- •Міністерство освіти, науки молоді та спорту україни
- •1. Загальні положення
- •1.1. Організація виконання курсового проекту
- •1.2. Склад курсового проекту
- •Структура основної частини розрахунково–пояснювальної записки
- •2. Теоретичний матеріал та довідково - інформаційні дані, необхідні для виконання курсового проекту
- •2.3. Розрахунок програми технічного обслуговування і ремонту
- •2.3.1. К о р е г у в а н н я н о р м а т и в і в
- •Застосування коефіцієнтів корегування нормативів то і ремонту
- •Значення коефіцієнтів корегування періодичності технічних впливів
- •Результати корегування періодичності впливів
- •2.3.2. Р о з р а х у н о к к і л ь к о с т і т е х н і ч н и х в п л и в і в
- •Варіанти змінних циклів добової програми то
- •2.4. Формування виробничої структури технічної служби атп
- •2.5. Розрахунок об'ємів технічних дій
- •2.5.1. К о р е г у в а н н я н о р м а т и в і в т р у д о м і с т к о с т і
- •Корегування трудомісткості що за рівнем механізації
- •Результати корегування нормативної трудомісткості
- •Облік поєднання діагностики і то
- •2.5.2. Р о з р а х у н о к о б ' є м і в р о б і т з т о та пр
- •2.5.3. Р о з п о д і л о б ' є м і в т о і т р п о в и д а х р о б і т
- •Розподіл трудомісткості то-1 і то-2 по видах робіт
- •Розподіл трудомісткості пр по видах робіт
- •2.6. Розрахунок об'ємів робіт по самообслуговуванню
- •Питоме значення об'єму робіт по самообслуговуванню залежно від розмірів атп
- •Зразок розподілу допоміжних об'ємів робіт
- •Розподіл допоміжних робіт для різних підприємств
- •2.7. Обґрунтовування режиму роботи і форм організації виробництва, що приймаються
- •2.8. Розрахунок чисельності ремонтно-обслуговуючого персоналу (виробничих робітників)
- •Річні фонди часу
- •Зведена таблиця розрахунку чисельності робітників і формування структури виробництва то і пр
- •2.9. Розрахунок ліній і постів у виробничих зонах і відділеннях
- •2.9.1. Р о з р а х у н о к в и р о б н и ч и х з о н
- •2.9.2. Р о з р а х у н о к к і л ь к о с т і п о с т і в п р
- •2.9.3. Р о з р а х у н о к п о с т і в о ч і к у в а н н я т о і т р
- •2.10. Підбір технологічного устаткування і оснащення для виробничих зон і відділень
- •Відомість технологічного устаткування і оснащення ділянки
- •2.11. Розрахунок площ виробничих зон і відділень
- •2.11.1. Методи розрахунку виробничих площ
- •Значення коефіцієнтів щільності розстановки устаткування
- •Питомі площі виробничих дільниць на одного працюючого
- •2.12. Розрахунок запасів, що зберігаються і площ складських приміщень
- •2.12.1. С к л а д з м а щ у в а л ь н и х м а т е р і а л і в
- •Норма витрати змащувальних матеріалів
- •Об'їм і габарити тари
- •2.12.2. С к л а д г у м и
- •2.12.3. С к л а д и з а п а с н и х ч а с т и н, а г р е г а т і в і м а т е р і а л і в
- •Витрата запасних частин, металів і матеріалів в % від маси автомобіля на 10000км пробігу
- •2.13. Обґрунтовування планувального рішення виробничого корпусу
- •2.14. Опис організації і технології роботи виробничого відділення
- •2.15. Написання висновку
- •2.16. Складання списку використаної літератури
- •3. Характерні помилки курсового проектування
- •4. Захист курсового проекту
- •Д о д а т к и
- •Студент __________________ Керівник ________________ Додаток 3
- •1.1 Обґрунтування вихідних даних для проектування
- •Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів
- •1. Система технічного обслуговування і ремонту дтз.
