4.1. Біологічні та психологічні передумови виникнення релігії

Виникнення релігії пов'язане з досить пізніми етапами антропогенезу, оскільки потребує наявності не тільки підкіркових і давніх кіркових структур, але й розвиненого неокортексу (концептуальне мислення) та соціальних відносин.

Питання "чому людина вірить у Бога?" складається з декількох. Перш за все це "чому людина взагалі вірить?" Його корені сягають глибинних шарів антропогенезу й пов'язані з наявністю в людей і тварин таких еволюційно давніх структур, як довгастий і середній мозок, давня кора та лімбічна система. Тут зосереджуються анатомічні центри емоцій та віри, тому кожна людина вірить, але конкретним об'єктом віри можуть бути досить різні, психологічно й соціально зумовлені категорії.

Другою складовою частиною питання є "чому людина вірить саме в Бога чи богів?" Воно також має біолого-психологічну природу, тобто є досить еволюційно давнє надбання людства. Джерело подібних уявлень становить ієрархічна поведінка стадних тварин, анатомічна база якої також пов'язана із підкірковими утвореннями головного мозку (середній і проміжний мозок, гіпокамп, мигдалик). Вона зумовлює залежність особи від суспільства, закони якого стають життєво важливими для виживання кожного індивіда. Тому не тільки в скрутній життєвій ситуації, але й у повсякденному житті, людина орієнтується у своїй поведінці на оточення. Формується психологічна залежність від інших. Унаслідок цього причину своїх негараздів люди частіше за все шукають у зовнішньому оточенні. Але й за допомогою також звертаються до інших. Бог у цьому розумінні є універсальна істота. Але для формування подібних узагальнювальних уявлень також необхідна певна матеріальна біологічна база. Нею став неокортекс. Його функціональні особливості повною мірою склалися тільки в кроманьйонців. І з цього часу природне й соціальне оточення людей заповнилося найрізноманітнішими вищими сутностями, котрі регламентували життя, карали й допомагали. Психологічно створювалося відчуття полегкості (власні проблеми перекладалися на когось іншого), соціально пригноблені верстви населення одержували надію на краще життя в майбутньому. Для його досягнення необхідно було тільки вести такий спосіб життя, який приписувався релігійними установами. Це було вже й не так важко, бо кожна релігія містить універсальний моральний кодекс, який відповідає загальним принципам регламентації поведінки людей у суспільстві. Одночасно формувалася відповідна міфологічна база, котра пояснювала виникнення навколишнього світу, богів, людей та стосунків між ними.

І, нарешті, третя складова частина питання "чому людина вірить у Бога?" пов'язана з конкретною реалізацією подібних уявлень. На кожному історичному етапі залежно від конкретних соціальних умов складалися специфічні уявлення про богів, які, хоч і мали багато спільного завдяки спільності походження та контактів між окремими популяціями людей, могли досить суттєво відрізнятися в деталях. У нашій культурній традиції модифікацією цього питання буде "чому люди вірять у Ісуса Христа?". І тут уже необхідно розглядати історичні умови тих часів, коли вірування зароджувалося, й провідними мотивами виникнення цієї віри будуть соціальні.