Физреабилитация(продолжение) / ЛПК

Таблиця 41. Оцінка збудливості симпатичного відділу вегетативної нервової системи

Збудливість	Ступінь частішання ЧСС, %
Нормальна:
Слабка	До 9,1
Середня	49,2-18, 4
Жива	18,5-27,7
Підвищена:
Слабка	27,8-36,9
Помітна	37,0-46,2
Значна	46,3-55,4
Різка	55,5-64,6
Дуже різка	64,7 і більше

Кліностатичний тест слугує для характеристики функціональної повноцінності рефлекторних механізмів регуляції гемодинаміки і оцінки збудливості центрів парасимпатичної іннервації.

Після 5 хвилинного знаходження у вертикальному положенні у обстежуваного підраховують ЧСС (протягом 15 сек). Потім за командою обстежуваний спокійно (без ривків) займає положення лежачи. ЧСС підраховуютьна1-йі3-йхвилиніперебуванняугоризонтальномуположенні. В нормі відбувається уповільнення ЧСС на 2 - 8 уд. Критерії оцінки збудливостіпарасимпатичноїланкизаступенемпорідшання ЧСС(СПЧСС) представлені у таблиці 42.

СПЧСС (ЧССп ЧССв) 100 ЧССв

де: ЧССп - ЧСС після зміни положення тіла (у положенні лежачи); ЧССв - ЧСС вихідне (у положенні стоячи).

Таблиця 42. Оцінка збудливості центрів парасимпатичної іннервації

Збудливість	Ступінь порідшання ЧСС, %
Нормальна:
Слабка	До 6,1
Середня	6,2 –12,3
Жива	12,4	–18,5
Підвищена:
Слабка	18,6	–24,6
Помітна	24,7	–30,8
Значна	30,9	–37,0
Різка	37,1	–43,1
Дуже різка	43,2 і	більше

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

81

Оцінити збудливість симпатичного та парасимпатичного відділу вегетативноїнервовоїсистемизаданимиортостатичноготакліностатичного тестів можливо також за абсолютними значеннями частішання та порідшання ЧСС (табл. 43).

Таблиця 43. Оцінка показників збудливості вегетативної нервової системи за

абсолютними значеннями

	Ортостатична проба,		Кліностатична проба,
ступінь частішання пульсу, уд/хв.			ступінь порідшання пульсу, уд/хв.
0 - 6		«нормальна	слабка»	0 - 4
7 - 12		«нормальна середня»		5 - 8
13	- 18	«нормальна жива»		9 - 12
19	- 24	«підвищена слабка»		13 - 16
31	- 35	«підвищена значно»		21 - 24
37	- 42	«підвищена різко»		25 - 28

Для оцінки тонусу гілок вегетативної нервової системи враховують динамікузмін ЧСС через хвилинупісля зміни положення упросторі. Якщо ЧСС змінюється у тому ж напрямку констатують підвищення тонусу досліджуваної гілки. Якщо ж ЧСС починає змінюватись у зворотному напрямку констатують нормальний тонус.

Око-серцевий тест використовується для визначення збудливості парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи. Виконується він при постійному підрахунку ЧСС, або з використанням реєстрації ЕКГ, під час якої натискають на очні яблука досліджуваного протягом 15 сек. (в напрямкугоризонтальноївісіорбіт).Унорміцепризводитьдоуповільнення ЧСС. Частішання трактується як збочення рефлексу, який протікає по симпатикотонічному типу. При підрахунку ЧСС пальпаторно підрахунок проводиться протягом 15 секунд до натискання та під час натискання.

Оцінка тесту:

Порідшання ЧСС на 4 - 12 уд / хв. - нормальне; Порідшання ЧСС на 12 уд. / хв. - різко посилене; Порідшання не відбувається - ареактивна; Частішання - збочена реакція.

