Физреабилитация(продолжение) / ЛПК
.pdfДля уточнення функціональних можливостей організму у разі необхідностіцілеспрямованогопланування оздоровчихтренуваньдоцільно визначати рівень фізичної працездатності та МСК, які є кількісними характеристиками діяльності організму.
З цього приводу Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) розробленінаступнівимогидотестуваньіз навантаженнями:навантаження повинні підлягати кількісному вимірюванню, точному відтворенню при повторному використанні, залучати в роботу не менше 2/3 м'язової маси і забезпечувати максимальну інтенсифікацію фізіологічних систем; характеризуватися простотою і доступністю; повністю виключати складно координаційні рухи; забезпечувати можливість реєстрації фізіологічних показників під час виконання тесту.
Визначенняфізичноїпрацездатності
Загальна фізична працездатність - здатність людини до виконання доситьінтенсивноїзовнішньоїмеханічноїроботитривалийчасбеззниження її ефективності [38].
Загальнафізичнапрацездатність-інтегральний показник,зумовлений сукупністю властивостей організму й у першу чергу продуктивністю апаратів кровообігу й дихання, обсягом і складом циркулюючої крові, можливостями цих систем організму забезпечувати працюючі органи й тканини киснем. За інших рівних умов в осіб з більш високим рівнем загальної фізичної працездатності, більш високою продуктивністю кардіореспіраторної системи стомлення наступає пізніше, ніж в осіб з низькою фізичною працездатністю, недостатніми функціональними можливостями систем організму, відповідальних за транспорт кисню з навколишнього середовища до працюючих м'язів. Про рівень фізичної працездатностіможнасудити заданимиспеціальнихпроб. Одержуванапри такомутестуванніінформаціядозволяєоб'єктивнохарактеризуватифізичну працездатність, зміну її рівня в процесі занять спортом, оздоровчою фізичною культурою, фізичної реабілітації тощо [37, 56, 69].
Для визначення фізичної працездатності використовують два класи тестів: максимальні і субмаксимальні. До числа максимальних відносяться ті, які свідчать про граничні можливості організму. Наприклад, визначення максимального споживання кисню (МСК). Найпоширеніша методика визначенняцьогопоказникапередбачаєвиконанняпослідовнонавантажень, щозбільшуються попотужності,домоменту, колидосліджуванийневзмозі продовжувати м'язову роботу. На кожному рівні фізичного навантаження забирають видихуване повітря для визначення кількості спожитого кисню.
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
91
При виконанні відносно помірних фізичних навантажень споживання кисню пропорційне потужності виконуваної роботи. При навантаженнях, що наближаються до максимальних, споживання кисню усе більше сповільнюється, і, нарешті, наступає момент, коли подальше збільшення потужностінавантаження неприводить допідвищення споживання кисню. На графіку залежності споживання кисню від потужності навантаження утвориться плато,щой є критеріємдосягнення максимальногоспоживання кисню (кисневої "стелі" даної людини). Фізичне навантаження, при якій уперше відзначається максимальне споживання кисню, позначається як робота критичної потужності. МСК - показник, що найбільш точно характеризує адаптацію до фізичних навантажень організму людини в цілому. Однак процедура такого дослідження досить складна, необхідна спеціальна апаратура (газоаналізатори, газовий лічильник, система для заборувидихуваногоповітря),кваліфікованийперсонал.Прийнятаметодика передбачає виконання надзвичайно виснажливої м'язової роботи, під час якої ЧСС досягає максимальних вікових величин, вміст лактатів у крові підвищується до 100-150 мг%, дихальний коефіцієнт збільшується до1,15. Саме така важка м'язова робота приводить до максимальної мобілізації системи забезпечення працюючих м'язів киснем. У зв'язку з ризиком виникнення гострих патологічних станів, небезпечних для здоров'я обстежуваних, широке застосування цього тесту в практичних цілях недоцільно.
