Физреабилитация(продолжение) / ЛПК
.pdfДозуваннянавантаженьпочислуповтореньфізичнихвправ.Метод дозування фізичних вправ під час занять передбачає врахування максимальної кількості повторень (МКП) протягом певного проміжку часу
(15 - 30 сек.).
Тренувальна величина навантаження виражається у відсотках від індивідуального максимуму повторень (МП) або у відносних одиницях (МКП/2; MКП/3; МКП/4 тощо). При оздоровчому тренуванні дозування навантаження знаходиться в діапазоні МКП/2 - МКП/4 або 25-50 % МКП.
Дозуваннянавантаженьзавідчуттями.Методдозуванняфізичних вправ за відчуттями був розроблений Боргом, який опрацював рейтинг фізичних вправ (РФВ)напідставі характеристики відчуттів людини підчас їх виконання [81, 115, 117].
Оцінка РФВ широко використовується у спортивній медицині та фізичному вихованні для контролю та призначення фізичних вправ різної інтенсивності.
Сприйняття напруженого зусилля - контролююча поведінка, яка враховує всі внутрішні та зовнішні відчуття для керування рухами, які можуть принести користь, зберегти здоров'я, покращити адаптаційні можливості. Можливість людини відчувати напружене зусилля пом'якшує зворотну реакцію на вправу і зусилля. Відчуття того, що трапляється при виконаннівправ,атакожваріантифізіологічноївідповідінафізичнівправи, надає можливість зрозуміти її природу. Відчуття людини змінюють реакції людини на стресові навантаження та техніки, які лежать в їх основі.
Вправи ніколи не являються просто механістичною фізіологічною реакцією. Інтерпретація відчуттів, що виникають при виконанні вправ дозволяєкеруватиприродою, якістюіступенемвідповідінафізичнівправи. РВФ нарівні із фізіологічними критеріями використовується для оцінки впливу фізичних вправ.
Вважаєтьсянавіть,щодозуванняфізичнихвправтільки зурахуванням ЧСС небезпечно, а використання РВФ дозволяє зменшити, як кількість негативних впливів і травм безпосередньо при виконанні вправ, так і помилок у плануванні і інтерпретації їх впливу.
При багатьох обставинах психологічні компоненти відповіді на вплив фізичних вправ є більш надійними, ніж фізіологічні параметри. Саме психологічнікомпоненти покладенівосновуоцінкидовготривалихвпливів для визначення ознак перетренованості та зриву адаптації.
ВикористанняРВФнарівнітауспіввідношенніізЧССдозволяєобрати вид фізичної активності та порівняти окремі з них.
Сприйняття напруженого зусилля об'єднує набагато більше факторів
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
141
впливу фізичних вправ, ніж виключно ізольована оцінка фізіологічних перемінних. Саме інтегральна оцінка є більш істинною характеристикою впливуфізичних вправ, ніж такі показники як ЧСС, рівень лактатуабо інші біохімічні параметри крові.
У конкретному випадку на початку використання РФВ, кожна людина повинна зіставити власні відчуття їх словесний опис та оцінку РФВ (табл. 83). Вважається, що при добросовісному співставленні відчуттів, їх оцінка значноперевищуєзасвоєюцінністювиключнофізіологічніхарактеристики.
Таблиця 83.
РФВ (рейтинг фізичних вправ)
Характеристика зусиль |
РФВ |
Без зусиль |
6 |
Дуже-дуже легко |
7 |
|
8 |
Дуже легко |
9 |
|
10 |
Легко |
11 |
|
12 |
Трохиважко |
13 |
|
14 |
Важко |
15 |
|
16 |
Дужеважко |
17 |
|
18 |
Значно важко |
19 |
Максимальненапруження |
20 |
Із показань ЧСС під час ергометрії і РФВ, Г.Боргом були виведені формулирозрахункумінімальної,середньоїтамаксимальноїЧССприрізних РФВ:
ЧССмін = (6,75 (РФВ)) + 28,5
ЧССсер = (8,2976 (РФВ)) + 28,88
ЧССмакс = (10,314 (РФВ)) + 28,876
Для можливості оцінити РФВ за даними вимірювання ЧСС Боргом були рохраховані межі ЧСС, що характеризують той чи інший вплив фізичних вправ на відчуття людини (табл. 84).