Тест Ербена також використовується для оцінки стану вегетативної нервової системи. Уобстежуваного в положенні стоячи підраховують ЧСС протягом однієї хвилини. Після цього він сильно нахиляється вперед або присідає напочіпки і нахиляє голову, доторкаючись підборіддям доколін. У цьому положенні знов підраховується ЧСС протягом хвилини. У здорової людини він уповільнюється на 4-12 ударів за хвилину. При вегетативних

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

82

розладахвінабоповільніший(переважає вплив парасимпатичноїсистеми), або прискорений (сильний тонус симпатичної нервової системи).

Таблиця 44. Класифікація функціональних проб серцево-судинної системи, що

використовуються у практиці спортивної медицини (Аронов Д.М., 1995)

	Застосовувані фактори	Основний механізм	Призначення проби
	Фізичні навантаження:	Підвищення поглинання	Функціональна
	• за характером: динамічні,	кисню міокардом і	характеристика,
	статичні, змішані,	організмом в цілому	контрольстану в динаміці,
	комбіновані		визначення характеру змін
	• за тривалістю і		кінцевої частини
	специфічністю для обраного		шлуночкового комплексу
	виду спорту		(положення відносно
			ізолинії сегментаST, а
			також амплітуда, форма і
			напрямок зубця Т)
			Визначення характеру змін
			кінцевої частини
	Електрична стимуляція	Підвищення споживання	шлуночкового комплексу,
	передсердь	киснютільки міокардом	вияв і уточнення характеру
			і вираженості порушень
			ритму і провідності
			Визначення характеру змін
			кінцевої частини
	Психоемоційні проби	Гіперсимпатикотонія	шлуночкового комплексу,
			вияв емоційних порушень
			серцево-судинної системи
	Моделювання зменшення		Уточнення стану
	венозного повернення крові		гемодинамікивзагалі і
	до серця:	Зменшення	насосної функції серця
	• ортостатичнапроба:	переднавантаження
	активна
	пасивна
	Локальні впливи на нервові	Провокування спазму	Вияв порушеньрегуляції
	закінчення:		артеріального тиску
		артеріол
	• холодовапроба
			Функціональна
	Вплив назовнішнє дихання:		характеристика,
		Провокуваннягіпоксії і	контроль стану в динаміці,
	• гіпервентиляційнапроба
		ішемії міокарду	визначення характеру змін
	• проба ззатримкоюдихання
			кінцевої частини
			шлуночкового комплексу
	Лікарські впливи:		Визначення характеру змін
	• провокаційні і дозвільні	Провокування погіршення	кінцевої частини
	проби	або покращення трофіки	шлуночкового комплексу,
	• проби, що змінюютьтонус	міокарду	вияві уточнення
	симпатичного і		характеру порушень ритму і
	парасимпатичного відділів	Позитивна або негативна	провідності
	вегетативноїнервової	хронотропнадія
	системи

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

83

Тестидлявизначенняфункціональногостанукардіореспіраторноїсистеми

Система кровообігу значною мірою визначає адаптацію організму до фізичних навантажень, тому контроль за її функціональним станом дуже важливий у практиці оздоровчого фізичного виховання. З цією метою використовуються прості і складні методи дослідження, у тому числі інструментальні (табл. 44) [13].

Варто підкреслити, що для більш повної характеристики діяльності будь-якоїсистемиорганізму,вартозіставитидосліджуваніпоказникивстані спокою,атакождоіпіслявиконанняфізичногонавантаження(стандартного, додаткового або спеціального). Необхідно також визначати тривалість відновлення цих показників до значень, що передували дослідженню.

Для визначення толерантності організму до фізичних навантажень та оцінки адаптаційних можливостей індивідуума після виміру ЧСС і АТ у спокої виконується функціональний тест з фізичним навантаженням, що вибираєтьсязалежновідстануйогоздоров'яіфункціональнихможливостей. Дуже важливим при проведенні функціональних тестів з фізичним навантаженням є якість виконання проби і дозування темпу рухів. Так, при використанніпроби з 20 присіданнями необхідностежити за тим, щобвона булапроведенаточнопротягом30сіприсіданнябулидостатньоглибокими. При кожномуприсіданні обстежуваний повинен витягати руки вперед, при уставанні - опускати. Тест з бігом на місці в темпі 180 кроків у 1 хв. має проводитись під метроном при згинанні стегна під кутом у 70°, згинанні гомілки до кута зі стегном у 45-50° і вільними рухами руками, зігнутими в ліктьових суглобах, як при звичайному бігу. При виконанні тесту зі сходженням на сходинку (степ-тест) навантаження дозується висотою сходинки, швидкістю сходження (під заданий ритм метронома), з урахуванням статі і віку обстежуваного, а також видом степ-тесту (Гарвардський степ-тест, за Астрандом тощо).