Запропонованоспособи, щодозволяють обчислюватиМСК непрямим шляхом. Найпоширенішими з існуючих способів прогнозування величини цього показника й пристосованими до практики є формула Добельна, номограма Астранда, формула, запропонована В. Л. Карпманом, і ін.
До субмаксимальних тестів відносяться дослідження, при яких обстежуваний виконує фізичні навантаження, що становлять лише певний відсоток від максимальної по потужності роботи й фізіологічні зрушення, істотно менші граничних. Із числа субмаксимальних тестів найбільш інформативний - тест PWC170 і модифікований варіант цього тесту - тест
PWC.
Тест PWC170 запропонований скандинавськими вченими в 50-х роках. Позначення тесту символом PWC170 (від перших букв англійського терміна PhysicalWorkingCapacity) розшифровується як фізичнапрацездатність при ЧСС 170 уд/хв. (за номенклатурою ВООЗ цей тест позначається індексом W170).ВеличинаPWC170 відповідаєтій потужностіфізичногонавантаження, що приводить до підвищення ЧСС до 170 уд/хв.
Тест PWC170 призначений для визначення фізичної працездатності молодих людей (до 30 років).
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
92
Тестзаснованийнанаступнихположеннях,яківизначають вибірЧСС, рівній саме 170 уд/хв., і спосіб розрахунку величин PWC170.
1.Існує зона оптимального функціонування кардіореспіраторної системи при фізичномунавантаженні. У молодих людей вона обмежується діапазоном ЧСС від 170 до 200 уд/хв. Ця зона характеризує роботу серця в умовах, близьких до максимального споживання кисню. Таким чином, за допомогою тесту PWC170 можна встановити ту потужність фізичного навантаження, що відповідає початку оптимального функціонування кардіореспіраторної системи. Потужність такого навантаження є найбільшою, при якій ще можлива робота апарата кровообігу й дихання в умовах стійкого стану.
2.Між ЧСС і потужністю фізичних навантажень у відносно великій зоні потужностей м'язової роботи спостерігається лінійна залежність. Лінійний характер взаємозв'язкупотужності роботи з ЧСС убільшості осіб
увіці до 30 років порушується при ЧСС, що перевищує 170 уд/хв.
На підставі цих факторів при визначенні фізичної працездатності обрана ЧСС 170 уд/хв.
Тестполягаєвтому,що,виходячизфактунаявностілінійноїзалежності між ЧСС і потужністю фізичних навантажень, виконуючи лише два субмаксимальних навантаження, можна шляхом лінійної інтраабо екстраполяції встановити величину тієї м'язової роботи, при якій ЧСС досягає 170 уд/хв.
При проведенні тесту PWC170 рекомендується наступна послідовність
дій.
1.Вивчення медичного анамнезу, обов'язковий запис ЕКГ в умовах спокою, вимір АТ. Безумовними протипоказаннями до проведення тесту є синдром слабості синусовоговузла й ті ж стани, щой при ЕКГ-дослідженні
зфізичними навантаженнями (див.вище).
2.Перше навантаження - тривалістю 5 хв. Цього часу досить, щоб серцева діяльність досягла стійкого стану. Потужність роботи підбирається дляпрактичноздоровихчоловіківзпередбачуваною нормальноюфізичною працездатністю6 кгм/хв.(1Вт)на1кгмаси тіла;длятих,хтонезаймаються фізичною працею або фізичною культурою, з передбачуваною низькою фізичною працездатністю - 3 кгм/хв. (0,5 Вт) на 1 кг маси тіла (для жінок відповідно 3 й 1,5 кгм/хв.). Частота педалювання - 60 - 75 об/хв.
Длявиборувеличинипотужностіпершогонавантаженнязурахуванням МТ можна скористатися даними 3.Б. Білоцерковського [37] (табл.49).
3.При першому навантаженні ЧСС визначають аускультативно протягомостанніх30сек.роботиабозаЕКГ,записаноюнаостанніхсекундах
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
93
велоергометричного навантаження.
