Терапия

Джерела інформації. Основна література:

1.Синяченко О.В., Игнатенко Г.А. Пропедевтика внутрішніх хвороб: навчальний посібник.-Донецьк: Донеччина, 1999.- С.414-422, 189-194.

2.Лекція.

3.Струтинский А.В. та ін „Основи семиотики заболеваний внутренних органов”, Атлас, Москва, 2008 р ua

4.Граф-логічної структури по темі заняття (див. додаток № 1, 2, 3, 4, 5).

5.інтернет-сайт кафедри адреса: www.cardiology.dsmu.edu.ua .Додаткова література:

1.Лисенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомія людини. –З -Петербург.: З «Гіппократ», 1998.-С. 150-171.

2.Фізіологія людини. Під ред. Р. Шмидта й Г. Тевса.- Москва:З «Мир». 1986.-

С.141-152. .

3.Нормальна фізіологія. За ред. В.И. Филимонова. - К : Здоров'я, 1994.-608 с.

4.Миколаєва А.Я. Біологічна хімія: Учеб. для мед. вузів - Г :Высш.шк edu

8.Василенко В.Х., Гребенев А.Л. Пропедевтика внутрішніх хвороб: Підручник.-

М.: Медицина, 1983.-С.386-450.

9.Гребенев А.Л. Пропедевтика внутрішніх хвороб: Підручник.-М.: Медицина, 1995.-С.227-289.

7BДОСЛІДЖЕННЯ ПОКАЗНИКІВ.dsmuШЛУНКОВОГО СОКУ

Шлунковий сік - продукт діяльності шлункових залоз і слизистої оболонки cardiologyшлунку. Його дослідження проводять для виявлення захворювань шлунку і контролю за станом його видільної функції в процесі лікування. Шлунковий сік

отримують за допомогою зондування.

З вечора напередодні хворий не повинен їсти, пити, палити.

Чистий шлунковий сік є безбарвною рідиною, без запаху із зваженими грудочками слизу, і володіє вираженими бактерицидними і бактеріостатичними властивостями, за рахунок наявності соляної кислоти (НСl), а також саме володіє високою протеолітичною активністю за рахунок ферментів:

пепсин (оптимальна протеазна дія пепсину знаходиться при рН 1,5-2,0, пептидазного - при рН близько до 4,0)

гастриксин (гастрин), що володіє максимальною протеолітичною активністю при рН 3,2.

Кількість пепсину в шлунковому соку в 2-4 рази більше, ніж гастриксина. Роздільне визначення пепсину і гастриксина має важливе значення. Шлунковий сік має кислу реакцію; добова його кількість - близько 2 літрів. Кількість шлункового вмісту вимірюється в порціях, отриманих натщесерце і після пробного сніданку - харчового подразника.

·

·

·

м'ясний бульйон; капустяний сік; розчин кофеїну і так далі

181

Проте отримувані результати значно відрізнялися один від одного, що зрештою змусило відмовитися від вживання цих пробних сніданків.

Пріоритет залишає за собою субмаксимальний тест гістаміну (0,01 мг/кг гістаміну дигидрохлоріду підшкірно). Більш інформативний максимальний тест (0,0245 мг/кг гістаміну дигидрохлоріду підшкірно) гістаміну, і інші пентагастрин, інсулін, теофілін.

Гнильний запах шлункового соку з'являється при гнитті харчових білків і при розпаді ракової пухлини. Домішка жовчі забарвлює сік в жовтий або зелений колір. Наявність крові змінює забарвлення від червоної до коричневої При

гастриті і інших захворюваннях шлунку виявляється в значних кількостях слиз.
Лабораторні дослідження шлункового вмісту дозволяють визначити у ньому:
1. показники кислотної секреції та активності ферментів;		.
			ua
2. показники цитопротекції - здатність слизистої оболонки оберігати клітини
епітелію від загибелі вона включає:
а: антикислотний і антипепсиновий бар'єри,
б: нормальну регенераторну активність покривно-ямкового епітелію,
с: кровотік у слизистій оболонці шлунку.	.
д. мікробну флору шлунку.
		edu

Клітини залоз шлунку підрозділяються на головні, обкладні і додаткові. Кожна група клітин виробляє певні складові частини соку.

1.Головні клітини виробляють ферменти, за допомогою яких розщеплюються харчовіречовини: пепсин, щорозщеплюєбілки, ліпази, щорозщеплюютьжир, іін.