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
142
|
Оцінка РВФ за ЧСС |
Таблиця 84. |
|||
|
|
|
|
||
|
|
|
|
|
|
РФВ |
Мінімальна ЧСС |
Середня ЧСС |
МаксимальнаЧСС |
||
6 |
69 |
77 |
91 |
|
|
7 |
76 |
85 |
101 |
|
|
8 |
83 |
93 |
111 |
|
|
9 |
89 |
101 |
122 |
|
|
10 |
96 |
110 |
132 |
|
|
11 |
103 |
118 |
142 |
|
|
12 |
110 |
126 |
153 |
|
|
13 |
116 |
135 |
163 |
|
|
14 |
123 |
143 |
173 |
|
|
15 |
130 |
151 |
184 |
|
|
16 |
137 |
159 |
194 |
|
|
17 |
143 |
168 |
204 |
|
|
18 |
150 |
176 |
215 |
|
|
19 |
157 |
184 |
225 |
|
|
20 |
164 |
193 |
235 |
|
|
Дозування інтенсивності фізичних навантажень в оздоровчому тренуванні за рівнем соматичного здоров'я (Г.Л. Апанасенко, 2000) (табл.85).
Таблиця 85. Припустима інтенсивність фізичних навантажень за ЧСС залежно від
рівня соматичного здоров'я
РСЗ |
Припустима пікова ЧСС |
Низький |
100 – 110 |
Нижче середнього |
111 – 120 |
Середній |
121 – 130 |
Вище середнього |
131 – 150 |
Високий |
150 та більше |
Значні діапазони коливань ЧСС при више середнього і високому РСЗ пов'язані із віковими особливостями, чим старший індивід - тим менша інтенсивність навантаження.
Вважається, що за дещо меншої точності визначення максимальних резервів організму цей спосіб дозування придатний для призначення тренувальних режимів при масових обстеженнях або при самоконтролі.
Важливимкомпонентоморганізаціїтадозуванняфізичнихнавантажень є вибір кратності занять. Вважається, що мінімальною кратністю занять, які забезпечують підвищення рівня фізичного стану є заняття кратністю 3 разинатиждень,адлязбереженнярівняфізичногостану-2разинатиждень. Встановлено, що найбільший оздоровчий ефект спостерігається при три- і
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
143
п'ятиразових, найменший - при дворазових заняттях на тиждень. Суттєвим єтакожте,щопризбільшеннікратностізанятьтермінипоявитренувального ефекту, особливо у прояві таких фізичних якостей як, гнучкість, бистрота, швидкісно-силовіздібності,значнозменшуються. Заданими ІващенкоЛ.Я. [31]визначено,щопісля8тижнівтренувальних занятьнайбільшийприріст фізичної працездатності (на9 -15%) спостерігається уосіб, що тренуються 3-5 разів на тиждень. Відзначено також, що МСК при дворазових заняттях на тиждень збільшується на 12,68%, при триразових - на 16,49%, при п'ятиразових на 17,77%.
За даними О.О. Пирогової (1986) [56] встановлено, що у осіб, які тренуються 3-5 раз на тиждень у порівнянні з особами, що тренуються 2 рази на тиждень відзначається більш високий функціональний рівень серцево-судинноїсистеми,якийхарактеризуєтьсяекономізацієюїїдіяльності у спокої та при виконанні фізичних навантажень. Тому вважається, що для покращення функціональногостануорганізмупри оздоровчомутренуванні достатньо 3-ьох тренувань на тиждень, а для підтримки фізичного рівня на досягнутому рівні - двох. Одним із важливіших факторів, що визначають тренованість,єінтенсивністьпроцесіввиснаженняівідновлення.Зростання працездатності спостерігається лише в тому випадку, коли наступне навантаження відповідає періоду максимального розвитку відновних процесів (суперкомпенсація). Певна перевага триразових тренувань перед п'ятиразовими при оздоровчому тренуванні з цих позицій можна пояснити тим, що при 5-разових заняттях кожне наступне тренування співпадає з відомимнедовідновленнямметаболічних процесівум'язісерця, тодіякпри 3-разових - з періодом максимального відпочинку.
