4 Матеріалоємність і ресурсозбереження

Проблемам матеріалоємності при конструюванні виробів і ресурсозбереженню при їх виробництві проектант повинен приділяти першочергову увагу, бо від цих показників залежить прибуток підприємства.

Важливою характеристикою безвідходних і маловідходних технологій є матеріальний індекс виробництва, який визначається як відношення сумарних питомих витрат сировини і допоміжних матеріалів на одиницю маси готової продукції. На підприємствах, як правило, матеріальний індекс виробництва значно більший одиниці. Це означає, що частина витраченої сировини і допоміжних матеріалів іде у відходи.

Раціональне і ефективне використання матеріальних ресурсів є одним із головних завдань при проектуванні поліграфічного виробництва. Основним завданням ресурсозбереження є визначення оптимальних норм витрат, норм технологічних відходів і збитків основних матеріалів при виготовленні виробів.

Норми витрат складають розрахункову основу для визначення потреби виробництва у матеріальних ресурсах, визначення собівартості продукції, раціонального використання сировини і матеріалів. Норми технологічних відходів і збитків установлюються для кожного виду сировини і готової продукції.

Проектант повинен на основі норм витрат сировини і ресурсів базового підприємства розробити оптимальні норми витрат, які забезпечать підвищення ефективності виробництва, і розрахувати економічну ефективність запропонованих в проекті заходів.

5 Будівельна частина

Проектування промислових будівель і споруд повинно бути направлено на підвищення рівня індустріалізації, будівництва, а також рівня уніфікації проектних рішень, покращення архітектурно-естетичних і експлуатаційних якостей будинків і споруд.

5.1 Вибір майданчика для будівництва

Майданчик для будівництва вибирають, керуючись основами земельного, водного законодавства, а також з урахуванням розвитку продуктивних сил економічного району, де буде розміщене виробництво.

Вибираючи майданчик для будівництва, необхідно відобразити такі питання: район розміщення і розмір майданчика; можливість використання місцевих матеріальних і трудових ресурсів; місця приєднання до існуючих транспортних комунікацій, джерел електро-, газо-, тепло- і водопостачання і місця спуску стічних вод.

Вибір майданчика виконується згідно з розділом 2 СН 202 – 81. При цьому дуже важливо зберегти розмір санітарно – захисної зони відповідно до кількості шкідливих речовин, що виділяються в процесі виробництва.

5.2 Пов’язування технологічної лінії з об’ємно-планувальним рішенням промислової будови

Проектування будов для підприємств здійснюється згідно з будівельними нормами та правилами (СНиП), а також галузевими та відомчими нормами. Виробництва з переробки пластмас можуть розміщуватися як в одноповерхових, так і в багатоповерхових промислових будівлях.

Вибір категорії приміщення здійснюється згідно СНиП П.М.2-72, а клас приміщення – згідно "Правил установки електрообладнання".

Максимальні площі, що повинні бути обмежені протипожежними стінами, становлять: на першому поверсі – 5200 м², на другому – 3500 м², на третьому – 2600 м². Для більшості виробництв з поліграфії використовують одноповерхові та двоповерхові будівлі.

Площу промислової будови, що проектується, та чисельність робітників визначають у залежності від потужності підприємства і на основі даних і вимог технологічного процесу.

Розрізняють виробничу і допоміжну площу цеху. Виробничою називають площу, яка призначена для здійснення основного технологічного процесу, що визначає функціональне призначення будівлі. До неї відносяться площі, що займають виробниче обладнання і робочі місця при ньому, площі проходів та проїздів між обладнанням, місця для складання матеріалів і виробів біля виробничого обладнання, місця під проміжні (між операційні) склади, цехові інструментальні склади, відділи технічного контролю, площі, що зайняті цеховим транспортним обладнанням (конвеєри, транспортери, рольганги і т. ін.). Допоміжною називають площу, яку займають під’їзні шляхи (рейкові і автомобільні), що входять в будівлю, центральні проходи, зупинки цехового транспорту (електрокари), вбудовані конторські приміщення, трансформаторні, побутові приміщення, різні склади (крім між операційних) і ремонтні майстерні. Часто в багато прогонних одноповерхових будівлях допоміжна площа складає близько 10-15% від виробничої.