2.Обкладні клітини виробляють соляну кислоту, яка створює кисле середовище у порожнині шлунку.Концентрація соляної кислоти в шлунковому соку дорівнює 0,4-0,5%. Їй належить особлива і дуже велика роль у травленні: вона розм'якшує деякі речовини харчової грудки, активізує ферменти, вбиває мікроорганізми, підсилює вироблення ферментів підшлункової залози, сприяє утворенню травних гормонів. Вміст соляної кислоти в шлунковому соку визначається поняттям кислотність. Кислотність не завжди однакова, вона залежить від швидкості виділення соку і від нейтралізуючої дії шлункового слизу, змінюється також при захворюваннях органів травної системи.

а. Збільшення кислотності вмісту шлунку спостерігається при виразковій хворобі, особливо при виразці дванадцятипалої кишки.

b. Зменшення кислотності наголошується при гострих запальних захворюваннях печінки і жовчного міхура, порушеннях живлення, при хронічних гастритах і раку шлунку, а також при анеміях.

3.Додаткові клітини виділяють слиз, вона нейтралізує соляну кислоту, знижуючи кислотність шлункового соку і захищаючи слизисту оболонку від роздратування.

Окрім ферментів, слизу і соляної кислоти, шлунковий вміст складається з ряду органічних і неорганічних речовин, а також особливої речовини - чинника Касла, який забезпечує всмоктування вітаміну В12. Цей вітамін необхідний для

нормального дозрівання червоних кров'яних тілець в кістковому мозку. Характерна особливість шлункового вмісту здорових людей - відсутність уdsmucardiology

ньому патологічних домішок і залишків з'їденою напередодні їжі. При

182

порушенні евакуаторной функції шлунку мікроскопічне дослідження може виявити ці залишки.

Наявність в шлунковому соку слизу з лейкоцитами може вказувати на органічну поразку слизистої оболонки шлунку -гастрит, виразкова хвороба, поліпоз, рак.

При пухлині шлунку клітини її можуть бути виявлені у шлунковому вмісті. Ось чому дослідження шлункового соку слід вважати важливим діагностичним

методом.	.
При виразці шлунку, більшість пептичних виразок (до 95%) локалізуються у

частині пілоричного відділу шлунку і початкового відділу дванадцятипалої
		edu
кишки. Для цих хворих характерний гіперсекреторний синдром (збільшена
продукція HCI і інтенсивність протеоліза), особливо при дуоденальнійua
локалізації виразки. Найбільшою мірою базальна кислотопродукция збільшена
у хворих дуоденальними виразками на 30-100% і більш.
7,3-8,0).	ДОСЛІДЖЕННЯ ДУОДЕНАЛЬНОГО ВМІСТУ І ЖОВЧІ
	dsmu

Вміст дванадцятипалої кишки, одержуване шляхом.дуоденального зондування, є сумішшю жовчі, секретів дванадцятипалої кишки, підшлункової залози і деякої кількості шлункового соку.

З метою виявлення захворювань жовчних протоків застосовується метод дуоденального зондування з подальшим вивченням вмісту дванадцятипалої кишки.

З його допомогою визначають склад жовчі, по ряду ознак судять про можливу затримку її в жовчному міхурі., виявляють мікроби або паразитів.

Жовч - продукт секреції печінкових клітин, є рідиною золотисто-жовтого cardiologyкольору, що має лужну реакцію (щільністю 1,007-1,015, лужною реакцією (рН Основними компонентами жовчі є жовчні кислоти (переважно холева),

пігменти (білірубін і білівердин) і холестерин. Розрізняють жовч печінкову і жовч міхурну. Відмінності міхурної жовчі від печінкової полягає у тому, що слизиста оболонка міхура продукує муцин і володіє здатність всмоктувати воду, тому в міхурі жовч має в'язку і тягучу консистенцію.

Основні функції жовчі:

- підвищує активність ферментів панкреатичного соку, особливо ліпази

-безпосередньо бере участь у травленні за рахунок власних ферментів амілаз та протеаз

-виводить з організму різні екзота ендогенні токсичні речовини

-емульгує жири і готує їх до подальшого розщеплювання

-необхідна для всмоктування жиророзчинних вітамінів A,D,E,K

-підсилює секреторну функцію підшлункової залози

-підвищує тонус і моторику ШКТ

-бере участь в пристеночному травленні у тонкому кишечнику

-робить бактеріостатичний вплив на флору кишечника, попереджаючи розвиток гнильних процесів.