Періодичність занять протягом тижня повинна визначатись об'ємом і потужністютренувальнихнавантажень.Наприклад,навітьдворазовізаняття на тиждень тривалістю 20 - 40 хв. при відносно високій інтенсивності навантажень (75 - 80 % МСК) дають позитивний ефект протягом 8 - 14 тижнів занять. Такого ж ефекту можна досягнути при аналогічній періодичності занять, але з використанням навантажень невисокої інтенсивності(50% МСК)ізбільшеннямтривалостітренуваннядо90-120 хв. Разом з тим, розвиток тренувального ефекту за показниками фізичної підготовленостііаеробноїпродуктивностіпристимуляціїрозвиткузагальної витривалості, бистроти та гнучкості є оптимальним при 5 заняттях на тиждень,апристимуляціїшвидкісно-силових-притрьох.Томураціональна кратністьзанятьнатижденьповиннавизначатисяякрівнемфізичногостану так і ступенем розвиткуокремих фізичних якостей. Крім цього вважається, що особи, які мають низький та нижче середнього рівні фізичного стану повинні тренуватись 4-5 раз на тиждень, а деякі навіть щоденно декілька
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
144
разів на день, виконуючи нетривалі низькоінтенсивні вправи.
О.О. Пироговою (1991) була розроблена номограма для визначення співвідношення тривалості використання раціональних засобів різної спрямованості при оздоровчих тренуваннях (рис. 12).
Рис. 12. Номограма для визначення раціонального співвідношення засобіврізноїспрямованостіуосібрізноговіку(ЗВ-загальнавитривалість, ШСВ - швидкісно-силова витривалість, Г - гнучкість, ШВ - швидкісна витривалість)залежновідрівня фізичногостанувоздоровчомутренуванні.
Недивлячисьнавеликукількістьпереконаньпронеобхідністьрозвитку витривалості з використанням аеробних тренувань, оптимальним оздоровчий ефект відзначається при комплексному використанні вправ переважно аеробної і змішаної аеробно-анаеробної спрямованості [56]. Встановлено, що у осіб з низьким і нижче середнього рівнями фізичного стану, а також у осіб похилого віку обсяг вправ аеробної спрямованості повинен складати 60-75% від загального обсягу, із середнім - до 50%, вище середнього і високим - 20-25% [36].
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
145
Контрольні запитання по розділу ІV.
1.Основні принципи дозування фізичних навантажень.
2.Які способи дозування фізичних навантажень існують?
3.Як класифікуються фізичні вправи на розвиток витривалості за інтенсивністю?
4.Як призначаються фізичні вправи у осіб з різним рівнем фізичного стану з урахуванням інтенсивності та методу тренувань?
5.Як дозуються фізичні вправи з урахуванням рівня аеробної витривалості?
6.Поняття про хронотропний резерв, тренувальну та максимальну ЧСС.
7.Принципи визначення тренувальної ЧСС з урахуванням рівня фізичного стану.
8.Класифікація фізичних вправ за енерговитратами.
9.Принципи дозування інтенсивності фізичних навантажень з урахуванням
МЕТ.
10.Поняття про рейтинг фізичних вправ.
11.Принципи дозування фізичних вправ за їх рейтингом.
12.Застосування рівня соматичного здоров'я для дозування фізичних вправ.
13.Принципи розподілу спрямованості тренувальних навантажень у оздоровчому занятті з урахуванням рівня фізичного стану.