Об’ємно - планувальне рішення виробничих будівель і споруд, крім вимог відповідних розділів СНиП, норм технологічного проектування, повинне також враховувати вимоги санітарних норм щодо забезпечення працюючих необхідною кількістю кисню, створення комфортних метеорологічних умов повітряного середовища в робочій зоні в залежності від характеристики виробничих приміщень і категорії робіт, що виконуються.

Об’єм виробничих приміщень на одного працюючого повинен складати не менше 15м³, а площа приміщень – не менше 4,5м²

Виробничу площу цеху можна розрахувати, знаючи кількість обладнання, яка необхідна для виконання програми, що задана в проекті.

Розрахунок виробничої площі цеху для визначення габаритів корпусу цеху здійснюють за формулою:

, (5.1)

де F – загальна площа цеху, м²;

k – коефіцієнт, що дорівнює 2;

f – площа, яку займає одиниця основного технологічного обладнання, м²;

n – кількість одиниць обладнання.

Таблиця 5.1 - Основні координаційні розміри для одно- і багато прогонних одноповерхових виробничих будівель.

Висота, м	Відстань між колонами, м			Ширина прогону, м
	крайніми	середніми
3,0 3,6 4,2 4,8 4,8 5,4 6,0 6,0 6,6 6,6 7,2 7,2 7,8 7,8 8,4 8,4 9,6 9,6 10,8 12,0	6 6 6 або 12 6 6 6 або 12 6 6 або 12 6 6 або 12 6 6 або 12 6 6 або 12 6 6 або 12 6 6 або 12	6 6 12 6 6 12 6 6 або 12 6 12 6 12 6 12 6 12 6 12	6; 9; 12 6; 9; 12; 18 18, 24 6, 9, 12 6, 9, 12, 18, 24 18, 24, 30 12, 18, 24 12, 18, 24 12, 18, 24, 30,36 18, 24, 30, 36 12, 18, 24 18, 24 12, 18, 24, 30, 36 18, 24, 30, 36 12, 18, 24, 30, 36 18, 24, 30, 36 18, 24, 30, 36 18, 24, 30, 36

Знаючи виробничу площу, розраховують допоміжну. Площу складських приміщень для сировини визначають, виходячи із кількості її переробки та з урахуванням нормативних запасів

Висоту прогону одноповерхової виробничої будівлі призначають, виходячи із габаритних розмірів (максимальної висоти) технологічного обладнання, що розміщується в будівлі, а також габаритів піднімально-транспортного обладнання необхідної вантажопідйомності.

За кількістю прогонів виробничі будівлі поділяються на одно- та багато прогонні. За оснащенням піднімально-транспортним обладнанням одноповерхові будівлі поділяють на споруди без кранового обладнання, або з підвісними кранами, з ручними чи електричними кранами. Для оснащення одно- і багато прогонних одноповерхових виробничих будівель підвісним піднімально-транспортним обладнанням використовують талі, тельфери, підвісні крани, ручні і електричні мостові опорні крани. Для кріплення підвісного піднімально-транспортного обладнання використовують елементи каркасу будівлі. При виборі піднімально-транспортного обладнання необхідно враховувати не тільки підйом сировини і готової продукції, але й установку, монтаж і ремонт обладнання.

Стандартами встановлено основні координаційні розміри (ГОСТ 23828-79), а на їх основі розроблено габаритні розміри (ГОСТ 23837-79) для одноповерхових промислових будівель. У табл. 5.1. подані основні координаційні розміри для одно і багато прогонних виробничих будівель без мостових підвісних і опорних кранів і обладнаних мостовими підвісними кранами загального призначення вантажопідйомністю від 0,25 до 5,0 т.