4.Переддругимнавантаженням-трихвилиннийвідпочинок,протягом якого ЧСС, як правило, відновлюється до вихідного або близького до нього рівня.
5.Друге навантаження: потужність роботи для чоловіків визначається залежно від потужності першого навантаження й ЧСС під час її виконання. Можна скористатися даними 3.Б. Білоцерковського [37] (табл. 50).
Таблиця 49.
Визначення потужності першого навантаження
Маса тіла, кг |
59 |
60 – 64 |
65 – 69 |
70 – 74 |
75 – 79 |
80 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Потужність |
300 |
400 |
500 |
600 |
700 |
800 |
|
навантаження, кг/м |
|||||||
|
|
|
|
|
|
Визначення потужності другого навантаження |
Таблиця 50. |
||||||
|
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Потужність |
Потужність ІІ навантаження, кг/м×хв. |
||||||
І навантаження, |
|
ЧСС після І навантаження |
|
|
|
||
кг/м×хв. |
80 – 89 |
90 – 99 |
100 – 109 |
110 - 119 |
|
120 - 129 |
|
400 |
1100 |
1000 |
900 |
800 |
|
700 |
|
500 |
1200 |
1100 |
1000 |
900 |
|
800 |
|
600 |
1300 |
1200 |
1100 |
1000 |
|
900 |
|
700 |
1400 |
1300 |
1200 |
1100 |
|
1000 |
|
800 |
1500 |
1400 |
1300 |
1200 |
|
1100 |
|
Тривалість роботи й частота педалювання ті ж, що й при першому навантаженні.
6. Під час другого навантаження ЧСС визначають так само, як і при першому.
Розрахунки індивідуальної величини фізичної працездатності можна проводити за спеціальною формулою:
170 ЧСС1
PWC170 N1 (N2 N1) ЧСС2 ЧСС1
де: PWC170 - фізична працездатність при ЧСС 170 уд/хв.; N1 й N2 - відповідно потужності першого й другого навантажень; ЧСС1, 2 - ЧСС
наприкінці першого й другого навантаження.
Визначення фізичної працездатностізатестомPWC170надаєнадійні результати лише при виконанні наступних умов:
а) для стандартизації процедури дослідження проба повинна
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
94
виконуватися без попередньої розминки; б) ЧСС наприкінці другого навантаження повинна бути оптимальною
для конкретної особи, тобто бути приблизно на 10 - 15 уд/хв. менше 170 уд/ хв. Помилку при розрахунках можна звести до мінімуму за допомогою наближення потужності другого навантаження до величини PWC170;
в) між навантаженнями обов'язковий трихвилинний відпочинок. При відсутності повноцінного відпочинку ступінь тахікардії може визначатися не тільки безпосередньо потужністю другого навантаження, але додатково відображатинедовідновленняЧССпісляпершогонавантаження(такзваний пульсової борг від попередньої роботи), і тоді величини PWC170 будуть заниженими.
Тест PWC - визначення фізичної працездатності з урахуванням віку обстежуваних.Привизначенніфізичноїпрацездатностівосібстаршоговіку
йхворих з вираженою серцевою патологією на основі принципів тесту
PWC170 пропонують використовувати пульс, рівний не 170, а 150 уд/хв. Однак, більш перспективним представляється використання не фіксованої ЧСС, а урахування ЧСС, що змінюється з віком. Цим вимогам відповідає тест PWC. Індекс PWC розшифровується як фізична працездатність при ЧСС, що змінюється з віком.
Тест PWC призначений для визначення фізичної працездатності осіб старше30 років.Фізіологічніосновитестуаналогічнітим,наякихбазується
йпроба PWC170. Разом з тим є деякі відмінності, що стосуються в першу чергу вибору частоти ЧСС, що характеризує початок зони оптимального функціонування кардіореспіраторної системи при навантаженні.