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
146
РОЗДІЛ V. ЛІКАРСЬКО-ПЕДАГОГІЧНІСПОСТЕРЕЖЕННЯУОЗДОРОВЧІЙ
ФІЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ
Лікарсько-педагогічні спостереження (ЛПС) є основною формою спільної роботи лікаря, викладача або тренера. Спостерігаючи за особами, що займаються оздоровчими фізичними тренуваннями безпосередньо під час занять, вони дозволяють уточнити: функціональний стан організму, ступіньнапруженняприконкретномуфізичномунавантаженні,особливості йогореакціївтомуабоіншомуперіодітренування,характеріплинвідновних процесів.
Залежно від мети і завдань ЛПС проводяться:
1.У спокої - для вивчення вихідного стану організму, що важливо для оцінки наступних змін в організмі в процесі виконання навантаження і для оцінки плину відновлення після попередніх занять, тренувань.
2.Уходітренувань(післяокремихйогочастин, відразупіслязавершення окремихвправ, післязакінченнязанятьуцілому)-зметоювивченнявпливу виконуваного навантаження на організм і його адекватності.
3.На різних етапах відновлення.
Спостереження за впливом занять на організм осіб, що займаються оздоровчимфізичнимтренуванням
Користуючисьвізуальними спостереженнямипідчасзанятьнеобхідно оцінити рівень фізичної підготовленостіосіб, що займаються, вплив занять на кожного з них та групув цілому, а також побудовуй організацію заняття.
Безпосередньо перед заняттями повинна проводитись оцінка:
1.Санітарно-гігієнічних і матеріально-технічних умов з обов'язковим визначенням температури, вологості, швидкості руху повітря, його обміну в місці проведення занять, а також справності інвентарю, що використовується.
2.Складугрупиосіб, щозаймаютьсяоздоровчимтренуваннямзаналізом їх статевих, вікових особливостей, фізичного розвитку (з виділенням параметрів, на корекцію яких може бути спрямована дана програма оздоровчого тренування), хронічних захворювань (особливо серцевосудинної,дихальної,ендокринної,нервовоїсистем), функціональногостану серцево-судинноїсистеми (вихіднатаробоча ЧСС, їїхронотропний резерв, МЕТ, МСК, рівень фізичної працездатності, рівень соматичного здоров'я, рівень фізичного стану тощо) та відповідності їм призначених оздоровчих програм з урахуванням режиму рухової активності, групи здоров'я та спрямованості тренувальних навантажень.
3.Даних зовнішнього огляду з виділенням осіб, у яких наявні зовнішні
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
147
ознаки, що свідчать про тимчасові протипоказання до занять (колір шкіри та слизових оболонок, температура тіла, наявність висипань, фізичний та психічний стан), тавимагають тимчасовоговідсторонення відзанять (табл. 86).
4.Важливимпередпочаткомзаняття(за10-15хв.допочатку)євизначення вихідного стану основних фізіологічних параметрів (ЧСС, АТ). В окремих випадках доцільним є визначення ЖЄЛ, бронхіальної прохідності, проведення тесту Лєбєдєва, динамометрії кисті, проведення тесту з додатковим дозованим фізичним навантаженням), проведення тесту Ромберга, результати яких можуть бути у нагоді при коригуванні програми даного заняття, а у подальшому можуть використовуватись для аналізу впливу занять на організм. Якщо ЧСС перевищує 100 уд/хв., а АТ більший за 150/90 мм рт.ст особу бажано відсторонити від заняття.
5.Визначаються мета, задачі заняття, а також засоби фізичної культури, що будуть використовуватись безпосередньо під час занять.
