2.1. Виникнення магії в антропогенезі

Час виникнення магії вчені відносять до періоду первісного суспільства, точніше – до епохи пізнього палеоліту кам'яного віку. Є дані, що магічні обряди й вірування існували вже в неандертальців, які жили 80-50 тисяч років тому. Мова йде про поховання (склади) ведмежих кісток у мустьєрських печерах Драхендох (Швейцарія), Петерсхеле (Германія), Регурду (Франція) тощо. Первісні люди, зберігаючи ведмежі черепи й кості, сподівалися, що це дасть можливість забитим тваринам повернутися до життя. Такий обряд зберігся не тільки в багатьох племен з первісним укладом життя, але й серед цивілізованих народів (мисливські хатки з чучелами та рогами забитих тварин). У верхньопалеолітному періоді (40 – 10 тисяч років тому) у первісних людей магічні уявлення й обряди вже були достатньо розвиненими. Так, у Піренеях (Іспанія) була відкрита печера, яка одержала назву Альтаміра. На її стінах і стелі руками первісних художників були зображені кабани, зубри, олені та інші тварини, на яких полювали люди того часу. У Франції в печері Монтеспан були знайдені залишки трьох скульптур, які зображали печерних левів. На шиї та грудях одного з них чітко розрізняються сліди від дротиків і списів, якими первісні люди кидали в цю скульптуру. Інші ж дві статуї були повністю розбиті внаслідок частого влучання. Найбільш відомою серед подібних знахідок (на сьогодні їх налічується більше сотні) є печера Ляско. Тут знайдена велика кількість малюнків первісних людей. На тіло зображених тварин і поряд з ними нанесені насічки, які символізують політ дротиків і поранення звіра. Багато малюнків має сліди від улучання в них справжніх списів. Корні магії слід шукати в матеріальних та суспільних умовах життя людей. Первісний стан людства іноді зображають ідилією, коли люди як улюбленці природи одержували від неї в дарунок усе необхідне для життя. Це омана, життя палеоантропів було досить суворим і навіть трагічним: майже 50% населення не доживало до свого 20-річчя, а 38% вмирало до 11 років. Трудова діяльність первісних людей і всі їх зусилля, спрямовані на виживання, нерідко закінчувалися безрезультатно. Це викликало невпевненість у своїх силах і майбутньому. Відсутність реальних способів, які б гарантували надійні та постійні результати промислової діяльності, і стала основною причиною того, що люди кам'яного віку звернулися до пошуків ірраціональних впливів на природу. Вони були впевненими, що за допомогою магічних обрядів можна вступити в контакт з могутніми надприродними силами, які здатні захистити людину від стихій природи, від усіх злих духів та істот, допомогти в досягненні якоїсь практичної мети тощо. Таким чином, власна слабкість певною мірою компенсувалася уявленням про можливість допомоги іззовні. Це дозволяло нормалізувати психічний стан, набути впевненості в собі. У свою чергу, це приводило до більш чіткого виконання необхідних дій, що сприяло й більш швидкому досягненню мети. Створювалося ілюзорне враження, що своєчасне виконання необхідних обрядів може забезпечити допомогу надприродних сил і успішність досягнення практичного результату.