Після функціонального тесту за зміною ЧСС і АТ можна зробити висновокпропристосовністьапаратукровообігудофізичногонавантаження. Так, пристосування до навантаження тренованого серця відбувається в більшому ступені в результаті збільшення ударного обсягу й у меншому - за рахунок частішання серцевих скорочень; нетреноване чи недостатньо треноване серце реагує на навантаження великим частішанням серцевих скорочень і меншим збільшенням ударного обсягу серця.

Для оцінки ступеня частішання ЧСС при проведенні функціональних тестів зіставляються дані ЧСС у спокої і ЧСС після навантаження - визначається відсоток збільшення ЧСС.

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

84

Складається пропорція і розраховується відсоток збільшення ЧСС в

такий спосіб:

СЧЧСС (ЧССп ЧССв) 100 ЧССв

Вважають, що нормальною реакцією на тест із 20 присіданнями вважається частішання ЧСС в межах 60-80% від вихідної величини; після 15-секундного бігу на місці в максимальному темпі - 120-150%; після 2- хвилинного бігу на місці в темпі 180 кроків у 1 хв. і після степ-тесту - 5- хвилинногосходження насходинкувисотою 40 см утемпі 90 кроків за 1 хв. (22,5 сходження за 1 хв.) - 100%; після 3-хвилинного бігу - 100-120%.

Значне частішання ЧСС свідчить про нераціональнуреакцію серця на навантаження, що може бути наслідком недостатньої тренованості чи неповного відновлення після виконання попереднього тренувального навантаження. Чим більш працездатне або функціонально повноцінніше серце,тимдосконалішадіяльністьйогорегуляторнихмеханізмів,тимменше реагує ЧСС у відповідь на дозоване фізичне навантаження.

ПриоцінціреакціїЧССйАТнеобхідновраховуватихарактервиконання фізичного навантаження, тому що несумлінно виконаний функціональний тест, наприклад, з 3-хвилинним бігом на місці може змінити величинуЧСС і АТ, які вірно оцінити буде неможливо.

При оцінці реакції АТ на функціональну пробу з фізичним навантаженням варто звертати увагу на зміну АТс, АТд і ПАТ.

Можливі різні сполучення змін максимального і мінімального тисків. Найбільш раціональна реакція АТ характеризується збільшенням АТс на 15-30% і зменшенням АТд на 10-35%, або його незмінністю у порівнянні з вихідними величинами у спокої.

УрезультатізбільшенняАТсізменшенняАТдзбільшуєтьсяПАТ.Однак відсоток збільшення ПАТ повинний бути в тих же межах, що і відсоток частішання ЧСС.

Порівняння відсотків частішання ЧСС і збільшення ПАТ дозволяє визначити, чи відповідає реакція ЧСС зміні насосної функції серця. Раціональна реакція нафізичненавантаженняхарактеризуєтьсяправильним сполученнямзмінцихдвохпоказників-відсотокчастішанняЧССповинний відповідати чи бути трохи нижчим відсотка збільшення ПАТ.

ДлякількісноїоцінкизмінЧССтаПАТвикористовуютьпоказникякості реакції (ПЯР) за формулою Кушелевського та Зіскіна:

ПЯР ПАТпнав ПАТвих ЧССпнав ЧССвих

де: ПАТп/нав - пульсовий тиск (мм рт.ст.) після навантаження; ПАТвих - пульсовий тиск (мм рт.ст.) до навантаження;

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

85

ЧССп/нав - частота серцевих скорочень (уд/хв.) після навантаження; ЧССвих - частота серцевих скорочень (уд/хв.) до навантаження.