У табл.5.2 подані основні координаційні розміри, вантажопідйомність кранів і номінальна позначка головки підкранової рейки для одно прогонних одноповерхових будівель з відстанню між колонами 6 м, що обладнані мостовими ручними опорними кранами вантажопідйомністю від 1 до 20 т.

Таблиця 5.2 - Основні координаційні розміри для одно прогонних і одноповерхових виробничих будівель з мостовими ручними опорними кранами вантажопідйомністю від 1 до 20 т.

Висота, м	Вантажопідйомність крана, т	Номінальна позначка головки підкранової рейки, м	Ширина прогону, м
6,0 6,6 6,6 7,2 7,8 7,8 8,4 8,4 9,0 9,6	3,2;5,0;8,0 3,2;5,0;8,0 3,2;5,0;8,0 12,5; 20,0 3,2;5,0;8,0 12,5; 20,0 3,2;5,0;8,0 12,5; 20,0 12,5; 20,0 12,5; 20,0	5,0 5,6 6,2 5,7 6,8 6,3 7,4 6,9 7,5 8,1	9, 12, 18 9, 12, 18 9, 12, 18 12, 18 9, 12, 18 12, 18 9, 12, 18 9, 12, 18 12, 18 12, 18

У табл. 5.3 подана комбінація основних координаційних розмірів одно і багато прогонних будівель, що обладнані мостовими електричними кранами загального призначення вантажопідйомністю від 5 до 50т.

Таблиця 5.3 - Основні координаційні розміри одно - і багато прогонних будівель, що обладнані мостовими електричними кранами загального призначення вантажопідйомністю від 5 до 50 т

Висота, м	Вантажопідйомність крану, т	Номінальна позначка головки підкранової рейки	Крок колон, м			Ширина прогону, м
			крайніх	середніх
8,4 8,4 9,6 9,6 9,6 10,8 10,8 10,8 10,8 10,8 10,8	5,0; 8,0 8,0; 12,5 5,0; 8,0 л.c. 8,0; 12,5 20,0 5,0; 8,0 л.с. 5,0; 8,0 л.с. 8,0; 12,5 8,0; 12,5 20,0; 32,0 л.с. 20,0; 32,0 л.с	6,35 5,75 7,55 6,95 6,55 8,75 8,75 8,15 8,15 7,75 7,75	6 або 12 6 або 12 6 або 12 6 або 12 6 або 12 6 6 або 12 6 6 або 12 6 6 або 12	6; 12 6; 12 6; 12 6; 12 6; 12 6 12 6 12 6 12	- - 18; 24 18; 24 18; 24 18; 24 18; 24 30; 36 18; 24 18; 24 30; 36 18; 24 18; 24
12,0 12,0 12,0 13,2 13,2 13,2 14,4 14,4 14,4	8,0; 12,5 20,0; 32,0 л.с. 32,0; 50,0 8,0; 12,5 20,0; 32,0 л.с. 32,0; 50,0 8,0; 12,5 20,0; 32,0 л.с. 32,0; 50,0	9,35 8,95 8,6 10,55 10,15 9,8 11,75 11,35 11,0	6 або 12 6 або 12 6 або 12 6 або 12 6 або 12 6 або 12 6 або 12 6 або 12 6 або 12	12 12 12 12 12 12 12 12 12	18; 24 30; 36 18; 24 30; 36 24; 30 36 18; 24 30; 36 18; 24 30; 36 24; 30 36 18; 24 18; 24 30; 36 18; 24 30; 36

Примітка: Вантажопідйомність кранів з літерами «л» і «с» відноситься до кранів легкого і середнього режимів роботи.

Найчастіше при будівництві виробництв з переробки пластмас використовують уніфіковані прогони: для одноповерхових будівель з сіткою колон 18 х 12, 24 х 12, 30 х 12 і з висотою 7,2м; для багатоповерхових будівель – з сіткою колон 6 х 6; 6 х 9,6 х 12 і з висотою поверху не нижче 6м.

Одноповерхові і багатоповерхові виробничі будівлі, як правило, слід проектувати з прогонами однакової ширини і одного направлення, з однаковим кроком колон, без перепаду висот. Виробничі будівлі слід проектувати прямокутної форми в плані з мінімальною поверхнею захисних конструкцій, без горищ і сумісного покриття.