Узв'язку зі структурною й функціональною віковою інволюцією міокарда, зміною нейрогуморальної регуляції серцевої діяльності можливостіпідвищенняЧСС стають усебільшеобмеженими, томунарівні граничнихфізичних навантаженьізкожнимнаступнимдесятиліттямжиття ЧСС підвищується в меншому ступені, ніж у попередньому десятилітті. Зрозуміло в цьомувипадку, що, якщо для молодих людей ЧСС рівна 170 уд/ хв.характеризуєоптимальнийрежимсерцевоїдіяльності,товпредставників зрілого й літнього віку така ЧСС може свідчити вже про максимальну реакцію у відповідь на фізичне навантаження. У людей старших вікових групадаптаціяйдосубмаксимальнихфізичнихнавантажень,щовикликають підйом ЧСС до таких же, як й у молодих людей, величин (наприклад, 130 або 150 уд/хв.), супроводжується більш напруженим режимом діяльності апаратукровообігу. Улюдей різноговікудіапазон ЧССв зоніоптимального функціонування апарату кровообігу (і зокрема, ЧСС, що характеризує початок цієї зони) - свій конкретний для даного віку, тому при визначенні фізичної працездатності осіб, вік яких перевищує 30 років, варто
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
95
орієнтуватися на потужність фізичного навантаження, при якій серцевий ритм не 170 уд/хв., як у молодих, а менше.
ЧСС 170 уд/хв. відповідає приблизно 87% від максимального його значеннявмолодихлюдей.Восібстаршоговікупочатокзониоптимального функціонування апаратукровообігутакож відзначають ЧСС, якавідповідає приблизно тому ж відсотку від максимальних для даного віку величин. Значення його для осіб з десятилітнім віковим діапазоном можуть бути встановлені більш точно за формулою: (220 - вік у роках) 0,87.
Методика проведення проби PWC, послідовність дій, критерії припиненнянавантаженняйпротипоказаннядоїївикористаннявосновному аналогічні тим, яких дотримуються при визначенні величини PWC170.
При обстеженні осіб старше 30 років, крім вивчення медичного анамнезу, обов'язкового запису ЕКГ і виміру АТ безпосередньо перед проведенням проби в умовах спокою, проводяться регулярні ЕКГспостереження з реєстрацією кривої й виміром АТ кожні 2 хв. у процесі виконання фізичних навантажень, наприкінці паузи відпочинку між навантаженнями й у перші 5 хв. після закінчення другого навантаження.
ВизначеннюфізичноїпрацездатностізарезультатамитестуPWCвосіб старше 40 років повинне обов'язково передувати (за один абокілька днів до тесту) ЕКГ-дослідження в умовах фізичного навантаження з метою об'єктивізаціїстанукоронарногокровообігу.Увипадках,коливеличинаЧСС, при якій у хворих ІХС з'являються суб'єктивні або об'єктивні ознаки коронарної недостатності, менше субмаксимальної, необхідної для проведення тесту PWC, тест з метою визначення фізичної працездатності не проводиться.
Шукану величину фізичної працездатності можна визначити за формулою:
PWC N1 (N2 N1) F f1 f2 f1
де:PWC-фізичнапрацездатністьпри ЧСС, щозмінюється з віком; N1 та N2 -відповідно потужності першого та другого навантажень; f1 й f2 -ЧСС наприкінці першого й другого навантажень; F - ЧСС, складова приблизно 87% від максимальної вікової ЧСС.