У нормі ПЯР знаходиться в межах 0,5-1,0.

Крім кількісної оцінки реакції ЧСС і АТ необхідно визначити і якісні зрушення, тобто виявити тип реакції. Як відомо, за характером змін пульсу і АТ розрізняють п'ять типів реакції пульсу і АТ: нормотонічний, гіпотонічний гіпертонічний, дистонічний і сходинковий.

У тих випадках, коли відсотку частішання ЧСС відповідає відсоток підвищення ПАТ реакція вважається нормотонічною.

Нормотонічнийтипреакціївважаєтьсяраціональнимтому,щоунормі при частішанні ЧСС, пристосування до навантаження відбувається за рахунок збільшення УО серця. Підйом АТс відображає підсилення систоли лівого шлуночка, а зниження АТд - зменшення тонусу артеріол, що забезпечує кращий доступ крові на периферію. Реакцію ЧСС і АТ, при якій збільшення ЧСС відбувається у нормальних межах, а АТд залишається без змін, розцінюють як варіант нормотонічної реакції [35,37, 66].

Крім нормотонічного типу реакції на функціональний тест, який є типовим для здорових осіб, можливі атипові реакції - гіпотонічна, гіпертонічна, дистонічна, сходинкова (див. далі).

Методика дослідження передбачає вимірювання ЧСС і АТ у стані спокою в положенні сидячи. ЧСС вимірюють тричі по 10 сек. (наприклад, 12-13-12), реєструють показник, що відзначається частіше (12), якщо всі три показники різні (11-12-13) вимірювання проводять вчетверте та реєструютьпоказник,щоповторюєодинзперерахованих.Далізакомандою виконується обране навантаження (одномоментні тести).

Тест Мартіне-Кушелевського - 20 присідань за 30 сек.

Тест Котова-Дешина-трихвилиннийбігнамісцівтемпі180крок/хв. Тест Леві-Гориневської - 60 підскоків за 30 сек. на висоту 3-4 см

(використовується у дітей)

Тест з інтенсивним бігом - 15-ти секундний біг на місці у максимальному темпі.

Після виконаного навантаження проводять реєстрацію ЧСС і АТ протягом 3 хв., ЧСС реєструють в перші і останні 10 сек. кожної хвилини, а за 40 сек., що залишилися - АТ. Аналізують величину зміни показників відразу після роботи в порівнянні зі спокоєм, тривалістю і характером відновлення. Вважається, що після виконання одномоментного тесту ЧСС повинна повністю відновитися на 3 хв. реституції.

Оцінка результатупроводять за критеріями наведеними утаблицях 46

- 49.

Можливим є проведення двомоментних тестів, які, як правило,

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

86

складаються із комбінацій наведених вище тестів. Доцільність їх використання може виникати для оцінки впливу окремих видів фізичної діяльності.

Тест Лєтунова є тримоментним тестом, що найчастіше використовується як навантажувальний тест у багатьох лікарськофізкультурних диспансерах. При проведенні тесту обстежуваний виконує три послідовних навантаження. Першим виконується 20 присідань за 30 сек., тривалість реституції після якого складає 3 хв. Другим виконується 15-секундний інтенсивний (з високим підніманням колін) біг на місці у максимальному темпі, тривалість реституції після другого навантаження складає 4 хв. І, нарешті, третім виконується трихвилинний біг на місці у темпі 180 крок/хв., реституція після якого складає 5 хв.

Підрахунок ЧСС та АТ проводять на кожній хвилині реституції, коли двічі уперші та останні 10 сек. кожної хвилини підраховують ЧСС, а у час, щозалишається(40сек.)вимірюютьАТ.Данізаносятьдотаблицірезультатів

(табл. 45).

Таблиця 45.