- •Періодичність технічного обслуговування дорожніх транспортних засобів
- •Типовий перелік операцій з то-1
- •Типовий перелік операцій з то-2
- •Типовий перелік операцій при сезонному технічному обслуговуванню
- •Перелік базових агрегатів дтз
- •Коефіцієнт k1, що враховує облікове число технологічно сумісного рухомого складу атп
- •Коефіцієнт k2, що враховує тип рухомого складу
- •Коефіцієнт k3, що враховує наявність причепів до вантажних автомобілів
- •Коефіцієнт k4, що враховує середньодобовий пробіг одного автомобіля
- •Коефіцієнт k5, що враховує умови зберігання рухомого складу для легкових, автобусних і вантажних атп
- •Коефіцієнт k6, що враховує категорію умов експлуатації рухомого складу
- •Коефіцієнт k7, що враховує кліматичний район експлуатації рухомого складу
- •Розподіл загальної нормативної чисельності виробничих робітників, постів і площ виробничо-складських приміщень по елементах втб для еталонних умов різних атп, %
- •Розподіл загальної нормативної чисельності виробничих робочих, робочих постів і площ виробничо-складських приміщень по видах робіт і дільницях птк типів і і іі для еталонних умов, %
- •Нормована ширина проїзду (в метрах) в зонах то і тр при розташуванні постів під кутом до осі проїзду і різних способах установки рухомого складу
- •Класифікація категорій умов експлуатації
- •Режими роботи рухомого складу, що рекомендуються (по онтп-01-91)
- •Трудомісткість технічного обслуговування і ремонту рухомого складу
- •Ресурсний пробіг рухомого складу
- •Коефіцієнт корегування нормативів залежно від умов експлуатації - к1
- •Коефіцієнт корегування нормативів залежно від модифікації рухомого складу - к2
- •Коефіцієнт корегування нормативів залежно від природно-кліматичних умов - к3
- •Коефіцієнти корегування нормативів питомої трудомісткості тр (к4) і тривалості простою в те і тр (к4') залежно від пробігу з початку експлуатації
- •Коефіцієнт корегування нормативів залежно від кількості обслуговуваних і ремонтованих на атп автомобілів і кількості технологічно сумісних груп рухомого складу - к5
- •Нормативи простою рухомого складу в то і ремонті (по онтп-01-91)
- •Режими роботи виробництва, що рекомендуються
- •Розподіл об'єму що, то і пр по видах робіт, %
- •Зразковий розподіл допоміжних робіт, % (онтп-01-91)
- •Середня чисельність робітників, одночасно працюючих на одному посту
- •Коефіцієнт, що враховує нерівномірність надходження рухомого складу на робочі пости
- •Розподіл робіт по постах ліній.
- •Тривалість «пікового» повернення рухомого складу на протязі доби, годин
- •(У відсотках від загального числа постів)
- •Удільні площі виробничих дільниць на одного працюючого
- •Удільні площі складських приміщень на 10 одиниць рухомого складу, м2
- •Норми витрати змащувальних матеріалів *
- •Витрата запасних частин, металів і матеріалів у відсотках від маси автомобілів на 10 тис. Км пробігу
- •Відстані між автомобілями, а також між автомобілями і елементами будівлі на постах то і пр, м*
- •Нормовані відстані для розміщення слюсарного устаткування, мм
- •Способи зберігання рухомого складу, що рекомендуються (по онтп-01-91)
- •Відстань між автомобілями, а також між автомобілями і елементами будівель на автомобілі - місцях зберігання і очікування то і пр
- •Висота приміщень до низу виступаючих будівельних конструкцій для постів то і пр зберігання рухомого складу, м
- •Нормативи трудомісткості то і пр автомобілів на сто (по онтп-01-91)
- •Удільні техніко-економічні показники сто на один робочий пост для еталонних умов (по онтп-01-91)
- •Розподілення об’єму по видам и місця їх виконання на сто, % (по онтп-01-91)
- •Методичні вказівки
- •49005, М. Дніпропетровськ, просп. К.Маркса, 19
2.3.2. Р о з р а х у н о к к і л ь к о с т і т е х н і ч н и х в п л и в і в
Згідно з побудовою нормативів ТО і ПР та прийнятою методикою розрахунків виробничої програми, опорним періодом розрахунку є цикл – період, відповідний пробігу автомобіля до першого капітального ремонту.
В реальних умовах конкретного АТП річний пробіг одного автомобіля, тобто програма і об'єм робіт ТО і ПР не відповідають циклу (як правило, вони менше), але саме вони закладаються в річні плани діяльності АТП. Тому технологічний розрахунок виконується від циклу до року і далі до доби і зміни, а також від одного, умовно узагальненого автомобіля – представника технологічно сумісної групи, до всього парку рухомого складу АТП.
Черговість розрахунку по етапах приведена нижче.
