2.10. Підбір технологічного устаткування і оснащення для виробничих зон і відділень

Підбір устаткування виконується по всіх зонах, відділеннях, дільницях і складах відповідно до РС, яке експлуатується, відповідно вибраним формам організації і технології виробництва, розрахунковій кількості ліній, постів, чисельності і розподілу робітників по змінах.

Підбір проводиться на основі каталогів [4] і табеля технологічного устаткування АТП [5], а також з урахуванням інформації про випуск нового прогресивного устаткування. По кожному підрозділу складається відомість устаткування за формою таблиці 16.

При поєднанні різних видів робіт в одне відділення або ділянку (зварювально-жерстяницьке, ковальсько-мідницьке і ін.) відомість повинна бути складена сумісна. В цьому випадку кількість робочих місць може перевищувати число робочих, зайнятих в одну зміну. У відомість включаються машино-місця для виконання постових робіт (зварювальних, кузовних і ін.), кількість яких повинна визначатися розрахунком. Дані відомостей використовуються для розрахунку площ відділень.

Таблиця 16

Відомість технологічного устаткування і оснащення ділянки

№ п.п.	Найменування устаткування	Модель типу	Кількість	Габаритні розміри (Д×Ш×В), м	Площа устаткування або оснащення, м^2
					одиниці	загальна
1	2	3	4	5	6	7

2.11. Розрахунок площ виробничих зон і відділень

Розрахунок площ проводиться окремо по кожній зоні і відділенню (ділянці) з виділенням відповідного підрозділу. При цьому описується вибираний метод розрахунку, обґрунтовуються початкові дані (посилання на відповідну літературу або розділи курсового проекту) і проводиться безпосередньо розрахунок. Розрахунок площі можна виконати декількома методами і зіставити результати. По проектованому відповідно до завдання підрозділу (зоні), площа повинна бути визначена декількома методами, і значення, що приймається, повинне бути обґрунтовано.

2.11.1. Методи розрахунку виробничих площ

Методи розрахунку приймаються від особливості компоновки зон і відділень. Для зон ЩО, ТО-1, Д-1, Д-2, малярних робіт, розміщених на поточній лінії, застосовується аналітичний метод розрахунку площ по формулі:

, (35)

де - фактична довжина лінії;- фактична ширина лінії.

Фактична довжина лінії визначається з прийнятого типажу лінії (кількість робочих постів), наявність поста і при необхідності поста контролю і усунення виявлених недоробок по формулі:

, (36)

де - довжина автомобіля, який обслуговують на лінії, м;- число робочих постів на лінії, од.;- нормативна величина відстані між автомобілями, що стоять на лінії, і від крайнього автомобіля до воріт лінії, м [3, 6].

Ширина лінії визначається виходячи зі встановлених нормативів [3, 6] відстані від бічної сторони автомобіля до стінки з урахуванням розстановки устаткування:

,

де - ширина автомобіля, м;- нормативна величина відстані від автомобіля до стіни приміщення, м [3, 6].

На лініях ЕО, діагности і забарвлення ширина приміщення визначається шириною мийної установки, або сушильної камери забарвлення, діагностичних стендів.

Площі зон ПР і ТО-2 при виконанні робіт на універсальних тупикових або проїзних постах визначаються двома методами: більш точний – графічний відповідно до рекомендацій [3, 6] або орієнтовний – за площею, яку займають автомобілі на постах, по формулі:

, (38)

де - площа, яку займає автомобіль (автопоїзд), м²; - сумарне число робочих постів в зоні та постів очікування, од.;- коефіцієнт щільності розстановки постів [3, 6] і нижче в таблиці 17.

Площі ремонтних дільниць, що мають в своєму приміщенні машино-місця, визначаються по формулі:

(39)

Таблиця 17