Результати дослідження (тест Лєтунова)

	Вихідні	20 присідань				15 сек. біг						3-хвилиннийбіг
Показники							Час реституції, хв.
	дані
		1	2	3	1		2	3	4		1	2	3	4	5
ЧСС10
ЧСС50
АТс
АТд
ПАТ

Відновлення триває не більше 3-5 хвилин. Тренований організм при цьому виявляє ознаки економізації діяльності серцево-судинної системи у спокої, і в навантаженні (табл. 46).

Значно доповнює дані про тип реакції серцево-судинної системи на тест Лєтунова оцінка за Клочковим, яка оперує змінами АТс, АТд та ПАТ у відповідь на фізичне навантаження (табл. 47).

З урахуванням даних Карпмана B.Л. [37] були переглянуті підходи до оцінки результатів навантажувальних проб, які вважають за доцільне обмежитися виділенням трьох типів реакції:

1) фізіологічний адекватний, що характеризується адекватним збільшенням ЧСС і АТс у відповідь на навантажувальний тест, і швидким відновленням значень АТ і ЧСС після припинення навантаження. При реєстрації ЕКГ не виявляється патологічних змін і аритмій під час навантаження і у відновному періоді. Такий тип реакції характерний для здорових добре підготовлених осіб;

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

87

Таблиця 46. Зміни ЧСС та АТ при різних типах реакції на дозовані фізичні

навантаження (за Лєтуновим)

	Типи реакції		Стан гемодинамічних показників
		ЧСС	АТс	АТд	ПАТ	реституція
		Нормальна реакція
	Нормотонічний	↑ на 60-80%	↑ на 15-30%	↓ на 10-35%	↑ на 60-80%	До 3 хв.
	після 1-го навантаження
	Нормотонічний	↑ на 80-100%	↑ адекватно	↓ на 10-35%	↑ на 80-100%	До 4 хв.
	після 2-го навантаження
	Нормотонічний	↑ на 100-	↑ адекватно	↓ на 10-35%	↑ 100-120%	До 5 хв.
	після 3-го навантаження	120%
			Атипічні реакції
			Помірно ↑	«феномен	не	1-2 хв.
	Дистонічний	Помірно ↑	(до 180-200	нескінченног		(варіант
					реєструється
			мм рт. ст.)	о тону»		норми)
			Різко ↑	Незмінний	Різко ↑ за
	Гіпертонічний	Різко ↑	(до 200-220	або	рахунок	Різко ↑
			мм. рт. ст.)	трохи ↑	підйому АТс
				Значущі	↑ за рахунок	↑ через
			АТ ↑ на 2-3			подовження
	Сходинковий	Різко ↑		зміни	підйому
			хв.			підйому
				відсутні	АТс
						АТс
		↑ на 120-	Значущі	Значущі	Значущі
	Гіпотонічний		зміни	зміни	зміни	Різко ↑
		150%
			відсутні	відсутні	відсутні

Таблиця 47. Оцінка реакції на фізичне навантаження за зміною АТ (за Клочковим)

Зміна АТ після		Типи реакцій
навантаження
порівнюючи з	І	ІІ	ІІІ	ІV
вихідним
АТс	↑	↑	↓	↓
АТд	↓	↑ або =	↓	↑
ПАТ	не враховується	↑	не враховується	не враховується
		=
		↓
		а) добра		абсолютно
Оцінка	відмінна	б) припустима	незадовільна
				неприпустима
		в) неприпустима

2) фізіологічний неадекватний, що характеризується переважно хронотропноювідповіддю нанавантаження,недостатнімпідйомомАТспід час виконання навантаження і (або) уповільненим відновленням ЧСС після

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

88

закінчення тесту. При реєстрації ЕКГ можуть виявлятися діагностично незначущі зміни і порушення ритму. Такий тип реакції характерний для здорових, але погано підготовлених або перетренованих осіб;

3) патологічний або умовно патологічний характеризується падінням або неадекватним підйомом АТ під час тесту або в період відновлення. До цього типу реакції потрібно відносити і випадки виникнення виражених змін на ЕКГ або клінічно значущих аритмій у час або після навантаження.

