Питоме значення об'єму робіт по самообслуговуванню залежно від розмірів атп

Кількість автомобілів	100-200	200-400	понад 400
Роботи по самообслуговуванню % (,%)	15-12	12-10	10-8

Об'єм робіт самообслуговування (допоміжних робіт) по видах відповідно до таблиці 13 від повного об'єму робіт по самообслуговуванню, визначуваного по формулі (22). Склад допоміжних робіт, виражений у відсотках для різних підприємств, приведений в таблиці 13^/.

Таблиця 13

Зразок розподілу допоміжних об'ємів робіт

№ п/п.	Види робіт	%
1	Електротехнічні	25
2	Механічні	10
3	Слюсарні	16
4	Ковальські	2
5	Зварювальні	4
6	Жерстяницькі	4
7	Трубопровідні	22
8	Мідницькі	1
9	Ремонтно-будівельні і деревообробні	16
Разом		100

Таблиця 13^/

Розподіл допоміжних робіт для різних підприємств

Найменування робіт	АТП	СТО
Ремонт і обслуговування технологічного устаткування, оснащення і інструменту	20	25
Ремонт і обслуговування інженерного устаткування, мереж і комунікацій	15	20
Транспортні	10	-
Перегін автомобілів	15	10
Приймання, зберігання і видача матеріальних цінностей	15	20
Прибирання виробничих приміщень і території	20	15
Обслуговування компресорного устаткування	5	10
Разом	100	100

При формуванні виробничої структури технічної служби АТП залежно від об'ємів робіт окремі з них можуть об'єднуватись між собою (рядки 2 і 3, 5 і 6, 3 і 7 в табл.13) або передаватися відповідним ремонтним дільницям основного виробництва (рядки 2, 3, 4, 5, 6,8 в табл.13).

Електротехнічні роботи по самообслуговуванню не рекомендується об'єднувати з роботами електротехнічної ділянки основного виробництва з міркувань техніки безпеки, оскільки при перемиканні їх робочих мереж 12 В або 24 В на мережі 220 В або 380В можуть бути небезпечні наслідки.

2.7. Обґрунтовування режиму роботи і форм організації виробництва, що приймаються

Режим роботи виробництва ТО і ПР, тобто кількість змін, їх тривалість і розподіл, по змінах об'єму кожного виду робіт в значній мірі визначає параметри проектованої, виробничо-технічної бази (кількість постів і робочих місць, площі зон і відділень, необхідне устаткування). Чим більше змін і чим рівномірніше розподілені по них об'єми робіт ТО і ПР, тим менше потрібно виробничих потужностей і капітальних вкладень у будівництво АТП.

Режим виконання обслуговування і ремонту залежить від наступних чинників:

- режиму роботи РС на лінії (кількості робочих днів за рік і тривалості роботи на лінії);

- частки РС, яка щоденно не повертається на АТП (міжміські і міжнародні перевезення);

- вимог щоденного обслуговування (миття, прибирання та ін.), залежних від видів перевезень і кліматичних умов;

- наявність виробничих потужностей і обмежень по їх розвитку;

- можливості залучення робітників до роботи у вечірній час.

Чим більше добовий час роботи РС, тим менше залишається часу у технічної служби АТП для виконання ЩО, ТО і ПР без втрат лінійного часу.

Виходячи з цього, рекомендується організовувати роботи:

• ЩО, ТО-1 – в міжлінійний час (під час відстою РС);

• ТО-2 – в першу зміну або з лінійними цілоденними простоями автомобілів;

• Д-1 і Д-2- в першу або в першу і другу зміни;

• ПР – в першу або в першу і другу зміни, причому максимальна кількість дрібних заявок між поверненням і виїздом автомобілів на лінію з організацією для цієї мети додаткової (другої і третьої) зміни виробництва після закінчення роботи автомобілів;

• ділянки електротехнічної, паливної апаратури та ін., що виконують роботи безпосередньо на автомобілі, повинні працювати у всі організовані зміни ПР;

• роботи по відновленню оборотного фонду агрегатів, вузлів, приладів деталей – в першу зміну виробництва. Для скорочення необхідної кількості робочих місць може організовуватися друга зміна;

• роботи самообслуговування (допоміжні) – у всі виробничі зміни.

Обґрунтовування форм організації виробництва є визначальним моментом для таких подальших етапів технологічного розрахунку і проектування в цілому, як: розрахунок чисельності робітників; розрахунок зон і відділень; підбір устаткування; розрахунок площ; розробка планувальних рішень; вибір технології виробництва і структури управління.

В основу форм організації входить рішення наступних задач:

- вибір методу виробництва на потокових лініях або універсальних постах (що спеціалізуються на виконанні певного виду технічної дії – ЩО, ТО-1, ТО-2);

- вибір сумісного або роздільного виробництва ТО і діагности.

Вибір здійснюється відповідно до наявних рекомендацій [13, 20], але з урахуванням реальних умов конкретного АТП. Основним критерієм є добова програма по технологічно сумісній групі РС.