1) Розрахунок кількості технологічних дій на один автомобіль за цикл
Кількість капітальних ремонтів на один ДТЗ за цикл ;
Кількість ТО-2 за цикл (5)
Кількість ТО-1 за цикл (6)
Кількість добових ЩО за цикл ; (7)
Кількість ЩО перед обслуговуванням та ремонтами за цикл
N ЩО т = 1,6 (N1 + N2) (8)
де N ЩО, N1, N2, NКР - відповідно кількість ТО-1, ТО-2 і КР за цикл; L1, L2, LKP, - пробіги відповідно до ТО-1, ТО-2, КР, скоректовані для умов конкретного підприємства, км; lсд- середньодобовий пробіг, км.
Інколи, при виконанні розрахунку кількості технічних впливів, за основу приймають скорегований пробіг до ТО кратний середньодобовому. У такому разі :
а) визначають коефіцієнт кратності:
n 1 = L то-1 / l сд ;
б) показник кратності округляють до цілого числа;
в) визначають уточнений по кратності пробіг до ТО-1:
L 1 = l сд * n1
г) вираховують уточнений по кратності пробіг до ТО-2:
L 2 = L 1 * 4
Отримані результати підставляють в формули 5 та 6.
2) Розрахунок кількості технічних впливів за рік
Для переходу від циклу до року необхідно визначити пробіг за рік і коефіцієнт переходу.
Пробіг автомобіля даної групи (марки) за рік складе:
, (9)
де - кількість днів експлуатації РС (автомобілів даної групи) АТП за рік, дні; - коефіцієнт технічної готовності, - коефіцієнт випуску, Приймається за завданням на проектування, як середньостатистичний у групі підприємств, або вираховується.
Коефіцієнт технічної готовності автомобіля за цикл розраховується по формулі:
, (10)
де - кількість днів експлуатації автомобіля даної групи за цикл, тобто число днів знаходження за цикл в технічно справному стані;- кількість днів простою автомобіля в ремонті та ТО-2 за цикл.
; (11)
, (12)
де - простій у капітальному ремонті (у випадку виконання КР на АРЗ, з урахуванням часу транспортування на авторемонтне підприємство і назад), [13, 20], дні;
- коефіцієнт зміни простоїв в ТО-2 і ПР залежно від пробігу автомобіля з початку експлуатації [13, 17]; - питомі простої автомобіля в ТО і ПР на 1000 км пробігу [13, 20].
При відповідній підготовці і організації виробництва, а також режиму роботи АТП, ТО-2 може виконуватися без втрат лінійного часу, тобто в період відстою автомобілів, тоді як при цілодобовій роботі рухомого складу і ТО-1 вимушені проводити з втратою лінійного часу. В обох випадках встановлений норматив простою в ТО і ремонті (),повинен корегуватися [13],
Відповідно до наміченого в перспективі переходу від повнокомплектного капітального ремонту автомобілів на заводах до капітального ремонту агрегатів і заміни їх при поточному ремонті в АТП по мірі вирішення цієї задачі нормативи повинні збільшуватися за рахунок виключення простоїв, пов'язаних з капітальним ремонтом.
Простої автомобіля в капітальному ремонті визначаються по формулі:
, (13)
де - нормативний простій автомобіля в капітальному ремонті на авторемонтному заводі та у випадку виконання КР в умовах автопідприємства, дні. Приймається по нормативах [13];
- число днів, що затрачують на транспортування автомобіля з АТП на авторемонтний завод і назад, дні (приймається виходячи з реальних умов транспортування).
= (0,1÷0,2) (14)
Підставивши розраховані значення іу формулу (8), визначаємо коефіцієнт технічної готовності.
Слід зазначити, що в реальних умовах з експлуатаційних причин не всі технічно справні автомобілі завжди виїжджають на лінію. З урахуванням цього більш коректним для розрахунку може бути використаний не коефіцієнт технічної готовності, а коефіцієнт випуску (використання ) - .Коефіцієнт випуску може бути взятий з реального АТП, чи визначений із співвідношення:
= ( 0,95 - 0,97) х (15)
Коефіцієнт переходу від циклу до року визначається з наступного виразу:
. (16)
При цьому пробіг за цикл рівний скорегованому для умов даного АТП пробігу до капітального ремонту, тобто=.
Виходячи з коефіцієнта переходу, кількість технічних обслуговувань і капітальних ремонтів на один обліковий транспортний засіб за рік буде дорівнювати:
;
;
; (17)
;
.
де NКРр , N ТО-2, N ТО-1, NЩОд, NЩОТ - відповідно кількість КР, ТО-2, ТО-1 і ЩО за цикл, од.