При виборі першого фізичного навантаження варто орієнтуватися на навантаження, використовувані при тесті PWCl70. При встановленні потужності другого навантаження можна виходити з наступного. Бажано, щоб ЧСС наприкінці другого навантаження була приблизно на 10-15 уд/хв. менше значень ЧСС, обраних при проведенні проби для осіб різного віку. Знаючи реальну ЧСС при першому навантаженні і її потужність, а також із
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
96
огляду на те, що при збільшенні потужності навантаження на 100 кгм/хв. (17 Вт) ЧСС у чоловіків підвищується приблизно на 8-12, а в жінок на 1317 уд/хв., нескладно визначити потужність другого навантаження, достатнього для підвищення ЧСС до необхідного рівня. Наприклад, якщо при обстеженні чоловіків у віці 45 років при виконанні першого навантаження потужністю 450 кгм/хв. ЧСС досягла 115 уд/хв., доцільно, щоб потужність другого навантаження рівнялася 700 кгм/хв. У цьому випадку можна чекати, що ЧСС буде становити приблизно 135-140 уд/хв.
Оцінка фізичної працездатності може здійснюватися шляхом порівняння виявленої в процесі проведення тесту величини із належними значеннями,атакожшляхоманалізуіндивідуальноїдинамікирівняфізичної працездатності на різних етапах обстеження.
Чим більша величина PWC170 (або PWC), тим більшу м'язову роботу може виконувати людина при оптимальному функціонуванні системи кровообігу. Отже, чим більше PWC170 (або PWC), тим вище фізична працездатність.Індивідуальніколиванняфізичноїпрацездатності,якмивже відзначали,визначаютьсяв основномупродуктивністюкардіореспіраторної системи. При обстеженні здорових осіб установлено, що чим вище рівень фізичної працездатності, тим більше обсяг серця як цілого органа, обсяг порожнинитамасаміокардулівогошлуночка,максимальний ударнийобсяг крові під час фізичного навантаження, максимальне споживання кисню.
Таблиця 51. Оцінка загальної фізичної працездатності у осіб різної статі і віку за
даними проби PWC170 (Карпман В.Л., 1988)
Вік, роки |
|
Фізична працездатність |
|
|||
низька |
нижче |
|
нижче |
вище |
висока |
|
|
середньої |
|
середньої |
середньої |
||
|
|
|
|
|||
|
|
|
Жінки |
|
|
|
20-29 |
<449 |
450-549 |
|
550-749 |
750-849 |
>850 |
30-39 |
<399 |
400-499 |
|
500-699 |
700-799 |
>800 |
40-49 |
<299 |
300-399 |
|
400-599 |
600-699 |
>700 |
50-59 |
<199 |
200-299 |
|
300-499 |
300-599 |
>600 |
|
|
Чоловіки |
|
|
||
20-29 |
<699 |
700-849 |
|
850-1149 |
1150-1299 |
>1300 |
30-39 |
<599 |
600-749 |
|
750-1049 |
1050-1199 |
> 1200 |
40-49 |
<499 |
500-649 |
|
650-949 |
950-1099 |
>1100 |
50-59 |
<399 |
400-549 |
|
550-849 |
850-999 |
>1100 |
На рівень фізичної працездатності впливають такі фактори, як стать, вік, розміри тіла, фізична активність, спадковість, стан здоров'я тощо.
Для нівелювання індивідуальних розходжень у фізичному розвитку величиниPWC170 йPWCрозраховуютьна1кгмаситіла.Притакомупідході
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
97
до оцінки фізичної працездатності є можливість порівнювати її рівень не тільки в осіб різного віку, але й з різною масою тіла.
СереднявеличинаPWC170 умолодихчоловіків(20-29років)рівняється 1037 кгм/хв., а в жінок - 640 кгм/хв. (табл. 51), у той час як у спортсменів вона перевищує ці величини в 2 - 2,5 рази. У хворих рівень фізичної працездатності, як правило, нижче звичайно такого у здорових. З поліпшенням функціонального стану систем організму, підвищенням продуктивностікардіореспіраторноїсистемирівеньфізичноїпрацездатності підвищується.Об'єктивнийхарактеродержуваноїпритестуванніінформації дозволяє кількісно оцінити ефективність використовуваних програм реабілітації.