Всередині3-го типуреакції, коли провідним симптомом є зміна АТ, на думку авторів, доцільно виділяти три підтипи:

3-1 гіпотензивний уразі недостатнього підйомуабо навіть падіння АТ в процесі виконання навантажувального тесту;

3-2зтерміновою гіпертонічноюреакцієюприпідвищенніАТвпроцесі виконання навантаження;

3-3 з відставленою гіпертонічною реакцією при підйомі АТ у відновному періоді.

Насьогоднічастішекористуютьсякласифікацієюнаведеною утаблиці 48, в основу якої покладені дані В.Л. Карпмана [37].

Таблиця 48. Типи реакції серцево-судинної системи на дозоване фізичне

навантаження

			ЧСС		Артеріальний тиск
	Тип реакції	до тесту	після	час	АТс,	АТд,	ПАТ,	ЧД, 1/хв.
			тесту за	відновле
		за 10с			мм рт.ст.	мм рт. ст.	мм рт.ст.
			10с	ння, хв.
	Сприятливий	10-12	15-18	1-3	↑ на 10-25	↑10-15	↑	Без змін
	Припустимий	13-14	21-23	4-6	↑ на 30-40	↑20 і >	↑	↑ на 4-5
	Несприятливий	↑ 15	30-34	↑ 6 і >	=	↑	↓	Задишка

ТестКвергавикористовуєтьсядлявизначеннятолерантностіорганізму до різнохарактерного навантаження. Виконуються 4-ри послідовних навантаження без відпочинку: перше - 30 присідань за 30 сек., друге - максимальнийбігнамісціпротягом30сек.,третє-3-хвилиннийбігнамісці у темпі 150 крок/хв. і підскоки зі скакалкою - 1 хв. Загальний час навантаження складає 5 хв.

Після виконання навантаження уположенні сидячи вимірюється ЧСС (ЧСС1) одразупісля навантаження за 30 сек, повторно через 2 хв. (ЧСС2) і 4 хв. (ЧСС3). Результат тестування оцінюєтьсянапідставірозрахункуіндексу тесту Кверга (ІТК) за формулою:

Т 100

ІТК

2 (ЧСС1 ЧСС2 ЧСС3)

де: Т - загальний час роботи в сек.

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

89

Оцінка результату:

> 105 - толерантність відмінна, 99 - 104 - добра, 93 - 98 - задовільна, < 92 - незадовільна.

Тест Руф'є використовується для визначення толерантності до фізичних навантажень. Даний тест широко використовується при масових обстеженнях школярів.

Досліджуваний протягом 5 хв. знаходиться у положенні сидячи. Протягом10сек.підраховуєтьсяЧСС(ЧСС1),потімвиконується30глибоких присідань за 30 сек. Повторно ЧСС підраховують протягом перших 10 сек. відновного періоду (ЧСС2) та протягом останніх 10 сек. першої хвилини відновного періоду (ЧСС3). Всі значення ЧСС перераховуються на 1 хв. За даними тестування розраховується індекс Руф'є (ІР):

ІР ЧСС1 ЧСС2 ЧСС3 200 10

Оцінка результату:

< 0 - відмінна толерантність, 1 - 5 - добра, 6 - 10 - задовільна, 11 - 15 - низька,

> 15 - незадовільна.

За даними багатьох авторів встановлено, що уздорових обстежуваних ІР не перевищує 12.

Бельгійський тест використовується для визначення толерантності до фізичних навантажень. Протягом 90 секунд виконується 20 нахилів із опусканнямрук.ЧССпідраховуєтьсятричіза10сек.:донахилівуположенні стоячи (ЧСС1), одразупісля них (ЧСС2) і через 1 хвилину(ЧСС3). Показник (індекс бельгійського тесту - ІБТ), що характеризує толерантність серцевосудинної системи розраховується за формулою, в якій всі значення ЧСС за

10 сек.:

ІБТ ЧСС1 ЧСС2 ЧСС3 33 10

Оцінка результату: 0 - 0,3 - відмінна; 0,31 - 0,6 - добра; 0,61 - 0,9 - середня; 0,91 - 1,2 - небажана; > 1,2 - погана.

О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі

90