мл.

Для приготування індикатора Таширо 0,02 г метилового червоного розчиняють у 60 мл етилового спирту, потім додають 40 мл води. Після цього 0,1мг метиленової сині розчиняють у 100 мл води. Перед роботою змішують 25 мл метилового червоного і 3 мл розчину метиленової сині; дистильована вода; лакмусовий папір (червоний); пемза порошкоподібна чи гранульована (можна використовувати скляні чи порцелянові трубочки); ваги аналітичні, циліндрик на 10 мл для відбору наважки корму або іншого субстрату; колби Кьельдаля (для спалювання - ємністю 200-250 мл, для відгону - ємністю 500-750 мл); штатив для колб, що використовується при спалюванні корму; відгінний апарат Кьельдаля (для відгону аміаку), колбонагрівачі чи інше джерело нагрівання, бюретки на 25-50 мл, мірні циліндри ємністю 25-50 мл; установка для титрованих розчинів; колби конічні чи мірні на 250-500 мл; крапельниця для індикатора; краплеутворювачі; прилад для промивання.