Віртуалізація візуалізації

Цей термін ввела пару років тому компанія Microsoft для позначення технологій термінального доступу, які почали активно застосовуватися для x86-сумісних комп'ютерів з кінця 90-х рр.. Основна ідея тут - поділ процесів виконання програми та візуалізації інтерфейсу користувача, що забезпечує перенесення основного обчислювального навантаження на сервер і дозволяє застосовувати тонкий клієнт.

Поява засобів термінального доступу спочатку була пов'язана в основному із використанням застарілих ПК і успадкованого ПЗ: настільні додатки виконувалися на серверах, а робочі станції застосовувалися лише як термінали для забезпечення користувацького інтерфейсу Але потім стало видно і інші, навіть більш важливі переваги централізованої обробки даних, зокрема щодо забезпечення безпеки та зниження витрат на адміністрування систем. Створення та розвиток технологій термінального доступу пов'язано з компаніями Cirtix і Microsoft, які мають багаторічну історію стратегічного співробітництва в цій сфері, де Citrix займає лідируючі позиції на рівні high-end-рішень зі своїм комплексом XenApp (раніше називався Presentation Server), а Microsoft домінує на low -сегменті з Windows Terminal Services.

Однак в останні роки в цій сфері починають активно діяти і інші компанії, в тому числі виробники апаратних засобів (HP, Sun, Wyse). З'являються також гравці з якісно новими рішеннями. І тут потрібно в першу чергу згадати про швидко набираючі популярність рішення компанії NComputing.

У дещо спрощеному вигляді термінальна технологія дозволяє перетворити програмний продукт на клієнт-серверний варіант завдяки перехопленню користувацького інтерфейсу, який потім передається на ПК, де виповнюється спеціалізованим клієнтським ПЗ під управлінням стандартної операційної системи. Рішення NComputing - це спеціалізований програмно-апаратний комплекс, що з програмного середовища віртуалізації vSpace і термінальних пристроїв (до 30), до яких підключаються монітор, клавіатура і миша, т.д.

В порівнянні з традиційним варіантом на клієнтському місці замість системного блоку, ОС і клієнтського ПЗ використовується спеціалізований пристрій (тонкий клієнт). Ключову роль у цьому комплексі грає ПО vSpace, про архітектуру якого поки майже нічого невідомо. Швидше за все, це ПЗ реалізує якийсь змішаний варіант технології віртуальних контейнерів і термінального сервера стосовно до настільних систем. При цьому обмін даними між сервером і терміналом виконується за допомогою патентованого протоколу UXP, оптимізованого для обміну мультимедійною інформацією. Загалом очевидно, що NComputing поступається в універсальності (обмежене число терміналів, що підключаються тільки в локальних мережах) традиційному варіанту терміналів на базі ПК, але в той же час може ефективно застосовуватися в багатьох реальних ситуаціях.

На даному етапі найбільш популярним варіантом термінального доступу для Unix систем є FreeNX server - сервер (безкоштовна версія серверу NX NoMachine), не обмежений за кільістю одночасно підключених клієнтів, та безкоштовний для комерційного використання.

FreeNX - технологія реалізації системи «віддаленого терміналу». Забезпечує реакцію запускаються програм, порівнянну з часом їх виконання на локальній системі. FreeNX зберігає високу інтерактивність додатків при великій завантаженості та низької швидкості каналу. Базові бібліотеки надані nomachine під вільною ліцензією GPL.

Також існує так званий Linux Terminal Server Project (LTSP) - це вільно поширюваний додатковий пакет для Linux з відкритим вихідним кодом, який дозволяє декільком людям з малопотужними комп'ютерами (терміналами) використовувати обчислювальні потужності одного, більш продуктивного комп'ютера (сервера). При цьому, всі програми запускаються на сервері, а термінали, так само звані тонкими клієнтами (або X-терміналами), просто приймають відеоряд, що посилається сервером, і крім нього нічого не обробляють. Як правило, термінал являє собою малопотужний комп'ютер, в ньому навіть може бути відсутнім жорсткий диск, внаслідок чого він може працювати тихіше, ніж звичайний настільний комп'ютер.

Технологія тонких клієнтів знайшла широке застосування в таких установах як школи, так як дозволяє забезпечити учням доступ до комп'ютерів без покупки або модернізації наявних настільних комп'ютерів. При нестачі в школі комп'ютерів, організація нових тонких клієнтських машин є менш дорогою, ніж покупка повноцінних комп'ютерів. А якщо перед школою стоїть питання оновлення комп'ютерної техніки, то можна відкласти це питання шляхом переконфігурації комп'ютерів в тонкі клієнти, так як навіть відносно повільний процесор має достатню продуктивність для ролі тонкого клієнта. І тоді достатньо придбати один потужний комп'ютер, який буде виконувати роль сервера для інших.

Крім економії коштів, освітній заклад також отримує більше контролю над використанням обчислювальних ресурсів учнями. Прикладами використання LTSP можуть послужити AbulÉdu, Edubuntu, K12LTSP і Skolelinux. LTSP підтримується компаніями Cutter project і Deworks.