Дуоденальне зондування проводять натщесерце, не раніше чим через 10-12

183

годин після останнього прийому страви або рідини. Найбільш інформативний метод фракційного дуоденального зондування.

При проведенні фракційного дуоденального зондування загальноприйнятою є оцінка тимчасових параметрів фаз виділення жовчі, її кількості, а потім проведення огляду, біохімічних, мікроскопічних і бактеріологічних досліджень отриманих порцій жовчі.

I фазазагальної жовчної		характеризується жовчю порції				ua
протоки		"А",			.
		час виділення 10-20 мін,
		кількість 20 мл		edu
		золотисто-жовте забарвлення
II фазазакритого сфінктера Одді		тривалість 2-6 мін,
		жовчі немає
III фазажовч порції "А"		час виділення 3-5 мін,
дистального відділу загальної		dsmu
		кількість 3-5 мл
протоки			.
IV фазапорції "В"		час виділення 20-30 мін,
		кількість 30-50 мл
		темно-оливковий або коричневий
		відтінок
V фазапорції "С"	.	час виділення 20-30 мін,
		кількість перевищує порцію "В"
		золотисто-жовте забарвлення

Оцінкарезультатівфракційногодуоденальногозондуваннядозволяєвизначити різніпорушеннямоторноїфункціїжовчногоміхураіжовчовивіднихпротоків:

1.	гіпотонію сфінктера Одді - укорочення фази закритого сфінктера Одді
менше 3 хв. і виділення жовчі із швидкістю більше 2 мл/хвил.
2.	гіпертонію сфінктера Одді - збільшенням тривалості закритого сфінктера
Одді більше 6 хвил., виділення жовчі В і С переривисте, сповільнене, можливі
болі, введення новокаїну збільшує об'ємну швидкість струму жовчі.
3.	гіпотонію жовчного міхура - подовження часу виділення порції В - більше
60 хвил.; зниженням об'ємної швидкості жовчовиділення і збільшенням об'єму
порції В - більше 100 мл
4.	гіпертонію жовчного міхура - зменшенням часу виділення порції В - менше
20 хвил., збільшенням об'ємної швидкості жовчовиділення - більше 5 мл/хвил;
об'єм порції В істотно не змінений.
5.	гіпертонію міхурної протоки - скрута виділення жовчі.
cardiologyМікроскопічне дослідження.

Лейкоцити. Велика кількість лейкоцитів в порціях В і С може вказувати на наявність запального процесу в жовчовивідних протоках (холецистит, холецистохолангіт), також можливе їх в нежовчне походження (домішка

184

шлункового і панкреатичного соків, міграція із слизистої оболонки дванадцятипалої кишки - харчовий лейкопедіз).

Епітеліальні клітини - велике кількості круглих епітеліальних клітин в порціях В і С -патологічні зміни в дванадцятипалій кишці, циліндрові епітеліальні клітини - верифікаціязапаленняжовчнихпротоків.

Білірубін кальцію і кристали холестерину. Виявлення їх характерніший для застою жовчі, що найчастіше властиве жовчнокам'яній хворобі.

Прості і гельмінти. Дослідження дуоденального вмісту рекомендується

проводити	при підозрінні на гельмінтози печінки і жовчного		міхура
(опісторхоз,	фасціолез, клонорхоз, дикроцеліоз) і дванадцятипалої		кишки
(стронгілоїдоз, трихостронгілоидоз).		.
Бактеріологічне дослідження жовчі проводиться для визначення складуua
мікрофлори і чутливості її до антибіотиків.

Проте ці методи вимагають дорогого устаткування.і черезeduсвою складність найчастіше застосовуються в наукових дослідженнях.

Біохімічне дослідження жовчі дає уявлення про концентраційну функцію

жовчного міхура і колоїдної стійкості жовчі, а також про наявність запального

процесу.

ДОСЛІДЖЕННЯ КАЛУ Дослідження калу у сучасних умовах найчастіше проводиться в трьох

напрямах:
1. загальний аналіз калу	.
а) як протікають процеси травлення, і чи є їх порушення
б) виявити ознаки запальних захворювань товстої і прямої кишки
cardiologyОсновні ознаки хвороб, що виявляються при дослідженні калу.

в) визначаються яйця глистів та деякіdsmuпрості організми

2. дослідження калу на приховану кров - виявлення ранніх ознак виразкових процесів, поліпів і пухлин шлунково-кишкового тракту 3. визначення мікробного складу - виявляє збудників кишкових інфекцій

(дизентерія, сальмонельоз), а також наявність дисбактеріозу.