Таблиця 86. Зовнішні ознаки, що можуть характеризувати тимчасові стани, які свідчать про необхідність відсторонення від заняття з оздоровчого
тренування
Зовнішні ознаки |
Можливі причини |
|
|
Обличчя |
|
Виражена блідість шкіри |
Зниженийартеріальнийтиск, інкубаційний період |
|
якого-небудь захворювання, анемія, кровотеча |
||
|
||
Почервоніння шкіри |
Підвищена температура тіла, підвищений АТ |
|
|
Очі |
|
Почервоніння |
Простудні захворювання |
|
«Запалі очі» |
Виснаження, дегідратація (дефіцит рідинив |
|
організмі) |
||
|
||
Червоніпрожилки |
Підвищенийартеріальний тиск |
|
Жовтуватезабарвлення склер |
Різні формижовтяниці |
|
Ділянканавколо очей «провалилася» |
Перенапруженняцентральноїнервової системи, |
|
і має коричнево-чорнезабарвлення |
безсоння |
|
«Кола» під очима |
Виснаження організму |
|
|
Може бутипроявом низки станів, що |
|
Задишка у спокої |
супроводжуються дихальною, або серцево- |
|
|
судинноюнедостатністю |
Безпосередньо під час занять проводиться:
1.Фіксується час початку заняття та для проведення хронометражу вмикається секундомір.
2.При проведенніхронометражузаняття з оздоровчоїфізичноїкультури (у карті спостереження) відзначаються:
а) тривалість підготовчої, основної та заключної частин заняття, пауз
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
148
пов'язаних із відпочинком, поясненнями, показами та окремих вправ, що входять до нього;
б) фіксується час закінчення заняття; в)підраховуєтьсясумачасувитраченогонавиконаннявправ,пояснення
та покази, паузи для відпочинку.
|
|
|
|
Таблиця 87. |
|
Схема оцінки ступеня стомлення (за Харред, 1971) |
|||||
|
|
|
|
|
|
|
|
Ступінь стомлення |
|
Відновний період після |
|
Показник |
Легке (середнє |
Сильне (велике |
Дуже сильне |
надмірного |
|
(надмірне |
|
||||
|
навантаження) |
навантаження) |
навантаження |
|
|
|
навантаження) |
|
|||
|
|
|
|
|
|
Забарвлення |
Легке |
|
Дуже сильне |
Блідість, що |
|
Сильне почервоніння |
почервоніння або |
зберігається протягом |
|
||
шкіри |
почервоніння |
|
|||
|
надмірнаблідість |
декількох днів |
|
||
|
|
|
|
||
|
|
Збільшення помилок, |
Сильне порушення |
Порушення рухів і |
|
|
Упевнене |
координації, мляве |
безсилля |
|
|
Рухи |
зниження точності, поява |
|
|||
|
виконання |
невпевненості |
виконання рухів, |
у наступному |
|
|
|
явний прояв помилок |
тренувальному занятті |
|
|
|
|
|
|
||
|
Нормальна |
Неуважність |
|
Неуважність, |
|
|
коригуючі |
при поясненні |
Значно понижена |
нездатність до |
|
|
вказівки |
знижена |
виправлення рухів |
|
|
|
зосередженість, |
|
|||
|
виконуються, |
сприйнятливість |
після 24 або 48 ч |
|
|
Зосередженість |
велика нервозність, |
|
|||
|
спокій |
при відробітку технічних |
неуважність, сильно |
відпочинку, |
|
|
повна увага |
і тактичних навиків. |
сповільнена реакція |
нездатність |
|
|
при поясненні |
понижена здатність |
зосередитися під час |
|
|
|
і показі вправ |
до диференціації |
|
розумової роботи |
|
|
|
|
|
Важке засипання, |
|
|
|
|
|
неспокійний сон |
|
|
|
Слабкість в м'язах, |
|
безперервний біль в |
|
|
Ніяких скарг, |
Свинцева тяжкість в |
м'язах |
|
|
|
значно утруднене |
|
|||
Загальне |
виконуються всі |
м'язах, |
і суглобах, безсилля |
|
|
дихання, наростаюче |
|
||||
самопочуття |
завдання |
запаморочення, |
знижена фізична |
|
|
безсилля, явно понижена |
|
||||
|
навантажень |
нудота |
і розумова |
|
|
|
|
працездатність |
|
працездатність |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
прискорений пульс |
|
|
|
|
|
після 24 ч відпочинку |
|
|
|
Знижена активність, |
|
Небажання |
|
Готовність до |
Стійка, бажання |
прагнення до триваліших |
