Виховні можливості уроку

Більшу частину свого часу дитина проводить у школі — на уроці. Урок — не лише основна форма навчання, як це прийнято вважати, але й сфера, в якій, переважно, відбувається шкільне виховання. Тільки незначна кількість часу відводиться в школі на так звані позаурочні заходи, яким часто надають дещо перебільшеного значення. Це зумовлює необхідність чітко з'ясувати фактичний виховний потенціал уроку. В дусі викладеної вище концепції виховання запитання можна сформулювати так: У взаємодії з чим на уроці виховується учень? Що тут е чинниками виховання і де тут джерела ціннісних орієнтацій учнів?

Виховні вимоги до уроку:

• формування і розвиток в учнів національної свідо­мості, самосвідомості та ментальності, провідних рис грома­дянина своєї держави;

• формування в учнів високої духовності, підвалину якої мають становити загальнолюдські, національні та про­фесійні цінності, широка моральна, правова, екологічна, політична, художньо-естетична й фізична культура;

• формування і розвиток в учнів активної життєвої на­станови, допомога в самоактуалізації та самореалізації у на­вчальному процесі та майбутній професійній діяльності;

• вміле поєднання дидактичних, розвиваючих і вихов­них завдань кожного уроку та їх творче спрямування на формування і розвиток всебічно і гармонійно розвиненої особистості;

• формування і розвиток мотивації постійного само­вдосконалення і змістовної професійної діяльності шляхом реалізації потенційних інтелектуальних, фізичних та інших можливостей;

• підпорядкування виховної мети кожного уроку за­гальній меті виховання тощо.

Опорні схеми до матеріалу семінарського заняття

Література:

1. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: науково-методичний посібник. – К., 1998 – 240с.

1. Битинас Б. Процесс воспитания. - М.: Просвещение, 1995.

2. Бордовская Н.В., Реан А.А. Педагогика – С.-Петербург, 2000

3. Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки :[посібник для студентів вищих навчальних закладів] / О.Вишневський.–Дрогобич: Коло, 2003. – 528 с.

4. Демакова И.Д. Воспитание в условиях гуманизации образования. - Ижевск, 1999

5. Карпенчук С.Г. Теорія та методика виховання. - К., 1997.

6. Курлянд З.Н. Сутність процесу виховання. У кн.: Лекції з педагогіки: Навчальний посібник. – Одеса: Південноукраїнський держ. пед. ін-т ім. К.Д.Ушинського, 1999. – 192 с.

7. Мартинюк І.В. Національне виховання: теорія і методологія. – К., 1995

8. Оржеховська В.М., Хілько Т.В., Кириленко С.В. Посібник з самовиховання. -К.,1996.

9. Педагогика. Учебное пособие под ред. Крившенко Л.П. - М., 2004.

10. Пидкасистый П.И. Педагогические теории, системы, технологии. - М., 1995.

11. Подласый И.П. Педагогика. - М., 1999.

12. Рувинський А.І., Соловйова А.Е. Психологія самовиховання. -М., 1982.

13. Сластенин В.А. Педагогика – М., 2000

14. Стельмахович М.Г. Народна педагогіка – К., 1985

15. Фіцула М.М. Педагогіка. Навчальний посібник. – К., 2000

16. Харламов И.Ф. Педагогика. Учебное пособие – М., 2000