Підготовка до дослідження. При проведенні загального аналізу калу спеціальної підготовки не потрібно. Але слід пам'ятати, що на дослідження не можна направляти кал після клізми, введення свічок, прийому касторової і вазелінової олії, заліза, препаратів вісмуту (де-нол), після рентгенівського обстеження за допомогою барію. Кал не повинен містити сторонніх домішок, наприклад, сечі.

При проведенні дослідження на наявність прихованої крові в калі необхідно за 3-4 дні виключити з харчового раціону пацієнта м'ясо, рибу, яйця. Хворому треба рекомендувати у ці дні не чистити зуби, а лише полоскати рот. Ці заходи необхідні, аби попередити так звані помилково позитивні результати проби

Загальний аналіз калу.

М'язові волокна (креаторея) - визначаються при порушеннях функції шлунку і підшлункової залози, коли виділяється недостатня кількість соляної кислоти

185

та ферментів, що переварюють білки. Джерелом білка в їжі в основному є м'ясні продукти, риба.

Крапельки жиру і кристали жирних кислот (стеаторея) - виявляються при порушенні функції тонкої кишки унаслідок недостатнього вироблення ферментів, що переварюють жири (вершкове і рослинне масло, сметана).

Зерна крохмалю (амилорея) буває у хворих з порушеною функцією підшлункової залози через відсутність ферменту, що переварює крохмаль (хліб

і хлібобулочні вироби, картопля, овочі, фрукти).	.
Еритроцити і лейкоцити виявляються в калі при запальних і пухлинних

процесах в кінцевих ділянках товстої кишки у хворих дизентерією, виразковим
колітом, поліпами і пухлинами товстої кишки.	edu	ua
Яйця глистів - часто виявляються у людей з кишковими розладами.

Амеби, балантидії, лямблії - прості організми. Є причиною відповідних захворювань - амебіазу, лямбліозу.

Дослідження калу на приховану кров. .

Позитивна реакція калу на приховану кров означає, що у людини, можливо,

є хвороби шлунково-кишкового трактуdsmu, що викликають порушення цілісності слизовою оболонкою, і тоді в просвіт шлунку або кишки виділяється невелика кількість крові, яка не видна оком. Це буває при виразці шлунку або кишки 12перстної, виразковому коліті, хворобі Крону, пухлинах, поліпах. Прихована кровотеча є сигналом неблагополуччя в травній системі, вона заставляє підозрювати, зокрема, пухлинний процес. Тому це дослідження використовується на першому етапі профілактики пухлин шлунково-кишкового тракту під час профілактичних.оглядів.

Дослідження мікробного складу калу (бактеріологічне дослідження). cardiologyВиявлення в калі мікробів - збудників кишкових інфекцій. Виявляються

збудники дизентерії, сальмонельозу, холери, черевного тифу та деяких інших інфекцій. Результати цих досліджень є вирішальними для розпізнавання інфекційних хвороб.

Порушення співвідношення між різними видами мікроорганізмів у кишечнику - дисбактеріоз. Виявляється при більшості гострих та хронічних захворюваннях кишечника, після вживання антибіотиків, деяких інших ліків. Дисбактеріоз сам по собі може викликати запальні зміни в кишці, або навіть в інших органах.

РЕНТГЕНОДІАГНОСТИКА

Лише після введення до практики рентген-контрастної речовини сульфату барія почалося систематичне вивчення і дослідження ШКТ. Сьогодні при класичному дослідженні органів травлення (шлунково-кишкового тракту) використовують три принципа:

1. Рентгендослідження до прийому контрастної маси (для оцінки скупчень газу, каменів, чужорідних тіл і тому подібне); 2. Обстеження з контрастуванням сульфатом барії і повітрям;

3. Детальне вивчення стану шлуночного тракту. Він, у свою чергу, виконується трьома прийомами:

186

о Використанням властивості формування складок при невеликому розтягуванні травного каналу; о Використанням можливості розтягування органу для вирівнювання складок;

о Зміною кількості контрасту, що вводиться, для діставання можливості оцінки положення, форми, еластичності і активності стінок ШКТ.

Все це допомагає детальному вивченню структури і функції ШКТ. До методів дослідження шлунку та 12-перстної кишки, окрім оглядової рентгенограми, відносять:

· метод контрастного сніданку. Свідчення: широкий спектр захворювань

стравоходу, шлунку, дванадцятипалої кишки, питання трудової експертизи.ua, визначення ефективності лікування. При необхідності метод може використовуватися при профдоглядах для виявлення приховано діючіх захворювань;

·пневмогастрография і подвійне контрастування шлунку. Основне свідчення: пухлини; .