Загальна річна програма технічних дій на весь парк даної групи (марки) автомобілів складе:
;
;
; (18)
;
;
,
де - списочна (інвентарна, облікова) кількість транспортних засобів даної групи (марки), приймається згідно завданню з урахуванням наступного:
а) середньосписочної кількості транспортних засобів в АТП за рік
В реальних умовах кількість рухомого складу в АТП постійно змінюється за рахунок списання (вибуття) та придбання (поповнення) автомобілів та причепів.
Для урахування цього необхідно визначити та використовувати у розрахунках середньосписочну кількість рухомого складу по кожній марці (чи групі).
Умовно приймається, що вибуття та поповнення відбувається у середині кварталу (15 лютого, 15 травня, 15 серпня, 15 листопада).
Середньосписочна кількість рухомого складу складе:
(19)
де - списочна кількість автомобілів певної групи (марки) на початок року;
- кількість автомобілів, що вибувають протягом поточного року;
- кількість автомобіле-днів знаходження в АТП поступаючих автомобілів;
- кількість автомобіле-днів знаходження в АТП вибуваючих автомобілів.
Приклад: =30,=365.
-
Кв.
Середина кварталу
Дні знаходження в АТП
Зміни кількості
пост.
виб.
пост.
виб.
I кв.
15 лютого
320
45
2
0
II кв.
15 травня
230
135
2
1
III кв.
15 серпня
138
227
0
1
IV кв.
15 листопада
45
320
1
0
За аналогічним алгоритмом може бути визначена середньосписочна кількість автомобілів при помісячному надходженні (вибутті).
б) різномарочності рухомого складу до однієї марки (модифікації)
В існуючих автопідприємства або у висхідних даних до технологічного розрахунку АТП може бути велика різноманітність марок та моделей рухомого складу. Це ускладнює розрахунок і робить його громіздким, оскільки необхідно розраховувати виробничі програми по кожній групі автомобілів.
Цей розрахунок можна спростити приведенням різномарочного рухомого складу до однієї марки. Пропоновану методику розрахунку доцільно застосовувати якщо кількість марок чи моделей перевищує чотири групи. При цьому приведення логічно виконувати тільки для однотипного, технологічно сумісного рухомого складу.
Відмінність результатів розрахунків, як правило, незначна і не впливає суттєво на кінцевий показники. Аналогічно приводяться до однієї марки і причепи.
Приведення проводиться за формулою:
(20)
де А0 – кількість автомобілів основної марки, до якої приводяться інші;
Аi – кількість автомобілів, що приводяться;
- сумарна трудомісткість ТО-1, ТО-2 і ПР на 1 км. пробігу марки автомобілів, що приводиться, люд.год.;
- трудомісткість одного ЩО марки автомобілів, що проводиться, -люд.год.;
- середньодобовий пробіг марки автомобілів, що приводиться. км.;
- сумарна трудомісткість ТО-1, ТО-2 і ПР на 1 км пробігу основної марки автомобілів, до якої приводяться інші, люд.год.;
- трудомісткість одного ЩО основної марки автомобілів, до якої приводяться інші, люд.год.;
- середньодобовий пробіг основної марки автомобілів, до якої приводяться інші, км.
Число діагностичних дій Д-1 і Д-2 за рік визначається по формулах:
; (21)
. (22)
Результати розрахунків заносяться в таблицю
Кількість технічних впливів по АТП за рік
Марка модель |
ΣNКР |
ΣN ТО-2 |
ΣN СО |
ΣNТО-1 |
ΣN ЩОт+ ΣN ЩОд |
ΣN Д-1 |
ΣN Д-2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3) Розрахунок кількості технічних впливів за добу
Добова програма по кожному виду обслуговування визначається з метою отримання початкових даних планування виробництва на добу і по змінах.
Добова кількість обслуговувань кожного (і - го) виду розраховується по формулі:
(23)
де - річна програма по кожному виду ТО або діагностики окремо, од.;- річне число робочих днів зони, призначеної для виконання того або іншого виду ТО чи діагностика автомобілів (ЩО, ТО-1, ТО-2, Д-1, Д-2), приймається в умовах конкретного АТП.
Розрахункова добова програма конкретного виду обслуговування може не бути кратна одиниці. В цьому випадку для реальної можливості планування виробництва можна ухвалити наступні варіантні рішення: округляти розрахункову добову програму до цілого числа (0,9 округляємо до 1; 2,2 округляємо до 2), встановити змінний цикл добової програми протягом декількох днів (наприклад: 4 дні) по приведеним в таблиці 7 прикладах.
Таблиця 7