Описуючи об‘ємно-планувальне рішення, необхідно відобразити такі питання: конфігурація будівлі в плані і основні її розміри, конструктивна схема будівлі, ширина прогону і поперечний крок колон, число прогонів, кількість поверхів, висота поверхів, технічні характеристики цехового транспорту і підйомників, питання евакуації, розміщення виходів /аварійних драбин і т. і./, перерахунок приміщень на кожному поверсі з визначенням їх площі і виду підлоги.

5.2.1 Напрямок технологічного процесу виробництва. Одноповерхові технологічні будівлі призначаються для розміщення в них виробництв з горизонтальними технологічними процесами. При вертикальному напрямку технологічного процесу використовуються багатоповерхові споруди.

5.2.2 План будівлі. Проект будівлі /будівельна частина дипломного проекту/ виконується студентами на 1-2 листах формату А -1 (594 Х 841мм) з виконанням необхідних проекційних зв’язків між зображеннями і у відповідності до вимог ГОСТ

. Креслення виконуються з використанням масштабів: плани будівель – М 1:100; 1:200; 1:400; деталі планів – М 1:20; 1:50; (для дрібних елементів – 1:5; 1:10),

Виконання графічної частини проекту починають з креслення плану будівлі. План поверху будівлі креслять частіше на позначці вище низу віконних прорізів і нижче верху дверних прорізів з тим, щоб на плані можна було показати всі вікна і двері. На плані викреслюють все те, що маємо в січній площині, і все те, що знаходиться нижче неї.

При проектуванні одноповерхових будівель складається один план. Плани прибудов чи багатоповерхових будівель виконують для кожного поверху. Іноді креслять додаткові плани, які називають «План на позначці …».

Креслення плану починають з нанесення розбивочних вісей будови і прив’язки до них колон і стін будови. Марки розбивочних вісей у кружках проставляють з лівої (літерами) і нижньої (цифрами) сторін плану. Якщо на правій і лівій сторонах розбивка вісей асиметрична, то марки виносять на обидві сторони. Розбивочні вісі допоміжної будови (прибудови) прив’язують до вісей основного корпусу.

На планах усіх поверхів показують перетини колон, товщину стін і перегородок, напрямок відкривання дверних і ворітних полотен, деформаційні шви; місце розташування вертикальних зв’язків між колонами, на планах першого поверху – вхідні майданчики, пандуси перед ворітьми і т.д.

Із зовнішньої сторони плану проводять, як правило, чотири розмірні ланцюги, вказуючи розміри віконних і дверних прорізів і простінків між ними, розміри між розбивочними вісями (рядів колон, вісями капітальних стін), відстань між крайніми вісями і габаритні розміри будівлі з зовнішнього обміру вище цоколя. Розміри проставляють в міліметрах.

Першу лінію проводять на відстані не менше15 - 20мм від контуру будівлі, не перетинаючи вхідних майданчиків, пандусів і інших елементів будівлі. Відстань між іншими лініями для вписування розмірів повинна складати не менше 8мм. На планах штрих-пунктирною лінією показують вісі кранових шляхів і умовні позначення кранів і кран-балок, вказуючи їх вантажопідйомність ( у тоннах).

Призначення всіх приміщень і дільниць цеху позначають надписами з вказуванням площі (в квадратних метрах), яка округляється до цілого числа.

Розміри позначок рівнів на будівельних кресленнях вказують у метрах, але з точністю до трьох знаків після коми. Позначки проставляють відносно нульової, за яку, як правило, приймають відмітку чистої підлоги першого поверху (0.000). Позначки конструкцій, що розміщені нижче рівня підлоги першого поверху, супроводжують знаком «мінус».

Мостові крани і кран-балки показують умовно з позначенням їх вантажопідйомності. На планах спрощено викреслюють обладнання, яке повинно

мати прив’язку до колон будівлі, а також нумерацію згідно з експлікацією.