·діагностичний пневмоперитонеум (введення газу у черевну порожнину).

Свідчення: пухлини, кісти, аномалії розвитку органів;

·парієтографія - метод дослідження товщини стінок. Проводиться контрастуванням газом. Свідчення - пухлини;

·потрійне контрастування шлунку (барієм, повітрям усередині і зовні шлунку). Свідчення - диференціальна діагностика між пухлинами і іншою патологією шлунку. До протипоказань для останніх трьох методів відносять

важкі захворювання нирок, печінки, серця та судин, гострі запальні захворювання органів черевної.порожнини;

·релаксаційна дуоденографія Дослідження після введення релаксантів. Свідчення: виразки, дивертикули, об'ємні утворення кишки 12-перста.edudsmu

cardiologyСитуаційні завдання.

ЗАВДАННЯ №1

Хворий П., 28 років, скаржиться на слабкість, здуття живота, пронос (стілець до 4-5 раз на добу, рясний). Копрологічне дослідження: консистенція кашкоподібна, колір сірувато-жовтий з жирним блиском, позитивна реакція на білірубін. Мікроскопія: збільшена кількість жирних кислот та мила, помірна кількість нейтрального жиру, невелика кількість м'язових волокон, переварена клітковина, значна кількість крохмалу. У якому відділі шлунково-кишкового такту недостатність переварювання може дати подібну картину калу:

A.Недостатність шлункового травлення

B.Недостатність підшлункової залози

C.Недостатність переварювання у тонкому кишечнику

D.Недостатність шлункового переварювання і недостатність підшлункової залози

E. Недостатність переварювання у тонкому кишечнику і недостатність підшлункової залози

187

ЗАВДАННЯ №2

Хворий До., 52 роки, скаржиться на слабкість, відсутність апетиту, тягар у підкладкової області після їди. При дослідженні шлункової секреції: загальна кислотність 0 тобто, вільна соляна кислота 0 т.о.; перша фаза секреції: базальна секреція - 34 мл, загальна кислотність 20 тобто, вільна соляна кислота 0 т.о.; через 25 хвилин після введеного пробного сніданку отримано 190 мл «залишку»; друга фаза секреції: стимульована - 48 мл, загальна кислотність 20

	тобто, вільна соляна кислота 0 тобто Яка кислотність шлункового соку?
	A.Нормальна	.
			ua
	B.Гипоацидна	edu
	C.Аноцидна
	D.Гиперацидна
	E. Збільшена

ЗАВДАННЯ №3

Ознакою характерного запалення в жовчних протоках.з’являється: A.Наявність лейкоцитів у жовчі під час першої фази дуоденального зондування B.Зниження лейкоцитів у жовчі підdsmuчас другої фази дуоденального зондування C.Підвищення кількості лейкоцитів у жовчі порції А

D.Підвищення кількості лейкоцитів у жовчі порції В

E. Підвищення кількості лейкоцитів у жовчі порції С

Еталони відповідей до завдань контролюючого типа: 1-С; 2-С; 3-Е:

Завдання для перевірки досягнення конкретних цілей вчення.

B.наявність гною у калі .

C.наявність тяжів, пластівців, щільних утворень

D.значний вміст жиру у калі

E.виділення грудок неперетравленої їжі

2. Вміст вільної соляної кислоти здорової людини на голодний шлунок:

A.80 тобто

B.0-15 тобто

C.0-50 тобто

D.30-50 тобто

E.50-60 тобто

3.Скільки анатомічних звужень розрізняють в стравоході:

A.2 B.3 C.4 D.5 E. 6

4.Для чого використовують барієву суспензію при контрастній

рентгенографії

A.Збільшення перистальтикиcardiology

B.Очищення шлунку

188

C.Спазмолітичного ефекту

D.Контрастуваннядосліджуваногооргану, рельєфностітайогоевакуаторноїздібності

E.Підвищення газоутворення

5. У приведеному переліку захворювань вкажіть ті з них, при яких
введення зонда для фракційного дослідження шлункового вмісту
протипоказано небезпеки.
A.Загострення виразкової хвороби
B.Виразкова хвороба шлунку, шлункова кровотеча 3 тиж. тому					.
C.Хронічний гастрит						ua
D.Хронічний холецистит			edu
E. Стенокардія напруги і спокою
6. Що таке амилорея:
A.наявність у випорожненнях неперетравлених залишків м'ясної їжі
B.наявність гноїть у калі
C.наявність тяжів, пластівців, щільних утворень
D.значний вміст у калі жиру
E. виділення грудок неперетравленої їжі багатою крохмалем
7. Що з’являється найсильнішим подразником шлункової.				секреції:
A.капустяний сік
B.алкоголь
C.кава
D.інсулін
E. гістамін	.
8. Які клітини виділяють соляну кислоту в шлунку:
A.Головні клітини
cardiologyE. про підвищене утворення молочної кислоти
B.Обкладні клітини		dsmu
C.Келихоподібні клітини