Тест Шеппарда. Шеппардом [118] запропонований двосходинковий степ-тест, який передбачає врахування змін ЧСС при 4-5 хвилинному сходженні залежно від віку, статі, маси тіла. Висота кожної з двох сходинок складає 22,5 см.
Для встановлення на метрономі необхідного темпу вказану в таблиці кількістьциклівслідпомножитина6.ОцінкавиконаннятестузаШеппардом проводитьсязавеличиною ЧСС,якареєструєтьсяз використаннямЕКГабо визначається пальпаторно в перші 10 сек. після її завершення (результат перемножується на 6). Отримана ЧСС за 1 хв. порівнюється з належною для даного навантаження, представленою у табл. 52 в дужках.
Таблиця 52. Частота сходжень на сходинку (циклів на 1 хв.) залежно від віку, статі і МТ
Маса |
|
|
Вік,роки |
|
Маса |
|
Вік,роки |
|
|||
тіла, кг |
|
|
|
тіла,кг |
|
|
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
||
|
20-29 |
30-39 |
40-49 |
50-59 |
|
20-29 |
30-39 |
|
40-49 |
50-59 |
|
|
|
|
чоловіки |
|
|
|
|
жінки |
|
|
|
|
(161)* |
(156) |
(152) |
(145) |
|
(167)* |
(160) |
(154) |
(145) |
||
50 |
|
20 |
18 |
16 |
13 |
36 |
16 |
16 |
|
14 |
10 |
54 |
|
20 |
19 |
16 |
13 |
41 |
17 |
16 |
|
14 |
10 |
59 |
|
20 |
19 |
16 |
13 |
45 |
17 |
17 |
|
14 |
10 |
63 |
21 |
19 |
17 |
13 |
50 |
17 |
17 |
15 |
10 |
||
68 |
|
21 |
19 |
17 |
13 |
54 |
17 |
17 |
|
15 |
10 |
72 |
|
21 |
19 |
17 |
13 |
59 |
18 |
17 |
|
15 |
10 |
77 |
|
21 |
19 |
17 |
14 |
63 |
18 |
17 |
|
15 |
10 |
81 |
|
21 |
19 |
17 |
14 |
68 |
18 |
18 |
|
15 |
10 |
86 |
|
21 |
19 |
17 |
14 |
72 |
18 |
18 |
|
15 |
10 |
91 |
|
21 |
20 |
17 |
14 |
77 |
18 |
18 |
|
15 |
10 |
95 |
|
21 |
20 |
17 |
14 |
81 |
18 |
18 |
|
16 |
10 |
100 |
|
21 |
20 |
17 |
14 |
86 |
18 |
18 |
|
16 |
10 |
|
|
|
|
|
|
91 |
18 |
18 |
|
16 |
10 |
* Середня належна ЧСС
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
98
Аеробна працездатність оцінюється як середня при відхиленні фактичної ЧСС від належної на ±10 за 1 хв. При менших значеннях ЧСС працездатність оцінюється як висока, при більших - як низька.
В.А. Шаповаловою [69] спільноіз співробітниками (2005) розроблено модифікований тест PWC170; для нетренованих осіб.
Обстежуваному пропонується виконати на велоергометрі два навантаження стандартної потужності: чоловікам - 50 і 100 Вт, жінкам - 50 і 75 Вт упродовж 5 хв з трихвилинною перервою на відпочинок. Частота педалювання становить 60 обертів за 1 хв. Наприкінці обох навантажень визначають ЧСС і АТ. Розраховують індекс Робінсона (див. вище).
Фізичну працездатність (ФП) у ватах визначають за формулою:
ФП ІРінд. W
ІРфакт.
де: W - потужність другого навантаження;
ІРінд-індикаторнийіндексРобінсонадляналежногосубмаксимального навантаження; він має постійне значення: 297,5 ум.од. для вікової групи 20 - 29 років і 280 ум. од. - для вікової групи 30 - 39 років;
ІРфакт - фактичний індекс Робінсона при другому навантаженні. ДляоцінкипоказникФПвідносятьдоМТтакористуютьсякритеріями
наведеними у таблиці 53.