Бажання повного |
тренуватися |
|
досягнень |
продовжувати |
пауз, зниження |
спокою і припинення |
наступного дня, |
|
тренуватися |
готовності продовжувати |
роботи |
байдужість, опір |
|
|
|
|
||||
|
|
роботу |
|
вимогам тренера |
|
|
|
Декілька «приглушене», |
|
Пригніченість, |
|
|
|
але радісне, якщо |
Виникнення сумнівів |
|
|
|
|
безперервні сумніви в |
|
||
|
Підведене, |
результати тренування |
у цінності і сенсі |
цінності тренування, |
|
Настрій |
відповідають |
тренування |
|
||
радісне, жваве |
пошук причин для |
|
|||
|
очікуванню, радість з |
боязнь нового |
|
||
|
|
відсутності на |
|
||
|
|
приводу майбутнього |
тренування |
|
|
|
|
тренуванні |
|
||
|
|
тренування |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3. Дляоцінки впливуфізичних навантажень наорганізмякмінімум 6 разів (на початку, наприкінці підготовчої частини, на піку навантаження, наприкінці основної частини, наприкінці заключної частини та через 5 хв. післязавершеннязаняття)досліджуєтьсяодинізобраних параметрів(ЧСС,
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
149
АТ, ЧД, ЖЄЛ, сила кисті, стійкість у позі Ромберга, тонус м'язів тощо). Частіше користуються більш зручним та доступним, а саме ЧСС, яку підраховують за 10 сек. на сонній або променевій артерії пальпаторним методом. Результат вимірювання фіксують. Кількість вимірювань обраного параметра визначається метою та завданнями даного ЛПС.
4.Оцінюєтьсявпливфізичнихнавантаженьзазовнішнімиознаками.Впершу чергу за ступенем стомлення (табл. 87). Додатково до параметрів вказаних у таблиці слід звертати увагу на такий показник як пітливість, який при розвитку стомлення також змінюється.
Особлива увага під час занять має приділятися появі ознак передвісників гострого фізичного перенапруження [42] (табл. 88).
Таблиця 88.
Передвісники гострого фізичного перенапруження (за Алавердян А.М. та ін., 1987)
Загальні ознаки |
Місцеві ознаки |
Різка загальна втома, погіршення |
М’язоваслабкість, відчуття тягаря, більв |
координації рухів |
працюючих м'язах |
Запаморочення, шум у вухах, мигтіння |
Часте поверхневе дихання з відчуттям |
«мушок» перед очима,пульсація крові в |
нестачіповітря |
скронях |
Відчуття тягаря, дискомфорту у ділянці |
Нудота |
серця |
Зміна забарвлення шкірних покривів (різке |
Відчуттятягаря у епігастральнійділянці і |
почервоніння, блідість, ціаноз, |
правому підребер'ї |
мармуровість), гусячашкіра, відчуття |
Тягар у попереку |
утягнутостіділянок шкіри з волосяним |
|
покривом на грудях іплечах, сухість шкіри |
|
або липкийхолоднийпіт |
|
Тут слід нагадати, що несвоєчасне припинення тренування при появі передвісників гострого фізичного перенапруження може привести до розвитку клінічних синдромів, які зачасти призводять до розвитку гострих клінічних синдромів та навіть летальних випадків [42] (табл. 89).
Безпосередньо після занять проводиться:
1. Аналіз заняття, який передбачає визначення відсоткового співвідношення тривалостіокремих частинзаняття тавідповідностізмісту, проведеного заняття запланованому. Вступна (підготовча) частина спрямована на підготовкуорганізмудо основного навантаження, займає 10 - 15% усього відведеного на заняття часу, активізує менше ніж 50% хронотропногорезерву;основначастина-вирішує спеціальнізавдання, що заплановані на занятті, складає близько 70% всього часу і активізує до 80% хронотропного резерву; заключна частина - дає змогу зняти тренувальне напруження,швидшеусунутивтому,займаєблизько10-15%всьогозаняття, активізує менше ніж 50% хронотропного резерву.
О.П.Романчук.Лікарсько-педагогічнийконтрольвоздоровчійфізичнійкультурі
150