D.Додаткові клітини

E. Циліндрові клітини

9. Хворому 70 кг, проводилося фракційне зондування:

Визначите необхідну дозу гістаміну для п/к введення:

A.0,7 мл 0,1% р-ра

B.0,8 мл 0,1% р-ра

C.1 мл 0,1% р-ра

D.0,5 мл 0,1% р-ра

E. 1,5 мл 0,1% р-ра

10. Про що свідчить збільшення зв'язаної соляної кислоти:

A.про помилку при визначенні вільної кислоти B.про наявність в шлунковому соку білків

C.про наявність в шлунковому соку бікарбонатів

D.про дефіцит в шлунковому соку вільної соляної кислоти

Еталони відповідей до вирішення завдань.

Завдання 1: D. Завдання 2: В. Завдання 3: C. Завдання 4:D. Завдання 5:B. Завдання 6: E. Завдання 7: E. Завдання 8: B. Завдання 9:A. Завдання 10:B.

189

Короткі методичні вказівки до роботи на занятті

Аудиторне заняття починається в учбовій кімнаті з перевірки і корекції завдань вихідного рівня знань. Потім обговорюються методи фракційного дослідження шлункового вмісту, дослідження дуоденального вмісту, дослідження випорожненнях, рентгенологічного дослідження ШКТ. Після цього навики, отримані в першій частині заняття, студенти закріплюють під час самостійного обстеження хворого. Цей розділ заняття проводиться у палатах. По закінченні заняття проводиться обговорення даних, отриманих студентами під час курації хворих. Заняття продовжується в учбовій кімнаті, де студентам пропонується вирішити контрольні завдання за фактичним матеріалом теми,

підводиться підсумок аудиторного заняття.	.
Тестові контрольні завдання	edu	ua
1. У якому відділі шлунково-кишкового тракту недостатність

переварювання може дати подібну картину калу - консистенція кашкоподібна,

колір сірувато-жовтий з жирним блиском, позитивна реакція на білірубін. Мікроскопія: значна кількість жирних кислот та мила, помірна кількість

нейтрального жиру, невелика кількість м'язових волокон, переварена клітковина,
значна кількість крохмалю.	.
A.недостатність шлункового переварювання
B.недостатність підшлункової залози

C.недостатність переварювання у тонкому кишечнику (хр. ентерит) D.одночасна недостатність переварювання всіх відділів ШКТ

E. недостатність шлункового переварювання і підшлункової залози

2. Що таке креаторея:

A.наявність у випорожненнях неперетравлених залишків м'ясної їжі

B.наявність гною у калі	.
	dsmu

C.наявність тяжів, пластівців, щільних утворень

D.значний вміст в калі жиру

E. виділення грудок неперетравленої їжі

3. Який метод найточніше відображає секреторну функцію шлунку:

A.одномоментний (товстим зондом)

B.фракційний (тонким зондом)

C.беззондові (уропепсин, десмоидная спроба, іонообмінні смоли)

D.радиометричні

E.вимір електрометрії рН 4. Хворому 61 р., проводилося фракційне зондування, порції:

На пустий шлунок - 0 мл, загальна кислотність - 0 т.ед., вільна соляна кислота - 0 т.од., 1 базальна для фази - 10,0, 0,5 мл, загальна кислотність10,0, 0,12 т.ед., вільна

соляна кислота - 0, 0, 0, 0, т.ед., 2 фаза- стимульована (гістамін 0,1% мл п/к) - 5,8,5,0 мл, загальна кислотність10,12,10,0 т.ед., вільнасолянакислота- 0, 0, 0, 0, т.ед.,cardiology

Оціните отримані дані загальної та вільної соляної кислот:

A.гистаминрезистентна ахлоргідрія

B.негистаминрефрактерна ахлоргідрія

C.виражена гіперхлоргідрія

D.помірна секреторна недостатність E. помірна гіперхлоргідрія

190