Таблиця 53. Оцінка фізичної працездатності за В.А. Шаповаловою
Тест |
|
Рівень фізичної працездатності |
|
|||
Низький |
Нижчий від |
Середній |
Вищий від |
Високий |
||
|
середнього |
середнього |
||||
Модифікований тест |
<1,6 |
1,61 – 2,0 |
2,01 – 2,2 |
2,21 – 2,5 |
>2,51 |
|
PWC170, Вт/кг |
||||||
|
|
|
|
|
||
Також В.А. Шаповаловою разом із співробітниками запропоновано визначати фізичнупрацездатність практичноздорових осіб увіці20-29років за величиноюпульсовоївартостісходженняна4-йповерхстандартноїбудівлі[69].
При цьомутесті обстежуваномупропонується виконати сходження на четвертий поверх стандартної будівлі (88 сходинок) у темпі 80 кроків за 1 хв. Відразу ж після сходження визначається ЧСС за 10 с. Робота, яка при цьому виконується обстежуваним, визначається за формулою:
W = МТ 1,83,
де: W - потужність навантаження, у Вт; МТ - маса тіла обстежуваного, кг.
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
99
Потім визначають показник пульсової вартості навантаження (пульс/ Вт): для цього показник ЧСС за 1 хв ділять на потужність навантаження у ватах. Отримане значення співвідносять із даними наведеними у таблиці
54.
Таблиця 54. Оцінка фізичної працездатності за пульсовою вартістю роботи
(В.А. Шаповалова, 2006)
Тест |
стать |
|
Рівень фізичної працездатності |
|
||
Низький |
Нижчийвід |
Середній |
Вищий від |
Високий |
||
|
середнього |
середнього |
||||
Сходження на4-й |
ж |
<1,31 |
1,21 – 1,30 |
1,11 – 1,2 |
1,01 – 1,1 |
0,8 – 1,0 |
поверх |
ч |
>1,01 |
0,91 – 1,0 |
0,81 – 0,9 |
0,71 – 0,8 |
0,6 – 0,7 |
Визначення рівня фізичної працездатності за індексом Гарвардського степ-тесту(ІГСТ).ТестрозробленийуГарвардськомууніверситетіуСША у1942 р. Оцінка фізичної працездатності проводиться за величиною ІГСТ і базується на швидкості відновлення ЧСС після сходження на сходинку. Попередньо, залежно від статі, віку, обирається висота сходинки і час сходження (табл. 55).
Таблиця 55. Висота сходинки і час сходження залежно від статі і віку (за І.В. Ауликом)
Стать і вік |
Висота |
Тривалість |
|
сходинки, см |
сходження, хв. |
||
|
|||
Чоловіки |
50 |
5 |
|
Жінки |
43 |
5 |
|
Хлопчики-юнаки (12-18 років), |
50 |
4 |
|
S тіла більше 1,75 м2 |
|||
Хлопчики-юнаки (12-18 років), |
45 |
4 |
|
S тіла менше 1,75 м2 |
|||
Дівчата-дівчини (12-18 років) |
40 |
4 |
|
Хлопчики-дівчата (8 -12 років) |
35 |
3 |
|
Молодші 8 років |
35 |
2 |
Обстежуванийвиконує10-12присідань(розминка),післячогопочинає сходження на сходинку зі швидкістю 30 циклів за 1 хв. Метроном установлюєтьсяначастоту120уд./хв,підйом іспускскладаєтьсяз 4-хрухів, кожномузякихбудевідповідатиударметронома:на2удари-2крокипідйом, на 2 удари - 2 кроки спуск.
Сходження і спуск завжди починаються з однієї і тієї ж ноги.
Якщо обстежуваний через утому відстає від ритму протягом 20 с, тестування припиняється і фіксується час роботи в заданому темпі.
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
100